Серце крається від болю... На Лановеччині поховали військового медика Михайла Боданя

• Добрий, товариський, веселун та просто людина, у грудях якої весь час горів невтомний вогник. Таким пригадують Михайла Боданя колеги й друзі.
• Коли росія вторглась на нашу землю, його мобілізували до лав ЗСУ. Він успішно виконував обов’язки бойового медика в одній з військових частин.
• 17 жовтня серце Михайла раптово зупинилось. Поховали 55-річного чоловіка на Лановеччині кілька днів тому – під звуки державного гімну…

Трагічну звістку про те, що військовослужбовця не стало, краянам першими повідомили на фейсбук-сторінці Лановецька міська рада ǀ Lanivtsi City Council.

– Із скорботою та сумом… Лановецька міська рада висловлює співчуття сім’ї Михайла Боданя з приводу його передчасної смерті. Важка втрата для сумуючих рідних та цілої громади. Вічна та світла пам’ять померлому! – так написали там.

– Царство Небесне! Михайло був щирою, доброю, веселою і прекрасною людиною. Вічна пам’ять Герою та спокій його душі! Рідним і близьким військового мої найщиріші співчуття! – коментує цей допис Oksana Oksana.

– Вічна пам’ять... В хороших думках і спогадах про тебе друже... – додає Igor Bo.

– Завжди буду пам’ятати Мішу, як добру і щиру людину. Вічна пам’ять і покій Герою! Спочивай з Господом Богом, наш захисник України. Низький уклін та щирі співчуття всім рідним, близьким, друзям померлого… – сумує Тамара Усік.

– Царство Небесне і вічний спокій Михайлу! Співчуття близьким – дружині Оксані та всім рідним. Низькій уклін Герою! Серце крається від болю та жалю… – висловлює скорботу Люда Микулич, яка була знайомою із військовиком.  

Обожнював життя та спорт

Ланівчанин Бодань Михайло Андрійович народився у 1967 році. Цілих тридцять років він був інженерно-технічним працівником у Лановецькій районній санітарно-епідеміологічній станції. Останні роки чоловік виконував обов’язки робітника з обслуговування в Лановецькому ЗЗСО №1 імені Юрія Коваля. Туди Михайло влаштувався у 2020 році. Спокійне життя змінила війна…

– Він мав хорошу вдачу. Був весельчаком, заводієм, життєрадісним чоловіком. Працював у нас понад два роки. Нічого поганого я сказати про нього не можу. Михайло – це людина з доброю душею. Завше йшов усім на зустріч, не відмовляв в будь-якій допомозі. Полюбляв спорт, а особливо захоплювався футболом. Ще пригадую, як колись він врятував життя дитині. Хлопчику стало погано, а Михайло не розгубився і надав йому першу медичну допомогу. На похороні військового з ким би я не розмовляв – всі говорили про нього лише хороше, – розповідає пан Петро, заступник директора з господарської частини Лановецького закладу середньої освіти №1 ім. Юрія Коваля.

До адміністративно-територіальної реформи, впровадженої минулоріч, існувала Лановецька районна Федерація футболу, яку очолював Сергій Ходанович. За його словами, померлий Михайло 13 років був постійним арбітром федерації.

– Міша з 2008 року стежив, аби футбольні матчі проходили відповідно до правил. Останнім часом арбітрував на малому полі в Ланівцях. Знаю, що він – досить віруюча людина, часто відвідував церкву. Священник на похороні зауважив, що померлий завжди йому допомагав, був безвідмовним, – говорить пан Сергій.

Серце зупинилось у 55 років

Після того, як росія нагло вторглась до України, Михайла Боданя наприкінці березня мобілізували до лав Збройних Сил. Службу він проходив на Львівщині, в одній з місцевих військових частин. Відзначився наполегливістю та уважністю, будучи старшим бойовим медиком роти зв’язку польового вузла ВЧ ЗСУ. Ніхто уявити не міг, що 17 жовтня на 55-му році життя серце військовика зупиниться…

– Помер військовий з Лановець Михайло Бодань. Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, знайомим… Кременеччина у скорботі, Лановеччина втратила свого вірного сина. Вічна та світла пам’ять справжньому синові неньки-України! – сповістили сумну новину від Кременецька Районна Державна Адміністрація.

В останню дорогу медика Збройних Сил у громаді провели 19 жовтня. Саме тоді відбувся чин похорону з усіма почестями. З рідним чоловіком, батьком, другом та земляком прощались під звуки військових залпів та державного гімну. Майоріли національні стяги, десятки людей з оберемками квітів, принесених на могилу захиснику, не могли стримати сліз. Словами ніяк не вгамувати біль і не заповнити глибоку пустку в серці… Господь забирає до себе найкращих Воїнів.

Редакція «20 хвилин» щиро співчуває родичам, дітям, друзям, бойовим побратимам, колегам, землякам й усім, хто втратив близьку людину – Михайла Боданя.

Вічна пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.