"Щирий, харизматичний та добрий": хто він - переможець "Голосу країни", народна гордість Роман Сасанчин?

За суперфіналом телешоу "Голос країни", який відбувся у прямому ефірі 26 квітня, затамувавши подих, стежила вся Тернопільщина. На ранок наступного дня новини про цю перемогу зібрали мільйони коментарів із вітаннями для переможця. 

Зараз Роман навчається на 2-му курсі Теребовлянського коледжу культури і мистецтв.  Як розповідають його рідні, музикою він живе ще змалку. 

У 10 років Роман Сасанчин уперше прийшов на "сліпі прослуховування" вокального шоу "Голос. Діти". Тоді  до нього не повернувся жодний тренер, а коли після завершення виступу усі червоні крісла розвернулися, хлопчик  подумав, що пройшов у шоу. І тільки за лаштунками мама пояснила, що насправді він не пройшов далі. Тоді, після ефіру, до редакції "Голосу" надійшли тисячі повідомлень із проханням повернути Ромчика. 

І він таки повернувся на шоу та переміг. Вже за три роки у проєкті "Голос Діти-2." Тоді на "сліпих прослуховуваннях" Роман зворушливо виконав "Пісню про рушник".

Тисячі глядачів голосували за харизму Романа

Цього року Роман знову вирішив підкорити суддів, однак вже у дорослому проєкті. На "сліпих прослуховуваннях" уже десятого ювілейного сезону Сасанчин виконав пісню Алессандро Сафіни Luna tu. Йому вдалося розвернути крісла одразу всіх тренерів.

- Я захотів знову спробувати свої сили. Перевірити себе. Зараз хочу досягти тих самих вершин. З цього проєкту, я переконаний, мене будуть пам'ятати вже набагато довше, ніж на попередньому, - розповідав він читачам нашого видання.

У "Прямих ефірах", які відбувались за особливих карантинних умов, Роман Сасанчин виконав пісню "Цвіте черешня", присвятив її своїй мамі, яка підтримувала його впродовж всього життя. Окрім того, іншу присвяту Роман виконав для тренерки Тіни Кароль, яку назвав "мамою проєкту". Переможцю вручили ключі від квартири у Києві.

"Навіть не снилось це"

- Я навіть приблизно не міг уявити, що стану переможцем "Голосу Країни". Ще коли були "сліпі" прослуховування, для мене був шок, коли тренери повернулись. Я не міг поворохнутись і вже тоді був здивований, що потрапив на шоу. Для мене це було щось неймовірне. Перемога навіть наснитися не могла, - розповів Роман Сасанчин під час першого ефіру після перемоги на сторінці "Голосу Країни". 

Роман каже, що дуже важливою для нього була підтримка тренерки Тіни Кароль та його рідних, які, на жаль, не могли бути поряд через карантин. 

Поки що не могли поспілкуватися із переможцем, адже 27 квітня, у перший день після ефіру він повертався із Києва додому і весь день був в дорозі. Інтерв'ю читайте згодом. 

Про переможця розповіли ті, хто добре знає його. 

Євдокія Сасанчин, мама Романа

- Він найкраща людина, бо він - наша дитина. Як і для кожної мами. Сьогодні весь день дзвонять, вітають. Уся сім'я стала популярна (посміхається - прим. ред.). Ми всі дуже переживали. Я аж прихворіла від переживань. Переживала так, що аж ноги відняло, тиск піднявся. Ще не можу до кінця зрозуміти. Зараз Ромчик вже в дорозі додому, ми його дуже чекаємо. Після перемоги він мені подзвонив і сказав: "Мамо, я дуже щасливий, що я переміг, але мені найважливіше, щоб Ви були здорові". Бо я зараз трішки хворію.

Музику Рома любив ще змалку. Десь з трьох років він постійно співав. Вже в садочку його помітили за талант і порадили віддати в музичну школу в Товсте. Там він одразу вибрав собі акордеон, і так я його чотири роки возила із села в музичну школу. Раз - до Товстого, раз - до Заліщиків. 

Далі Ромчик поїхав на "Голос. Діти" і не пройшов. Там його помітили і запросили вчитись у Львів в музичний коледж. Там він вчився п'ять років. А далі після 9-го класу він вступив у Теребовлянський коледж. Тому що до Львова далеко, і дороге життя там. Ми не шкодуємо. Тому, що у Львові його навчили добре грати, а у Теребовлі - співати. У нього дуже добрі викладачі. 

Рекомендує

Ми дуже пишаємось нашою дитиною. Зараз, сподіваємось, він продовжить навчання вже у Києві. Можливо, ми теж разом з ним поїдемо. 

Надія Сасанчин, сестра Романа 

- Я планувала їхати з Ромчиком на фінал, але через карантин не вийшло. А. може, і краще, що я залишилась тут, бо якось емоції мене переповнюють. То в рідних стінах легше впоратись. Батьки дивились ефіри в селі, вдома, а я - у Чорткові, де працюю. Дуже багато вітань, коментарів. Люди пишуть, що плакали, коли дивились. Я настільки переживала. Просто дивилась, щоб йому від хвилювання не стало погано. Потім вже, коли все пройшло, коли почула результат, то передивилась ще раз. 

Я знаю, що на проєкті теж дуже багато гідних учасників, але, напевно, Ромчик і взяв людей своєю харизмою, як казав Дан Балан. Йому таки вдалось передати свою душу в цій пісні. 

Я дуже тішусь, що він передав ці наші сімейні цінності, що вибрав українську пісню. Бо для нас, як його сім'ї, дуже важливо, щоб він залишався добрим християнином, гарним українцем та не забував своїх рідних. Я знаю, що дуже багато людей молилось за його перемогу і хочу подякувати кожному, хто підтримав нашу сім'ю. 

Зоя Гарбрук, викладач Теребовлянського коледжу культури і мистецтв, де навчається Роман

- Тішимся безмежно, що це наш студент. Не спали всю ніч через хвилювання. Усі вболівали, відсилали повідомлення, щоб підтримати Рому. У них дуже гарна сім'я, я з мамою знайома. Вона справді дуже підтримує його завжди. І сестричка в нього дуже талановита. Ромчик - дуже чемна, надзвичайно вихована людина. Незважаючи на те, що він з невеличкого села, незважаючи на те, що він вже був відомим, коли прийшов в наш коледж. 

Це щира, відкрита дитина. У нього багато друзів в коледжі. Ми сьогодні весь день приймаємо вітання з приводу перемоги Роми. І самі теж вітаємо його і дуже хочемо, щоб він і далі тішив Україну своїми успіхами. 

Ганна Рибцуник , керівник літературної студії в школі, де навчався Роман 

- Я не можу його назвати по-іншому, ніж золота дитина. Вихований, щирий, надзвичайно добрий. У школі його дуже любили діти, мав завжди багато друзів. Ще в третьому класі Ромчик почав писати вірші. Ще коли починав співати. Я керую літературною студією "Первоцвіт", Ромчик ходив в ту студію. Ще змалку у його віршах була надзвичайна глибина і щирість. Один із цих віршів на церковну тематику, місцевий священник поклав це на музику. І вийшла така неймовірна духовна пісня, з якою Рома переміг у Уонкурсі духовної пісні. 

В нього ніколи не було "зіркової хвороби". Ця дитина ніколи не задилась, завжди була відкрита до інших людей і готова прийти на допомогу. Ми дружимо із його сім'єю. Я пригадую, як ще зовсім маленьким він з мамою приходив до нас в гості, і він вилазив на табуретку та співав. Це неймовірний голос був. І головне - голос із душею. 

Сестричка у Ромчика теж дуже талановита, видала дві поетичні збірки. Це дуже виховані та хороші люди. 

Без Роми у школі не обходився жоден концерт. Рома ще з третього класу виступав з акордеоном, і його було мало що видно з-за того акордеону. А зараз удже приємно бачити, що хлопець досяг таких висот. Ми дуже тішимося ним і пишаємось. Повірте, мені 62 роки, але я, коли почула, що Ромчик пройшов в фінал, просто раділа і підстрибувала на кріслі, як дитина. Бажаємо Ромі лише нових звершень та перемог. 

Редакція "20 хвилин" вітає Романа Сасанчина з перемогою. З нетерпінням чекаємо інтерв'ю для читачів, які підтримували його голосами. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.