Шиншила спить у рукаві, каже тернополянка

Шиншили – це гризуни, які не мають запаху, зате мають дуже гарне і цінне хутро. Останнім часом стали домашніми улюбленцями багатьох тернополян. Утримувати таку тваринку не дуже складно, бо вона майже не схильна до хвороб. Головне, - правильно за нею доглядати.

 Тернополянка Олена Запоточна (26р.) тримає в себе вдома шиншилу уже майже півтора року. Клітка для цього маленького гризуна за розміром, як газова плита. Стоїть вона на кухні, тому нічне бешкетування тварини не відволікає господарів від сну.
- Шиншили належать до тих тварин, чия активність вночі є більшою ніж удень, - каже пані Олена. - Тому її клітку краще тримати подальше від спальні. Бо вона дуже метушлива, постійно хоче, щоб її випустили. Для цього починає гризти свою “хатинку” або кричати. Звуки, які вона видає, схожі на крик мавпи.

Жінка каже, що дуже хотіла домашньої тваринки – котика або собачку, та знайомі вирішили подарувати шиншилу. Їй тоді ще не було й місяця і схожа вона була на хом’ячка. За рік і три місяці виросла ще так раз і вже нагадує маленького котика. Проте клітка у цього невеликого гризуна досить габаритна - приблизно 1х1 м. Має два поверхи. Там є біотуалет, водичка, годівничка і пісок, в якому шиншила купається. Що цікаво, шиншили ніколи не миються у воді, лише в спеціальному піску, який можна придбати на ринку. Їх не можна мочити і вони дуже бояться води. Кличе господиня свого домашнього улюбленця переважно Шила, хоча це самець.
- Якщо на нашу Шилу потрапить хоч капля води, то вона одразу швиденько тікає і кудись ховається, - продовжує пані Олена. – Таке вона робить майже постійно, бо страшенно непосидюща тварина. Вона бігає, стрибає, хвилини на місці не всидить. Особливо реагує на різкі звуки. Якщо навкруги тихо, то може деякий час сидіти, завмерши, але як тільки чимось стукнути чи хлопнути в долоні, підстрибує і миттю зникає. Ще в неї є улюблене заняття – відгризти кусок шпалер чи листя вазона, покласти посеред кімнати і швидко втекти. Зловити її дуже важко.
Якщо ж шиншила поводиться дуже спокійно, то на це варто звернути особливу увагу, адже така ознака може вказувати на якесь захворювання. Але загалом хворіють шиншили дуже рідко, бо мають хороший імунітет. За весь час, відколи жінці подарували цього гризуна, вона не робила йому жодного щеплення і не водила до ветеринара.
- Спить шиншила мало, але дуже пильно стереже свій сон, - розповідає тернополянка. – Для цього завжди ховається, щоб ніхто її не побачив. Може залізти в шафу, між одяг або у взуття. Головне, щоб її зовсім не було видно. У клітці я також зробила їй “сховок” у рукаві старого светра.
Годує свого улюбленця пані Олена переважно спеціальними кормами, які містять всі потрібні вітаміни та мікроелементи. Це суміш зерен – просо, ячмінь, кукурудза, овес, пшениця. Окрім того, інколи дає йому яблука, капусту, горішки, ізюм, насіння соняшника, кукурудзяні палички або пісочне печиво. Один раз в тиждень годує ягодою шипшини для профілактики і покращення травлення. Влітку збирає свіжу травичку, а взимку купує сіно. Каже, що його шиншила може з’їсти дуже багато і воно їй не зашкодить. Вона сама відчує, коли їй уже буде достатньо.
За словами ветеринара Павла Гнатишина, догляд за такими гризунами не є особливо клопітким. Головне, щоб тваринку правильно і вчасно годувати, бажано три рази в день. Не заважати їй вдень трохи поспати, бо день – це для них час відпочинку. Крім цього, не забувати, що ця тваринку купається в піску, а у воду її пускати не варто. Важливо, що шиншила не потребує жодних щеплень чи вакцинацій і хворіє рідко.
Довідка
У природі шиншили живуть у високогірних пустелях Анд у Чилі, Перу, Болівії і Аргентині. Вони були об'єктом інтенсивного полювання через цінне хутро. Сьогодні ці гризуни занесені до червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Довжина їхнього тіла становить 22-38 см, хвіст має довжину 10-17 см і покритий жорсткими осетовими волосками. Шиншилам притаманний статевий диморфізм: самки більші за самців і можуть важити до 800 грамів. Вага самців зазвичай не перевищує 700 грамів. Шиншили є рекордсменами по щільності хутра серед тварин - на один квадратний сантиметр шкіри припадає більше 25000 волосків. Хутро шиншил настільки щільне, що в ньому не можуть мешкати паразити, притаманні для інших хутрових тварин. У шиншил відсутні потові і сальні залози.

Світлана МАЛА

 

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.