В ОДА журналістам розповіли, що в Управлінні ДСНС України в Тернопільській області є підрозділ рятувальників, який зможе впоратися з поставленою роботою. Начальник Рятувально-водолазної служби в області Василь Козак вважає, що на виклики поза межами обласного центру вони добиратимуться значно довше, аніж це могли зробити з районних центрів його працівники.
– Нашій службі вже понад пів століття, і до 2001 року нас фінансували з держбюджету, – каже Василь Козак. – Але потім наші служби почали перетягувати до комунальної власності. Деякі погодилися це зробити, і їх за півтора року не стало, вони були знищені.
Василь Козак
Пан Василь розповів, що з 2001 року їх фінансують з обласного бюджету, але останню програму затвердили ще в 2015 році. Завершилася вона 31 грудня 2019 року. Вже від середини 2019 року в службі почали бити на сполох, адже програма фінансування закінчувалася.
Василь Козак каже, що звертався в Офіс Президента, до Кабінету Міністрів та до тогочасного голови ТОДА Ігоря Сопеля та попри все службу лишили без фінансування.
За словами пана Василя, останнім часом його працівники змушені були працювати зі ставкою 0,5 та 0.25. Багато з них - спеціалісти з великим стажем роботи.
– На час звільнення у нас у службі було близько 30 осіб, які працювали на семи станціях в різних районних центрах області – у Тернополі, Чорткові, Бережанах, Борщеві, Ланівцях, Гусятині, Заліщиках. І 30 червня я був змушений звільнити їх з роботи. Видав їм довідки про нараховану, але не виплачену заробітну платню. Мені вже з Борщева прислали судовий позов про те, щоб стягнути з рятувально-водолазної служби заборговану заробітну плату. Таких позовів з часом набереться 30 штук.
Василь Козак розповів, як декілька разів його працівники довели свій професіоналізм, працюючи в надскладних умовах і ділянках.
– Коли два роки тому на Касперівському водосховищі потонула дитина на глибині 16 метрів, працівники інших служб спускатися побоялися. Мій водолаз з Чорткова не побоявся і спустився на таку глибину, – каже пан Василь. – Він піднявся на поверхню з тілом дитини, хоч сам і дістав баротравму носових порожнин, його в скафандрі дістали в крові.
Якось на водосховищі пропав охоронець. Водолази рятувально-водолазної служби дістали його тіло, працюючи попри заборону на течії.
– Ми розуміємо людське горе, нам важливо спрацювати як можна швидше, - каже він.
Начальник управління з питань цивільного захисту населення в ОДА Ігор Лівінський розповів, що при ДСНС є аварійно-рятувальний загін, який зможе впоратися з порятунком людей на воді, також планують залучати рятувальників з інших областей.
– Останні три-чотири роки із рятувально-водолазної служби і так фактично не виїжджали на порятунок, – каже пан Ігор. – Ми підписали договори з рятувальниками із інших областей. Так, якщо порятунок знадобиться комусь з Заліщицького району, то діятимуть рятувальники із Чернівеччини, де райони ближче до Хмельницької області – там працюватимуть рятувальники з Хмельниччини і так далі.
За словами Ігоря Лівінського, кожен підрозділ ДСНС в районах також оснащені приладами для порятунку.
– Рятувально-водолазна служба фактично рік часу не займалися роботою, яка на них покладена, - говорить він.
Василь Козак пояснив, що річ йде не тільки про потонулих людей, але й про тих, яких можна врятувати. Адже служба ДСНС з Тернополя добиратиметься до Ланівців чи Чорткова набагато довше, ніж це зробили б працівники станцій рятувально-водолазної служби в цих містах
– Навіть коли людину вже не можна врятувати, люди хочуть швидше дістати тіло з води, – каже пан Василь. – Торік у Гусятинському районі за пару десятків кілометрів від нашої станції стався випадок, коли уночі під кригу провалилася автівка. Одному пасажиру вдалося вибратися, інший залишився в авто. Виклик надійшов до нас приблизно о четвертій ранку. Оскільки власного транспорту у нас немає, начальник районної станції ДСНС просив надати нам авто. Втім, надійшла вказівка, що на виклик прибуде водолазна група з Тернополя. Це 140 кілометрів від місця інциденту.
За словами пана Василя, працівники рятувально-водолазної служби могли дістати авто ще в першій половині дня. Водолазна група з Тернополя не тільки прибула значно пізніше, але й ліквідувала наслідки тільки ближче до 16 години. Весь цей час біля берега стояли родичі, які чекали, щоб тіло чоловіка якнайшвидше дістали.
Як повідомляють в управлінні ДСНС, від початку літа на водних об’єктах області загинуло 20 осіб, з них троє неповнолітніх.
Тим часом, про те, що робота рятувально-водолазної служби була неефективною, заявляє голова громадської організації «Скеля» Андрій Об'єщик. Він розповідає, що працюючи начальником відділу охорони водних біоресурсів в Тернопільській області, людей, які працювали в рятувально-водолазній службі, на «браконьєрці» переловили майже всіх.
– Начальник цієї служби Василь Козак обіцяв звільнити своїх працівників, якщо їх зловлять за браконьєрством, – каже пан Андрій. – Ми чимало їх спіймали, але він жодного не звільнив. Останньою крапкою в цій історії була ситуація, коли їх зловили «на гарячому», де при документуванні слідчо-оперативна група вилучила 70 мішків з сітками.Є фото та відео, які це підтверджують. Викликали правоохоронців. Усе задокументовано. Тому користі з такої служби небагато.
На такі слова керівник рятувальної служби Василь Козак знаходить свої аргументи. Він спростовує факт браконьєрства своїми працівниками. Каже, що під час рейду на територію станції увірвалися кілька чоловіків разом із журналістами та поліцією.
– Тоді мої працівники якраз смажили на мангалі рибу, – каже він. – Вони, заступаючи на роботу, купили її на базарі. Це ж не є незаконно?
Як спеціалісти управління ДСНС будуть працювати після ліквідації водолазної служби, яке спорядження вони мають та за скільки часу готові прибути в різні райони? Про це читайте згодом.
А як вважаєте ви, чи варто було залишити рятувально-водолазну службу в області чи, можливо, її існування недоцільне? Діліться своїми думками в коментарях.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 16 квітня 2025
Читати номер