Розбіжності в документах та СЗЧ: позиція бригади й ТЦК щодо тернополянина, який заявив про катування

Минулого тижня ми публікували історію тернополянина Володимира Кедика, який заявляв про катування і незаконну мобілізацію. Після розголосу роз’яснення «20 хвилин» надали ТЦК та бригада, куди мобілізували чоловіка. 

Після гучних заяв про катування у стінах ТЦК та СП історія отримала продовження — з’явилися офіційні дати, статус СЗЧ та взаємні закиди. Редакція зібрала позиції сторін і документи, аби зрозуміти, де саме виникли розбіжності й що нині відбувається навколо цієї справи.

Володимир Кедик, нагадаємо, звернувся до редакції за розголосом. Тернополянин стверджував, що його жорстоко катували в приміщенні ТЦК — били головою об стіну, розривали губи, душили і навіть видавлювали око пальцями. І на знак протесту він порізав собі вени. 

Чоловік запевняв, що його  змушували підписувати документи, яких він не розумів і «пройшли» за нього ВЛК, хоча він не бачив в очі жодного лікаря. Та переконував журналістів, що методи мобілізації були незаконними. Він звернувся до правоохоронців із заявою про фальсифікацію документів та уповноваженого з прав людини. 

Детальніше читайте: 

Заявляє, що його катували у ТЦК і незаконно мобілізували. А на паперах: він перебуває в СЗЧ

Що кажуть у бригаді

На момент виходу публікації отримати коментарів від частини і ТЦК не вдалося. У першому випадку ми не отримали жодних підтверджуючих документів про те, що чоловіка мобілізували до бригади на Тернопільщині.  У другому — ТЦК проігнорували звернення редакції.

Після виходу публікації з журналістами зв’язалися військовослужбовці 42 Окремої механізованої бригади. 

— Солдат Кедик Володимир Станіславович мобілізований 6 лютого 2026 р, — повідомив заступник командира 42 окремої механізованої бригади Іван Бондарев. — Пішов у СЗЧ 11 лютого 2026 р. На даний час до військової частини не прибув. 

Командування бригади закликає солдата Кедика повернутись. У разі повернення він, запевняють, пройде додаткову ВЛК . 

— Якщо його визнають непридатним, буде звільнений з лав ЗСУ, якщо визнають придатним з обмеженнями, буде проходити службу у тилових підрозділах, — запевнив Іван Бондарев. — Якщо буде визнаний придатним, піде захищати Батьківщину.

Як так сталося, що був мобілізований 6 лютого, але в період з 9 по 11 лютого вільно ходив у поліцію, до Обмудсмена, спілкувався із журналістами, а за документами пішов у СЗЧ 11 лютого? На це запитання відповіді не отримали, так само і про те, чи звертався після мобілізації за медичною допомогою після подій у ТЦК, які він описував. 

За інформацією власних джерел редакції, частина отримала повідомлення про мобілізацію Володимира Кедика і чекала, поки його доправлять із ТЦК, та сталося це не 6, а саме 9 лютого. Дорогою до місця служби, переконують свідки, він втік. До того неодноразово наголошував, що служити не буде. Та погрожував, що «вскриє собі горло, вени». Звідси і розбіжність у датах у документів. 

А що кажуть у ТЦК?

Опублікувало власну позицію з приводу інциденту з паном Кедиком 19 лютого на Фейсбук-сторінці і Тернопільське ТЦК та СП. 

«06.02.2026 військовозобов’язаний гр. К., 1977 р.н. прибув до Тернопільського ОМТЦК та СП в супроводі мобільної групи оповіщення та поліції, — йдеться у повідомленні. — Перевіркою його військово-облікових даних було з’ясовано, що гр. К раніше притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності відповідно до ст.130 КУпАП. Був активним учасником соціальних мереж, де неодноразово скаржився на діяльність правоохоронних органів, Збройних Сил України, чим провокував обурення в суспільстві, що грає на користь окупанту. За період повномасштабного вторгнення правом на відстрочку чи бронюванням не користувався.

Перебуваючи у приміщенні одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, гр. К пропонував неправомірну винагороду військовослужбовцям з метою залишення території центру та подальшого ухилення від виконання обов’язку військової служби, на що отримав негативну та категоричну відповідь. Більше того, гр. К., посилаючись на кримінальне минуле, запевнив що уникне військової служби. Реалізовуючи свій намір, він, скориставшись відсутністю іншого військовозобов’язаного, з яким перебував в одному приміщенні, викрав його одноразовий станок для гоління та самостійно порізав собі шкіру на передпліччі лівої руки.

Військовослужбовці надали йому першочергову медичну допомогу та викликали карету швидкої допомоги. Характер пошкоджень не спричиняв подальшої загрози для життя військовозобов’язаного К., а також не перешкоджав військовій службі.

За рішенням ВЛК, придатний до військової служби, як наслідок — був призваний на службу за мобілізацією до однієї із військових частин. На даний час в діях гр. К додатково вбачаються ознаки складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Статус «знятий з військового обліку» не позбавляє обов’язку військової служби за мобілізацією».

Про насильство — ані слова

Втім про катування, побиття і можливого вчинення насильства —  ані слова. Нагадаємо, що громадянин Кедик надав редакції копії медичних документів щодо рани на руці та фото з тілесними ушкодженнями, а щодо побоїв звернувся до поліції. Копії заяв до правоохоронців також є у редакції. 

Розслідування щодо можливого застосування сили до мобілізованого поліція вже не проводить — всі матеріали передали ВСП та ДБР, адже чоловік вже військовослужбовець, повідомили журналістку 24 лютого у поліції Тернопільщини.

У ВСП підтвердили, що проводять перевірку і вона триватиме протягом місяця від дати повідомлення. У військовій службі правопорядку також пояснили про відповідальність за СЗЧ, натомість адвокати — про службу людей із судимостями. 

Відповідальність за СЗЧ 

У період воєнного стану самовільне залишення військової частини понад три доби тягне за собою вже не адміністративну, а кримінальну відповідальність. Якщо військовослужбовець відсутній більше 72 годин, проводять службове розслідування та відкривають провадження за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання — від 5 до 10 років позбавлення волі.

Водночас закон передбачає можливість уникнути кримінальної відповідальності, якщо СЗЧ вчинене вперше. Для цього військовослужбовець має добровільно повернутися на службу: знайти підрозділ, готовий його прийняти, отримати письмову згоду командира та звернутися до слідчого або підрозділу ВСП. Після цього слідчий звертається до суду, який зобов’язує військового протягом 72 годин прибути до визначеної частини.

У разі виконання ухвали кримінальне провадження закривають, особу звільняють від відповідальності, а службу та всі виплати поновлюють.

Кого із судимістю не мобілізують

Володимир Кедик повідомив, що мав судимості та зараз перебуває у статусі обвинуваченого на етапі досудового розслідування ще у двох кримінальних провадженнях. Тому, на його думку, його не можуть мобілізувати. Ми відшукали на сайті Судової влади і Реєстру судових рішень понад два десятки справ, як кримінальних, так і адміністративних, в яких фігурував Володимир Кедик. Останній вирок — за хуліганство, погрозу працівнику правоохоронного органу та крадіжка, вчинена під час воєнного стану. Покарання — умовне. 

Адвокат Микола Михальчук пояснив, що закон забороняє мобілізувати осіб із судимістю за злочини проти нацбезпеки, особливо тяжкі корупційні правопорушення, умисне вбивство двох або більше осіб, або скоєне з особливою жорстокістю чи у поєднанні зі зґвалтуванням або сексуальним насильством. Не підлягають призову й ті, хто має статус обвинуваченого у тяжкому чи особливо тяжкому корупційному злочині, якщо справа вже слухається в суді. Водночас сама підозра без вироку чи статусу обвинуваченого не є підставою для відстрочки. Осіб із погашеною або знятою судимістю можуть мобілізувати, адже вони вважаються такими, що не мають судимості. Якщо запобіжний захід не обраний, юрист радить звертатися до ТЦК із заявою про відстрочку на підставі закону.

Юридична довідка

Кримінальний кодекс України

Стаття 407. Самовільне залишення військової частини або місця служби

5. Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.