9 березня оголосили переможців Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2024 рік. Цьогоріч нагороду здобули 7 мистецьких робіт у 5-ти номінаціях.
Переможців оголосили у номінаціях «Література», «Публіцистика, журналістика», «Музичне мистецтво», «Візуальне мистецтво» та «Театральне мистецтво».
Про це йдеться в Указі Президента України.
Лауреати Шевченківської премії 2024:
- Література — Дмитро Лазуткін за книгу поезій «Закладка» та Ярина Чорногуз за книгу поезії «[dasein: оборона присутності]»
За словами Ярини Чорногуз, її книга написана «на видиху після виконанних завдань». Вона розповідає про істини, які відкриває людині війна: про щоденні втрати, про любов, про живих і мертвих.
Водночас книга поезій «Закладка» Дмитра Лазуткіна складається з віршів, написаних до повномасштабного вторгнення. Автор визначає збірку, робота над якою тривала близько 3-х років, як поетичний репортаж.
- Публіцистика, журналістика — Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко за журналістські матеріали про облогу Маріуполя, зокрема фільм «20 днів у Маріуполі»
«20 днів у Маріуполі» — режисерський дебют воєнного кореспондента Мстислава Чернова. Разом із фотографом Євгеном Малолєткою та продюсером Василиною Степаненко вони поїхали до Маріуполя у відрядження, де застали повномасштабне вторгнення. Протягом 20-ти днів медійники фіксували бомбардування житлових будинків та пологового, роботу лікарів, масові поховання, загибель дітей. Ця стрічка стала найкасовішим українським документальним фільмом в історії. Мстислав Чернов отримав Премію Гільдії режисерів США, Євген Малолєтка став «фотографом року» за версією журналу «The Guardian». «20 днів у Маріуполі» отримав Пулітцерівську премію та номінований на оскар одразу у двох категоріях.
- Музичне мистецтво — Джамала за альбом Qirim та композиторка Кармелла Цепколенко
Платівка Qirim відновлює пам’ять цілого народу через мелодії, сюжети пісень та голоси, що лунають із 15-ти раніше невідомих чи забутих старовинних композицій з різних регіонів Криму. Зараз «Qirim» у ТОП-20 найкращих альбомів у світовому музичному чарті Європи, і кримськотатарська музика нині лунає на радіо 15-ти країн світу.
Твори заслуженої діячки мистецтв України Кармелли Цепколенко звучать по всьому світові. Кантата «Чи даєш історію» написана у березні 2022 року під час ворожих обстрілів. Симфонія №5 нагадує стан заціпеніння – першої реакції українців, які на світанку дізналися про початок великої війни. Композиторка передає внутрішню драму, яку переживає кожен українець під час війни, і доводить, що музика — це теж зброя.
- Театральне мистецтво — Іван Уривський, Тетяна Овсійчук, Сусанна Карпенко за виставу «Конотопська відьма»
Прем’єра постановки за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка відбулася 28 квітня 2023 року. Вона стала дебютною роботою режисера у жанрі бурлескної комедії. Виставу зіграли понад 30 разів у Києві, Чернівцях, Рівному, Львові та Кишиневі. А за два благодійні покази у столиці вона зібрала понад 4 мільйони гривень.
- Візуальні мистецтва — Андрій Єрмоленко за серію робіт Ukrainian resistance / «Український опір».
Ілюстрації автора стали обличчям українців у світі. Саме з ними українці виходили на вулиці інших держав та нагадували, що Україна щоденно чинить опір окупантам і потребує підтримки. Одна з перших і найвідоміших робіт — «Ісус на барикадах». Водночас з «Леопардом» українці виходили на мітинг у Німеччині, щоб просити однойменну військову техніку. Акція з ілюстрацією «Світло переможе темряву» пройшла у 30-ти країнах світу. Інші роботи представлені на виставках за кордоном, зокрема, у Канаді.
Як йдеться в Указі Президента, розмір Національної премії України імені Тараса Шевченка на 2024 рік установили в 429 тисяч гривень кожну.
Нагадаємо, Комітет із Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив лауреатів премії 2024 року ще 6 лютого. Тоді ж стало відомо, що цьогоріч Шевченківську премію не вручатимуть у категоріях «Кіно» і «Літературо- та мистецтвознавство».
Читайте також:
Вінничанка Катерина Калитко здобула Шевченківську премію
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Богдан Ярома