Не міг дочекатись відпустки, аби обійняти рідних. Прощаються з Володимиром Блажківим

• Він дуже любив своїх донечок, а Віка і Юля — свого татка. Проводжатиме в останню путь  єдиного брата і сестра Наталя. Вони буди дуже близькими, відколи ще маленькими втратили маму.
• Словами не можна передати весь біль і печаль. Як страшний сон. Вічний спокій твоїй душі, пишуть побратими.

— Важка звістка для Тернополя. Захищаючи Україну від окупантів, на Запоріжчині загинув тернополянин Блажків Володимир Зіновійович, — повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал. — Співчуваємо рідним! Вічна пам’ять Герою!

...як страшний сон

Блажків Володимир Зіновійович народився 15 жовтня 1973 р. Закінчив школу №15, згодом, у 1992 р., — Технікум радіоелектронних приладів. Певний час працював у Лінійному відділі міліції. Проживав на вул. Тарнавського у Тернополі. 26 лютого був мобілізований. Місяць перебував у лавах тероборони, а від 20 квітня, каже сестра, вже увійшов до складу бригади, де воював до останніх днів. 13 серпня старший стрілець 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роби в/ч А-7100 загинув у Запорізькій області внаслідок танкового обстрілу.

«Брате, ти будеш завжди в нашій пам’яті! Словами не можна передати весь біль і печаль, — каже Володимир Демидяк. — Як страшний сон. Вічний спокій твоїй душі. Вічна пам‘ять… Герої не вмирають !

— На коротку відпустку його сподівалися завтра. Чекали. А сьогодні нас повідомили, що у війні з московитами він загинув, — написав на сторінці Героя Олег Водовіз. — Володимир Блажків віддав своє життя за свободу і незалежність Української держави, залишивши вдовою Ірину і сиротами двох красунь донечок Вікторію і Юлю. Слава захисникам України! Вічна пам’ять Героям, які віддали життя за її незалежність! Смерть московським окупантам!!!

Брат ніколи не розказував усіх подробиць і того, через що йому довелось перейти, поділилась єдина рідна сестра Героя Наталія. Вона з дня на день чекала свого Володю вдома. Він саме мав приїхати у відпустку. В суботу він зателефонував сестрі. Казав, що в них там «дуже сумно, дуже важко». Але запевнив: «Сьогодні субота. Ще один день – і я приїду»… Він і повернувся додому, як і обіцяв. На жаль, назавжди…

В 6 років втратив маму

Брат із сестрою були дуже близькими. Вони рано осиротіли: коли Володі було 6 рочків, померла їхня мама. Діти росли із батьком. Його, на жаль, теж не стало 11 років тому. Володя тепер пішов до батьків…

— Брат був добрим, уважним і всім хотів допомогти, — пані Наталя весь час зупиняє розмову. Їй дуже болить. І видно, що втрата надто гірка і боляча. — Він пішов 20 квітня, до того місяць був в теробороні. Ми знали, що він десь під Нікополем, на Запорізькому напрямку. Більше брат нічого не розказував. Дуже рідко ділився подробицями і ніколи не жалівся. Щоправда, останніми днями я часом від нього чула, що там дуже сумно і гаряче.

14 серпня Володимир Блажків мав приїхати додому, на чоловіка чекала 20-денна відпустка. Спочатку він ні слова не казав рідним. Потім, коли до відпустки залишалось все менше і менше часу, зізнався, що скоро приїде.

— Ми в суботу з ним говорили телефоном, Володя мені сказав «Ще один день, і я приїду», — поділилась сестра. — А невдовзі снаряд потрапив в окоп, і брата не стало... Він дуже любив своїх дівчаток (доньок – прим. авт.) а дівчатка були дуже за ним… Це дуже гірко і боляче…

Володя, як і обіцяв рідним, приїхав до Тернополя 15 серпня. На жаль, цього разу назавжди. 16 серпня об 11-тій Героя проведуть в останню путь. Прощання і чин похорону відбудеться у Домі печалі, що на вул. Микулинецькій.

Редакція висловлює щирі співчуття донькам, дружині, сестрі, всій родині, землякам і побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.