Спи спокійно, — ти отримав свою особисту Перемогу. Тернопільщина прощається з Іваном Підгірним

• Одним з перших в лютому 2022 року Іван повернувся з-за кордону, щоб стати на захист рідної землі. Завжди жартував, був прикладом сміливості, готовності служити, вірив в Перемогу...
• На сході України у вересні Іван отримав важке поранення голови множинними осколками. Два місяці люди молили Бога та вірили, що він одужає. Але 28 листопада серце Героя зупинилось...

Коропеччина у жалобі. Додому назавжди повертається Герой-земляк, який одним з перших повернувся з-за кордону з початком повномасштабного вторгнення в Україну і став на захист держави. Тепер його зустрічатимуть на рідній Коропеччині, аби провести в останню путь.

Отримав тяжке поранення у вересні

Два місяці лікарі боролись за його життя, а рідні і весь Коропець молились та вірили в диво. Бо надто тяжким було порання. На жаль…

— 28 листопада, після тривалої боротьби за життя в лікарні м. Києва помер захисник України коропчанин Іван Підгірний, — гірку звістку повідомили у Коропецькій селищній раді. — Звільняючи одне за одним села сходу України від окупантів у вересні, Іван отримав важке поранення голови множинними осколками... Більше двох місяців рідні, близькі не втрачали надії, що їх чоловік, син, тато, брат, дідусь вийде з коми і одужає. Але Бог забрав Івана до себе, а нам залишив великий біль скорботи, суму і жалю...

Іван Іванович Підгірний народився 31 жовтня 1972 року у смт Коропець. 31 жовтня 2022 року Герою виповнилося лишень 50 років. Без батька залишились двоє доньок – Оксана та Ольга і син Іван. Втратила сина мама Ольга Михайлівна, а брата сестра Галина. Овдовіла дружина Наталія. Дідуся, який його обожнював понад усе на світі, втратив малий Арсенчик. Хлопчик зі своєю мамою з початком повномасштабного вторгнення виїхав до Польщі і там мав йти в перший клас…

— Іван одним з перших в лютому 2022 року повернувся з-за кордону, щоб стати до лав ЗСУ і піти на захист нас, українців, від рашистських вбивць, — розповів секретар Коропецької селищної ради Дмитро Данчук. — Завжди жартував, був прикладом сміливості, готовності служити, вірив в Перемогу... Спи спокійно, Іван... Ти отримав свою особисту Перемогу. Нам усім її треба довести до кінця. Дякуємо за твою жертву, за твоє віддане серце, за героїзм, за добро. Невимовний біль...

Він подзвонив: «Я повертаюсь!»

Іван єдиний зі всієї громади минулого року відбув на збори резервістів, і там був нагороджений за зразкову підготовку, згадує Дмитро Данчак. Після того, як повернувся зі зборів резервістів, поїхав на роботу у Чехію. Там його застала війна.

— Він подзвонив: «Я повертаюсь!», — Дмитро пригадує цю телефонну розмову. І як його переконували, щоб не спішив, зачекав кілька днів. Бо поки нічого не зрозуміло. Мовляв, приїдеш пізніше. А Іван лишень відповів, — я йду добровольцем і не можу відсиджуватись.

Він потрапив до лав Нацгвардії Слов’янська. 16 вересня при звільненні містечок і сіл на Ізюмському напрямку фактично врятував життя своїм побратимам. Але сам отримав надтяжке поранення. Про це розповів сусід Івана, який з ним через дорогу проживав у Коропці, й служили чоловіки разом. І хто зна, якби не сусід, чи знали би рідні, де їхній Іван. Під час евакуації пораненого був втрачений жетон.

Як розповів сусід і побратим, Іван йшов першим у групі. Він ще встиг крикнути «розтяжка» — і прийняв весь основний удар на себе, врятувавши побратимів.

— Світла пам'ять тобі, наш ГЕРОЮ! — співчуває Наталя Яцків. — Дякуємо тобі за твою мужність...

«Низький уклін тобі, Герою, вічна і світла пам‘ять, — каже Свєта Соловій. — Щирі співчуття рідним, хай Господь дає сили пережити біль втрати».

— Сум, біль, сльози... Україна втрачає найкращих синів. Спочивай з миром, наш Герой, — просить Лариса Савчин. — Нехай земля буде тобі пухом. Співчуття рідним та близьким.

«Низький уклін тобі, воїне, за любов до нашої країни, — каже Галина Чайківська. — Щирі співчуття рідним, світла пам'ять та царство небесне Герою України».

— Дякуємо тобі, Герою, за Життя. Спочивай з Богом. Царство тобі небесне, — співчуває землячка Тетяна. — Ти мав ще жити, зарано пішов. Ти назавжди в наших серцях, відважний Герою. Співчуття рідним… 

Від 29 листопада до 3 грудня 2022 року оголошено днями жалоби в Коропецькій територіальній громаді.

Парастас за покійним відбудеться у його будинку у с. Коропець, на вул. Лесі Українки, 99
2 грудня о 19.00. Похорон 3 грудня.

Редакція висловлює щирі співчуття матері, дружині, дітям, онучку, сестрі, рідним, друзям, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.