Розшукують людей, які викинули побите кошеня на Симоненка
12 червня, під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили в одному з телеграм-каналів інформацію про те, що в Тернополі на вулиці Симоненка невідомі жорстоко познущалися з кошеняти та викинули його.
Про це повідомили в Поліції Тернопільщини.
Відомості за цим фактом внесено до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події. Наразі поліцейські встановлюють усі обставини події та осіб, причетних до жорстокого поводження з твариною.
Вирішується питання про внесення відомостей за даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 299 (жорстоке поводження з тваринами) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від двох до трьох років.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Тільки вот треба би найти того що так зробив ,напевно хоче бути лікарем експерементував !!!!
Колись давно на полях хліб, тобто злакові рослини були в колосках від землі по всьому стеблу, аж до самого верху. Тому врожаї були великі, хліба було дуже багацько. Люди не цінували ні зерно, ні хліб. Розкидали хліб по землі та топтали колосся з зерном.
Побачивши таке, Ісус Христос обурився і сказав: «Не будете мати більше хліба!», пішов у поле де росла пшениця, вхопив стебло з самого низу і почав тягнути доверху, колоски обсипалися один за одним, зерно відскакувало у різні боки.
Мало що залишалось до кінця – на долоню, не більше. Матір Божа, побачила, кинулася до стебла і схопила в кулак верхній колосок та промовила: «Залиши, хоча би трохи», а Ісус відповів: «Вони не гідні того хліба!».
Матір Божа попросила Ісуса залишити не для людей, а для пса і кота, бо вони невинні.
Ісус Христос змилувався і відпустив стебло, залишивши на ньому один колосок. Сьогодні ми маємо, колосок такий, як залишився з того часу, а злакові стали називати «Колосом Матері Божої»
До нині старші люди з повагою і чемністю ставляться до кота і собаки, які за їх словами не біля нас живуть, а ми коло них – їмо їх хліб, тому зобов’язані про них дбати. За пса і кота живемо…