Скасувати, розірвати чи визнати неважним: що робити з церковним шлюбом, якщо дороги подружжя розійшлись

Ми запитали у священників різних конфесій, у яких випадках можливо отримати церковне розлучення парам, які приймали таїнство Вінчання, але не зберегли сім`ю.

Тернополянка Ольга вийшла заміж у 2014-му році. Тоді ж пара обвінчалась в церкві. Спочатку подружнє життя складалось чудово. У них з чоловіком народилась донька. Але щастя тривало недовго. Подружжя розпалось через… зраду. 

Розлучення жінка переживала важко. Два роки тому отримала документ про офіційне розірвання шлюбу. У чоловіка Ольги вже інша сім’я, а вона теж нещодавно познайомилась із чоловіком та почала будувати з ним стосунки. 

— Ми з першим чоловіком вінчались у церкві в Тернополі. Так склалось, що вже два роки ми розлучені. З чоловіком майже не спілкуємось. Я змирилась, що так склалось, хоча пережити це було важко. Зараз у мене є інший чоловік, ми хочемо створити сім’ю і я, як людина віруюча, хотіла б об’єднати долі перед Богом. От тільки досі у церковному шлюбі. Знаю, що є випадки коли в церкві можна отримати розлучення, але не знаю, куди звертатись. ЧИ могли б ви допомогти це з’ясувати? — звернулась у редакцію пані Ольга. 

Митрополичий суддя отець Роман Дутчак.

—  Стверджувати, що кількість розлучень за останні роки росте, я не можу, бо окремої загальної статистики ми не робили. Є люди, які переборюють багато життєвих перепитій і живуть разом, залишаються сім’єю, а також є сім’ї, які розлучаються. Причини для розлучення теж важко аналізувати, адже в кожному випадку вони бувають різні, —  каже священник. —  Чи гріх - розлучення? Теж треба дивитись на кожен випадок окремо, бо не кожна провина є гріхом… Але якщо змоделювати ситуацію, коли люди розлучаються і мотивують це фразою: “Я так хочу”, то гріховність певна тут відчувається, бо виходить так, що великого свята на честь одруження вони хочуть, а боротись разом з труднощами подружнього життя — ні. 

Отець Роман пояснює, що в Українській Греко-Католицькій Церкві є Церковний суд або Церковний трибунал, який приймає такі позовні скарги, розглядає їх та приймає рішення. Єпархіальний Єпископ на території Єпархії чинить законодавчу, виконавчу та судову владу. У Тернопільсько-Зборівській архиєпархії УГКЦ церковний суд має назву «ТРИБУНАЛ ТЕРНОПІЛЬСЬКО-ЗБОРІВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ УГКЦ», що знаходиться за адресою: вул. Січових Стрільців, 6а. Тут є судді, судові вікарії. Найперший суддя у єпархії є Митрополит та Архиєпископ Кир Василій Семенюк

Спочатку хочу прояснити питання термінології: церковний шлюб ми не розриваємо. Людина приймає Святе Таїнство подружжя і каже, я не хочу перебувати в шлюбі, то Церква не може сказати: “Добре, якщо ви не хочете — то ми розриваємо шлюб, або ми заберемо Благословення. Це не документ, не ручка, що його можна дати і забрати”, —  продовжує священник. — Люди, які розлучились цивільно, можуть подати позовну скаргу на ствердження Святого Таїнства подружжя неважним з тих чи інших причин. Процес визнання шлюбу неважним тривалий та складний,  а усі причини цього мають бути доведені. Судді досліджують позиції обох сторін, вивчають покази свідків та документи, які мають подати чоловік та дружина. І не означає, що якщо людина подала позов —  вона отримає рішення про визнання шлюбу неважним. Крім того, збереження подружжя захищає така особа, як Захисник подружнього вузла. Тривати цей процес може рік. Остаточне рішення приймає колегія суддів.

Власне, отець Роман і є церковним суддею. У церковному суді він працює вже орієнтовно 20-тт років. Розповідає, що за цей час кількість заяв за рік практично не змінилась. Зрештою, які і причини, через які люди хочуть розірвати шлюб. Хоча у кожної сім’ї вони різні.

—  Найголовніше, що зараз важливо пояснити людям —  це те, що вони мають добре зважити рішення про те, чи варто вступати їм у шлюб. Чи готові вони до того. Були випадки, коли ще у період навчань, які ми проводимо для молодих пар, люди давали собі час ще подумати та вирішити варто чи не варто поєднувати життя із цією людиною. І це нормально, адже краще це зробити до часу, поки люди обвінчались, аніж вже після цього, —  каже він. —  Хоча це людське життя і є різні випадки. За час моєї праці тут було й таке, що люди за час розгляду їх позову передумували та писали зречення від скарги. А пригадую й таке, що вже люди отримували вирок про визнання шлюбу неважним, потім знову сходилися та вінчалися.

Завідувач єпархіальної канцелярії, отець Володимир Зубілевич.

— За церковним розлученням люди можуть звертатись, коли йде мова про те, що сім’я вже не  може бути разом. Його можна отримати, коли люди мають державне розлучення. Тоді церква вивчає причини того і може дати благословення на другий шлюб одній із сторін, — говорить священнослужитель. 

Отець Володимир говорить, що часто в таких випадках є одна сторона, яка постраждала, якщо можна так сказати. Цій стороні, лише з вивченням ситуації, з опитуванням свідків і скрцпульозного дослідження всіх причин Архієрей, тобто Владика, може давати своє Благословення на другий шлюб. 

— Звісно, цього ніхто не заохочує та не одобрює, але це робиться у випадку, коли люди розлучились в державному шлюбі, то в більшості випадків вони вже не будуть разом. Частина з них створює нові сім’ї і для того, щоб вони не жили в гріху, у блуді, вони мають змогу взяти шлюб з іншою людиною.

У Церковному каноні є розписано поняття Вінчання за другим чином, не так, як вперше, звісно, а за особливим чином. Перед тим, як прийняти рішення, священнослужителі, які займаються цим питанням, вияснюють що стало причиною такого звернення. Обов’язково вони спілкуються з обома сторонами процесу.

— Це все відбувається для того, щоб спасти людську душу, зарадити тому, щоб людина ще більше не грішила. Такого поняття “розвінчання” немає. Є благословення на другий шлюб, — каже священник. — Шлюб відбувся, ми не заперечуємо цього факту, але якщо склалось так, що виникли труднощі, з якими люди не впорались, а я наголошу, церква цього не схвалює, люди не можуть починати спільне життя в гріху. 

На жаль, статистика цивільних розлучень росте з кожним роком. Люди, які хочуть створити іншу сім’ю приходять із зверненнями та просять їх розвінчати. Християни, які належать до Тернопільської єпархії, можуть звернутись в управління Тернопільської єпархії, яке знаходиться за адресою: вул. Князя Острозького, 19. Священник каже, що від державного розлучення має пройти мінімум рік, аби люди мали час все переосмислити. Бо нерідко після державного розлучення люди знову сходяться.

— Причин розлучень є чимало: у когось це небажання прощати, миритись з недоліками один одного, часто руйнівними для шлюбу є зради. І це факт. У багатьох випадках це трапляється, якщо сім`ї змушені жити окремо, бо хтось заробляє гроші за кордоном, — каже о. Володимир. — За кожною статистикою є історія, це сльози, розпач. Є різні нюанси. Все ж церква стоїть на захисті інтересів сім`ї, і ми закликаємо людей розглядати всі можливості її збереження ще перед тим, як звертатись за державним розлученням.  

Отець Володимир радить звертатись до своїх парафіяльних священників за порадами, якщо у їх подружньому житті з`явились труднощі.

Секретар Тернопільської єпархії УПЦ О. Степан Балан.

— На жаль, такий факт є, сім`ї розпадаються, статистика не тішить. Церква не може цього схвалювати, але якщо такий факт є, і вони були вінчанні в церкві, а зараз у них не складається, а може, навіть вони хочуть утворити нову сім`ю, то вони можуть звернутись в Єпархію, — каже священник. — Цим питанням займається Владика. Священник не може дати Благословення на другий шлюб. Може лише Владика. 

Отець Степан каже, що в цьому плані Церква іде на зустріч людям, але звісно, не може бути так, що сьогодні ти вінчаєшся з однією людиною, завтра з іншою. Офіційно, причина одна: зрада одного із подружжя, тоді, але і то не обов'язково. 

— Коли люди розуміють, що далі вже немає шансу на їх подружнього життя — вони можуть звернутись до Владики. Він вислуховує одну сторону, іншу сторону, старається увійти в положення цих людей, можливо, спілкується зі священником, який вінчав цих людей, — продовжує він. — Тоді їм видається анкета із питаннями-відповідями, яку люди мають заповнити. Далі Владика дивиться, думає, якщо вже нічого не можна зробити, щоб зберегти сім`ю, а сам факт роз`єднання відбувся, то можливо таке, що шлюб розірвуть. За часом це може бути тривалий процес, адже церква має вивчити можливості збереження подружжя. Не може бути такого, що шлюб розірвали, і людина собі вільного стану залишається. Це відбувається у випадку, якщо хтось має серйозний намір створити іншу сім`ю. Тоді можна отримати благословення на інший шлюб. По немочі людській це не є добре, не є правильно, але краще перед Богом створити іншу сім`ю, аніж жити в гріхові. 

Ми запитали отця Степана про можливі причини збільшення кількості розлучень.

— Зараз важко назвати причини, чому сім`ї розходяться. Страждають діти і самі люди. На мою думку, причина в загальному спаді духовності. ЇЇ рівень понижується в суспільстві, пропагуються інші цінності. Церква старається працювати з молоддю, пояснювати перед шлюбом, що таке сім`я, як відповідально потрібно до цього ставитись. Тут все має значення: виховання, цінності, які люди беруть у своїх батьків чи вихователів.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.