Що дає профтехосвіта і які зміни для неї грядуть

- У мене нема вищої освіти  і я свідомо колись пішов навчатись у ПТУ, - каже 30-річний Іван Попик.  - І ще ні жодного разу не пошкодував про це. Моя зарплата — 10-15 тис, а зарплата моєї сестри, що закінчила університет і працює за спеціальністю — до 5 тис. То питання — і навіщо були ті понти? Все одно всі, хто має вищу освіту, начальниками не будуть, а середня ланка великих зарплат не має.

Що дає профтехосвіта і які зміни для неї грядуть
Із сайту ТВПУ №4. Навчально-практичний центр «Śnieżka»


Втім, під час завершення школи, більшість випускників та їх батьків орієнтуються на вступ до вишів. Мовляв, робота-роботою, а диплом хай буде, пригодиться. Або ж батьки просто відсилають своїх дітей на навчання у виші, сподіваючись, що з вищою освітою ті краще житимуть, як вони самі. Однак частина хлопців і дівчат, з дипломами про вищу освіту, все одно по завершенні навчання  обирає роботу, де більше платять і не питають про диплом.


 У той же час в країні  відчувається брак  фахівців робітничих професій. І цьому є ряд причин:  або відтік робітників за кордон, або низька оплата роботи, або незадовільна кваліфікація претендентів на посади. Останнє, за інформацією ГО “Українського центру Європейської політики”, пов'язане із застарілою матеріально-технічною базою закладів професійно-технічної освіти (далі — ПТО — прим. ред.), відтоком кваліфікованих викладачів з цієї галузі, відривом системи ПТО від виробництва, бізнесу та ін. 

Змінити ситуацію має реформа системи  професійно-технічної освіти. У її рамках планують змінити фінансування закладів, управління ними,  приєднувати слабкіші заклади до більш потужних, залучати роботодавців до фінансування ПТО та враховувати їхні потреби на ринку праці. Більш детально реформа системи ПТО має бути викладена у Концепції сучасної професійно-технічної освіти, яку готують у МОН. Поки що вона  перебуває на етапі внутрішніх обговорень і не доступною публічно.

Однак реформа апробується на рівні пілотних проектів. А також —  влада впроваджує певні зміни точково чи загалом, наприклад як-от передачу фінансування закладів ПТО з 2016  на місцевий рівень. 

Грошей вистачає

Так, за інформацією управління освіти облдержадміністрації, на сьогодні на Тернопільщині є 21 заклад. Нині проблем з їхнім фінансуванням, кажуть в управлінні, нема. 

- Як змінилось фінансування: з державного бюджету є освітня субвенція на надання загальноосвітньої складової, і друга частина фінансується з обласного бюджету, - каже начальник управління освіти облдержадміністрації Ольга Хома. - На сьогодні в нас проблем щодо фінансування нема. Це вже більш узгоджено іде.  Але коли професійну освіту  тільки-но віддавали на обласний рівень і вона повністю фінансувалось з обласного бюджету, то були. Бо тоді  фактично області не були готові до фінансування і у своїх бюджетах навіть таких витрат не закладали.



Так заклади, що розташовані у Тернополі, фінансуються, відповідно до постанови Кабміну і прикінцевих положень бюджету, з міського бюджету. Заклади, розташовані у Кременці, фінансуються з обласного бюджету.  Адже дохід Кременця, за словами пані Хоми, дуже малий і бюджет закладу профтехосвіти займав би понад 20% його бюджету загалом. 


- Фінансується з обласного бюджету і Чортківське ВПТУ, бо насправді заклад розташований у смт Заводське, а не у самому Чорткові, - додає пані Хома. - Якби він розташовувався у самому місті, то фінансувався би з його бюджету, бо там є можливості.

Мають де отримати навики


Загалом, як запевняє головна освітянка, професійна освіта в області фінансується вчасно. Є кошти на модернізацію, на створення навчально-практичних центрів. 


- Торік ми відкрили два навчально-практичні центри за державні кошти, - додає пані Хома. - Зокрема, для кравців, закрійників, швачок — у Кременці. І для монтажників санітарно-технічних систем та устаткування — у Чорткові. Ще один центр відкрили у співпраці із "Снєжкою-Україна", які надала свої кошти для навчально-практичної роботи в ВПТУ №4, розташованому у Тернополі.
із сайту училища
Такі центри є фактично кабінетами для практичного навчання. Так, у центрі для швей — розташовані і машинки, і різні зразки лекал, розкрійні столи, тощо.

Із сайту училища

У центрі для монтажників — батареї, санвузли і т.д., і на всій цій базі діти опановують свою спеціальність. 

- А ще цьогоріч ми плануємо відкрити лабораторію для електрогазозварювальників у Кременці, - додає пані Хома. - Та лабораторію для монтажників вуличного освітлення у Бучачі.


Допомагає  отримати навички учням закладів ПТО і безпосередньо навчальна практика. Так, за інформацією управління освіти, 95% учнів проходять практику на підприємствах чи у підприємців. Таких, що у самому навчальному закладі — мало.

- Практично нема у нас проблем з іх набором у навчальні заклади, - додає вона. - Закладів професійно-технічної освіти не закривали, але приєднували одні до інших.  Приєднали Буданівський професійний ліцей до Чортківського ВПТУ у зв'язку з малою чисельністю дітей, Товстенський ліцей до Заліщицького ВПТУ.  І цього року ми плануємо приєднати Коропецьке ПТУ до Бучацького. В Коропці у нас залишилося 30 дітей і ми не можемо утримувати великий контингент вчителів і викладачів на 30 дітей. 
 

Кого шукають роботодавці 


Попри таку позитивну картину у системі ПТО на Тернопільщині, тут як і загалом по Україні, є  проблеми у роботодавців із пошуком робітників.  Адже є вони загалом на ринку праці Тернопілля.

Причин для цього кілька, за інформацією обласного центру зайнятості, кілька.  Найважливішими серед яких є низька мотивація до праці - 91,8% вакансій, які надійшли від роботодавців, були із заробітною платою, меншою від її середньообласного розміру, а також -  наявна заборгованість з виплати заробітної плати - станом на 1 квітня 2018 року вона склала 5,1 млн. грн. І ще однією з причин є низька середня заробітна плата працівників - у березні 2018 року в Тернопільській області вона є однією із найменших серед інших регіонів -6394 грн., та в 1,3 рази менше, ніж в середньому по Україні - 8382 грн. А також  -  невідповідність між попитом і пропозицією робочої сили, «тіньова» зайнятість, виїзд на роботу за межі України.

- На 1 травня 2018 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями до служби зайнятості, становила 3025, у тому числі для робітників – 1877,  - каже заступник директора Тернопільського обласного центру зайнятості Олександра Островська. - Для службовців – 803, для осіб, які не потребують спеціальної підготовки – 345.

Щодо робітничих спеціальностей, то найбільше роботодавці потребують працівників у переробній промисловості, у торгівлі та ремонті транспортних засобів, сільському господарстві, транспорті, будівництві. 

- Попитом серед працівників робітничих професій користувались - водії автотранспортних засобів (152), продавці (182), швачки (89), кухарі (68), трактористи (106), офіціанти (36), водії тролейбуса (34), дорожні робітники (34), охоронники (33), слюсарі (32), електрогазозварники (30), працівники будівельних професій, - додає пані Островська.

В училище ішли цілеспрямовано 

Тож, як бачимо, заробітна плата таки є одним із найважливіших мотиваторів як для дипломованих фахівців, так і працівників робітничих професій. Хоча, коли діти тільки-но обирають собі професію, не завжди керуються подальшими імовірними заробітками.

- Я навчаюся на третьому курсі, мені 18 років, - каже учень Тернопільського ВПТУ №4 Ігор Білий, майбутній штукатур, облицювальник — плиточник, маляр. - Училище обирав цілеспрямовано, про університети не думав. Обрав саме це училище, бо чув хороші відгуки від знайомих, від друзів. Маю стипендію — близько 500 гривень, забезпечений гуртожитком. А професію таку обрав, бо вона затребувана на ринку праці. Та й просто багато людей у своїх домівках роблять ремонти усілякі. 

По закінченні навчання Ігор планує працювати в Україні. Вірить, що обрана ним професія забезпечуватиме його повністю у майбутньому.


- На яку зарплату розраховую? Поживемо-побачимо, - каже хлопець. - Все залежатиме від виду робіт, виробітку. Десь від 12 до 20 тисяч на місяць.

Цілеспрямовано обирав і професію, і училище, одногрупник Ігоря, Роман Заверуха. Він каже, що йому така робота подобається і впевнений, що вона забезпечуватиме його фінансово. 

- Важко сказати про те, на яку зарплату розраховую, бо все залежить від виду робіт,  площі і так далі, - каже Роман. - Ну, десь від 15 до 20 тисяч. Роботу шукатиму в Україні. Найближчим часом за кордон не планую, а там буде видно.

Додамо, що у травні(за даними ОЦЗ — прим.ред.) роботодавці пропонували зарплату, середній розмір якої,  наприклад, для малярів — 6840 грн. Тож, або офіційно зарплати занижені, або ж  хлопцям, якби вони були суто малярами, таки довелося шукати запланованих заробітків десь за кордоном, або працювати суто на себе.
 

Коментарі (9)
  • тойво

    ті,хто знає чого хоче і добре вчився, ще під час навчання в інституті чи універі має роботу по спеціальності.або ж для них вже є місце роботи з високою зп.

    а часто і закордоном знаходять роботу по спеціальності,і працюють інженерами.



    а той хто в інститут поступив щоб езамени купляти ,той потім вішає диплом в туалеті і їде на трускавки в Польщу.

    David Starr reply тойво

    Таких одиниці, та й основна маса роботи не потребує хороших спеціалістів.
  • Анонім

    Саме краще зробити щоб в школах вчились до 9 класу потім коледж ,а потім хто хоче ще в  інститут поступає. Та система ,що зараз це х...... чистої води .Дітям забивають голову шлаком ,ЗНО ,а профорієнтацією ніхто не займається . Я вважаю ,що в 11 класі замість шлаку має бути цілий рік предмет трудове навчання і профорієнтація все решта в топку.

    тойво reply Анонім

    хлопе.не всі хочуть працювати руками,тому як може бути круглий рік трудове в 11 класі?кому воно там потрібно.

    хто хоче руками,той до 9 класу.

    Анонім reply тойво

    Ось в тому то і проблема ,що у нас 90 % не хочуть працювати руками . Щодо трудового круглий рік ,то на цих уроках мають розглядатися всі спеціальності щоб людина в чомусь ,але себе знайшла.Треба возити учнів по підприємствах ,фірмах де випускають продукцію ,все розказувати ,показувати ,проходити якісь практичні заняття на цих підприємствах . Зараз так получається , що до 11 класу людям забивають голову всяким г....... ,а потім люди виходять з школи ,і не знають ким вони хочуть бути ,і яку спеціальність обрати . Так получається ,що поступають щоб поступити ,і там де більше пішло людей з класу ,а потім ще в кращому випадку на другому курсі розуміють ,що ця професія не їхня . Є такі ,котрі це розуміють після отримання диплома ,і все купа років потрачено . І взагалі ,що тут такого ,якщо людина працює руками це ,що людина 3 сорту  .Щоб працювати руками ,то і головою теж треба думати .  Он у китайців майже всі на виробництві руками працюють і фактично економіка на 1 місці ,і при цьому у них землі самий мізер . Ми маємо купа землі ,купа можливостей ,але маємо людей котрі  не хочуть працювати руками  ,ну і живемо  постійно в борг.

    тойво reply Анонім

    щоб діти знали ким хочуть бути,то часто батьки мають якось це розпізнавати,і то чим раніше тим краще.а в 11 класі мають бути ті хто дійсно вчиться.тобто зно мало би бути вже після 9 класу.не набрав скільки треба балів - ПТУ або технікум.



    ті хто зрозуміли шо професія "не та" тільки після отримання диплома,то часто вони не зрозуміють ким дійсно хочуть бути.

    так і будуть часто роботи міняти чи банально за бугор.

    Анонім reply тойво

    Щодо ЗНО в 9 класі ,і якщо не набрав певну кількість балів то в ПТУ чи технікум погоджуюсь на всі 100 % .
  • Анонім

    Якщо дивитися в цілому то ПТО ще краще ніж  інститути . Я був і в ПТУ і в технічному університеті ,то чесно кажучи різниця величезна .Ще ПТУ має більшу базу ,яка використовується на виробництві ніж той інститут .Ось де треба проводити зміни так це інститути де 3 роки це по другому колу шкільний шлак в перемішку з соцілогією політологією ,педагогікою, релігієзнавством ,правознавством та іншою х....... .Щодо того ,що всі прагнуть поступати ВНЗ то це я рахую помилка  оскільки їх в кінці навчання чекає біржа праці ,або ще якась робота не по спеціальності . На днях почитав статтю на тему "Вчителі 16 школи надихають випускників поступати на педагогічні спеціальності " .Ось я почитав  цей матеріал і чесно скажу це п........ц всьому на скільки дітям забивають міски всяким шлаком ,що вони навіть не можуть визначитись ким вони хочуть бути ,і поступають на філологічне спрямування це просто п.......ц . Я вважаю ті хто ще в кінці 9 класу визначився із професією ті точно будуть спеціалістами ,а ті хто лишається на 10 і 11 клас їх нічого доброго не чекає особливо при поступлені . Зразу скажу в коледжах ,ПТУ ще викладають спеціалізацію так як вона іде на підприємстві ,а ось в інститутах це все теорія ,яка взагалі не вяжеться з жодним виробництвом . Щоб я поміняв в ПТО так це зменьшити кількість шкільної програми за 10 і 11 клас оскільки це суттево погіршує рівень самої спеціальності .Чесно кажучи 2 роки шлаку проти 1 -го року спеціалізації це якось хреновато виглядає. Пора розуміти ,що без робітничих спеціальностей нічого не буде розвиватися . Раніше правильно було інженер получав 120 р ,а роботяга 320-400р і всі йшли на робітничі професії ,а зараз робітничі професії вважають якимось 3 сортом ,а хто б...... вам зремонтує сантехніку ,хто відновить електрику ,хто відремонтує газову плиту ,або ліквідує витік газу , хто виточить деталь до машини , хто вам зварить якусь конструкцію ,якщо у нас всі будуть так звані білі комірці .
  • David Starr

    Усе правильно, основою в державі має бути саме профтехосвіта.

    Діонісій reply David Starr

    я Давід думаю, що основою в державі має бути вища освіта, професійна, а у нас коровопаси є, а без профтехосвіти ні туди і ні куди. говорю про те, що спеціалісти мають бути скрізь, там і там.

    David Starr reply Діонісій

    У мене 2 вищі(і дипломні писав сам), працюю у великій компанії із хорошою мотивацією та вільним графіком(і не програміст ) ). Так от: більше 80% усіх робіт потребують тільки певних навичок і аж ніяк не вищої освіти(а це 5 років, хай менше, якщо з 3 курсу працювати, як мені довелось). Між коровопасами і професіоналами є ще купа інших спеціальностей, та й далеко не завжди потрібні спеціалісти.
22:00 Чи можливе об’єднання українських церков? (опитування) 21:00 Де завтра у Тернополі не буде світла 20:00 Тернопільська "Нива" розпочала підготовку до нового сезону 19:30 Уже відомо, скільки абітурієнтів Тернопільщини отримали 200 балів із ЗНО 19:00 Як не «згоріти» на роботі і що робити, якщо це вже сталось, радить психолог 18:40 Андрій Садовий: «Якщо об’єднати дві бідні громади, чи стануть вони багатими?» 18:20 Відео дня: в Центрі лунають етнобарабани play_circle_filled 18:00 Як замовити довідку про несудимість онлайн і кому вона потрібна 17:10 Тернопільські скейтбордисти влаштували змагання посеред вулиці photo_camera 16:45 Водій скаржиться, що на мийці автомат "з'їв" гроші, а води не дав 16:21 На Коновальця дві ДТП. Є затори (оновлено) 16:07 У Тернополі розпочали ремонтувати вулицю Чорновола 15:40 Випускний під дощем? До Тернополя суне холодний атмосферний фронт

Попіл з місця пожежі у селі Червоний Чабан Херсонської області поховали у братській могилі на Микулинецькому кладовищі 21...

Депутати Тернопільської міськради на останній сесії прийняли колективне рішення, яким зобов’язали керівника міськрайонного...

У редакцію 20 хвилин звернувся житель Великого Ходачкова Козівського району Степан Командірський. З 1968 року до самої пенсії...

Кількість сміття щорічно збільшується, а проблема його утилізації досі не вирішена. Чи потоне Тернопіль у власних же відходах,...

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up