У Літургії взяли участь Архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті, Апостольський нунцій в Україні, владики УГКЦ: Василь Семенюк, Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський, Василь Івасюк, Єпископ Коломийський, Дмитро Григорак, Єпископ Бучацький, Теодор Мартинюк, Єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, а також священники, молодь, прочани та представники влади різних рівнів, повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

«Сьогодні у Зарваниці ми переживаємо особливу мить. Для багатьох людей Зарваниця виглядає, мов берег Галилейського моря. Ми сюди приходимо, бо втомлені житейським морем. Хвилі нас заливають... Це море ніколи не є спокійне: як не одні вибори, то інші; як не один ворог, то інший; і як не зовнішній противник, то внутрішній... Тож ми шукаємо якогось берега, до якого можна пристати, тобто прагнемо надійності у нашому житті. Всі обіцяють нам стабільність. “Стабільність” — це якесь таке чарівне слово, яке звучить з уст багатьох. Проте ми розуміємо, що стабільність, добробут і мир знайде лише той, хто пристане до того берега, на якому і зараз походжає між нами Христос», — стверджує Престоятель УГКЦ.

На його думку, Син Божий — надійна точка опори для будь-якої людини. Тож, коли ми розгублені, варто йти до Зарваниці, яка допоможе знайти нам вірну дорогу в житті.

«Для християн Діва Марія — це постать справжньої вчительки, яка “виловила“ усе людство і привела його до свого Сина. Вона дотепер вказує нам дорогу до свого Сина й каже: “Прийдіть до Нього!” Вона є учителькою справжньої віри. І саме тому, щоб підкреслити, яким важливим берегом для українського народу є Зарваниця, сьогодні відбувається важливий акт — рішенням Святішого Отця Папи Франциска цей собор Зарваницької Матері Божої отримає ім’я на увесь світ, бо стане Малою Папською базилікою. Це святе місце отримує визнання Вселенської Церкви. Папа наче нині вказує: коли хтось хоче врятуватися перед бурею житейського моря — прямуйте до Зарваниці. Ваша Мати чекає на вас там», — заявив Блаженніший Святослав.

І згодом додав: «Кожен з нас отримав своє життєве покликання, свою дорогу, якою він крокує впродовж свого життя. Адже покликання — особлива життєва місія, яку доручив нам Ісус Христос сповнити у цьому житті. Когось Він покликав нагодувати свій народ хлібом, працювати на землі. Когось він покликав одягнути цей народ в хороший одяг, або бути вчителем, щоб виховувати нашу молодь і показати їй різницю між добром і злом, тобто між тим, що є оманливим та істинним. Однак, найбільш гідне покликання, яке усі ми з вами отримали, — це покликання бути християнином! Бо слова: “Іди за мною!” — означають бути християнином».

Після богослужіння Архиєпископ Клаудіо Ґуджеротті зачитав документ Папи Франциска, яким засвідчив надання статусу Малої Папської базиліки собору у Марійському духовному центрі «Зарваниця». На завершення владика Василь звернувся до Блаженнішого Святослава та до Архиєпископа Клаудіо зі словами вдячності, а також подарував пам’ятні ікони Зарваницької Богородиці.

Особливі вітання того дня були адресовані на адресу самого Архиєпископа і Митрополита Тернопільсько-Зборівського, який цього року святкує одразу три ювілейні дати: 70-річчя з дня народження, 45-річчя священничих свячень, 15-річчя єпископської хіротонії. З цієї нагоди у Зарваниці було зачитано Патріаршу грамоту.

Довідка

«Мала базиліка» — титул, що надається храмам Папою Римським. Титул пішов від аналогічного за назвою архітектурного стилю. Однак з XVII сторіччя термін відійшов від прив'язки до архітектурного значення та є саме титулом, а не описом будівлі.

Наприкінці 2008 року у світі було 1584 базиліки. В Україні до цього дня почесний статус носили лише три храми — базиліка Успіння у Львові, базиліка Воздвиження чесного Хреста в Чернівцях і базиліка Святого Апостола Петра в Одесі. Це перша Мала базиліка в УГКЦ.

Собор Зарваницької Матері Божої — центральний храм архітектурно-храмового комплексу в селі Зарваниця, Теребовлянського району, Тернопільської області. Розміщений на території Зарваницького духовного центру. Родзинкою цього місця є чудотворна ікона Божої Матері Зарваницької, яка датується серединою XVII ст. Вона відома в Україні та за її межами.