П’ять разів ходив до військкомату, а його не беруть на службу в ЗСУ. Чоловік каже про дискримінацію

П’ять разів ходив до військкомату, а його не беруть на службу в ЗСУ. Чоловік каже про дискримінацію
  • Пан Віктор — від дитинства в інвалідному візку. Але запевняє: міг би чимало користі принести в час війни, виконуючи певну роботу, аби фізично сильні і здорові боронили нас зі зброєю в руках.
  • Що на це каже адвокат і як цю ситуацію прокоментували «20 хвилин» у ТЦК, читайте. 

Чоловікові 38 років. Каже, у дитинстві поставили діагноз ДЦП, але сам він запевняє, що проблема в іншому. У дитинстві йому встановили І групу інвалідності, після повноліття її поновили і продовжили.  Проте до життя, запевняє, повністю адаптований і може без сторонньої допомоги себе обійти на кухні, у побуті, на вулиці. Купити продукти – проблем немає. 

 

Депутат, волонтер, блогер

— Я ніколи не сидів, склавши руки, і вважаю, що можу принести чимало користі, — розповів «20 хвилин» Віктор Старущак. — Відколи люди почали виходити на Майдан, розкручував групи у соцмережах, підтримував, координував. Почалось АТО — волонтерив ще до того, поки мене не обрали депутатом селищної ради в Козові. Збирав кошти пораненим, знімав відео на підтримку бойового духу. Канал на одній з платформ мав до 50 тисяч підписників. Відколи його закрили через санкції, перейшов на Ютуб і продовжую там і на інших платформах. 

Відео дня

У 2017 році Віктор Старущак, бажаючи бути корисним, пішов до тодішнього військкомату у Козові. Потім ще двічі там був. 

— Сказав, що хочу служити в армії і знаю, що такі люди як я в Ізраїлі служать, — розповів Віктор Старущак. — Бачив себе в інформаційній службі ЗСУ — чому б ні? Я добре володію комп’ютером, відео, технікою — і просто хотів бути корисним. Мені відмовили. Відповідали, що у мене перша група інвалідності, і у них немає відповідного  облаштування робочого місця та умов праці для людей з інвалідністю. 

Коли почалась повномасштабне вторгнення росії в Україну, Віктор пішов до військкомату знову. Це було у листопаді минулого року. Розповідає, що в ТЦК на вул. Тролейбусній його вислухав черговий. На прохання чоловіка пропустити до керівництва відмовив, мовляв, один у відпустці, решта на нараді. Коли Віктор пояснив, що хоче служити, — йому відповіли: «Будеш здоровий – приходь». Не питали більше нічого і не захотіли слухати, що пропонує і чим міг би бути корисним.  Тоді Віктор повернувся до брокерства і волонтерства на підтримку ЗСУ. 

— 27 березня я знову пішов до ТЦК у Тернополі, але вже обласного, думав, може тут чимось зарадять, — згадує пан Віктор. — Там на дворі чоловік у формі стояв. Я пояснив, хто я і чого хочу. Він передзвонив до керівництва чи вищих за рангом. Але вони були категоричними — не зможуть призвати і все. Чи за мобілізацією, чи за контрактом – мені будь-яка форма підходить, головне бути корисним. Коли в час війни бракує рук… 

 

Навіщо добивається служби?

Віктор Старущак переконує, що після кількох невдач не здаватиметься і гарантує, що повторить спроби служити. Готовий погодитись навіть якщо запропонують іншу структуру чи підрозділ не у складі ЗСУ, а інших формувань. 

— Я більше бачив себе в інформаційному відділі, щоб робити все для того, аби було менше ухилянтів, — і знаю, як це зробити, — запевнив «20 хвилин» чоловік. — Треба пояснювати  людям, аби не боялись, не тікали. І показати це на власному прикладі. Зокрема, щоб ТЦК з карального органу перетворилось на структуру підтримки. Державу треба захищати. Я можу працювати в інформвідділі, а людина, яка зараз там і фізично здорова, може в цей час взяти до рук зброю. 

Це не перша відмова чоловікові у працевлаштуванні. Пан Віктор згадує, як хотів піти на роботу, коли побачив оголошення на касі однієї з великих мереж супермаркетів про те, що запрошують на роботу людей з інвалідністю. Поїхав туди, звернувся до адміністрації, надав копії документів. 

— Проходить деякий час, прихожу туди, цікавлюсь, чи є для мене робоче місце, — а мені відповіли, що з І групою не беруть, — згадує пан Віктор. — Мовляв, потрібно, аби мені хтось допомагав, а в них такої людини у штаті немає. І умов для праці немає. Це ж дискредитація людей з інвалідністю. У законодавстві прописано, що І група не працююча – і не хочуть офіційно брати на роботу. Плюс в Законах пише, що потрібен сторонній догляд для людей з інвалідністю. То, думаю, треба міняти законодавство, тоді і робота знайшлась би. 

 

Що кажуть у ТЦК і адвокат

«20 хвилин» звернулись за роз’ясненням і коментарем до Тернопільського обласного ТЦК та СП. 

— Віктор Старущак визнаний непридатним до військової служби та знятий з військового обліку, відповідно до рішення призовної комісії ще у 2002 році, — прокоментували у ТЦК. — Як наслідок — він не може бути призваний на службу в Збройні Сили України. Ми щиро вдячні свідомим українцям, які проявляють мужність і відвагу та готові стати на захист своїх батьків, дітей, дружин, Батьківщини!

Натомість юристи наполягають на законному праві щодо працевлаштування.

Так, особи з інвалідністю мають повне та рівне право на працю в Україні. І дискримінація цього права підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, —  категорично заборонена, наголошує адвокатка Марія Бочан-Мосійченко. 

— У випадку з паном Віктором, все залежить від його висновку ВЛК і від того, що його звільнили повністю від проходження військової служби за станом здоров’я, — прокоментувала Марія Бочан-Мосійченко. — Працевлаштування людей з інвалідністю залежить також від наявності вакантних місць у ТЦК. А також від групи інвалідності, від висновку у довідці до акта огляду МСЕК — у розділі рекомендації до праці. 

Важливим є те, чи наявна вакантна посада, яка дозволяє людині з інвалідністю виконувати певну роботу, каже адвокатка. Також є «квота щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємствах». 4% від середньооблікової кількості працівників обов’язково має бути заповнене працівниками з інвалідністю, зазначила адвокатка. 

 

 

Особи з інвалідністю можуть оскаржити відмову потенційного роботодавця у прийнятті їх на роботу, каже адвокатка. Для цього можна звернутися до Державної служби України з питань праці, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Фонду соціального захисту інвалідів за місцем реєстрації ТЦК.

 

Які обов’язки роботодавця при працевлаштуванні осіб з інвалідністю?

Роботодавець при працевлаштуванні осіб з інвалідністю має:

  • виділити та створити робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця;
  • створити для осіб з інвалідністю умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;
  • забезпечити соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством;
  • надати Державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;
  • надавати звітність до Фонду соціального захисту інвалідів.

За інф. Державної служби України з питань праці

 

Юридична довідка

Питання працевлаштування людей з інвалідністю регламентуються Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

{Частина третя статті 18 в редакції Законів № 2249-VIII від 19.12.2017, № 2682-IX від 18.10.2022}

Особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома.

Особи з інвалідністю можуть залучатися до оплачуваних громадських робіт за їх згодою. 

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (1)
  • Свента Ярослава

    Ходив бо знав що невізьмуть

keyboard_arrow_up