Старшому брату на фронті прийшло сповіщення про загибель молодшого. Прощаються з Русланом Пасічником

• Старший Юра ще у березні пішов на війну. Пройшов гарячі точки. А у вересні мобілізували Руслана. Він ще встиг провести дітей до школи: Емму до четвертого класу, а Давидко вперше сів за шкільну парту.
• Чоловік запам’ятається щирим добряком, майстром на всі руки. Допомагав усім у селі, особливо старшим людям. Їздив на заробітки, а з початком повномасштабного вторгнення активно підтримував ЗСУ.

На Донеччині загинув солдат Руслан Пасічник. Гірку звістку повідомили у Лановецькій міській раді, а земляки опустились навколішки, зустрічаючи вдома свого Героя. Йому назавжди 38…

Загинув під Бахмутом

—   До нашої громади прийшла сумна звістка про загибель стрільця-помічника гранатометника військової частини А 4267 Руслана Пасічника, — повідомили у Лановецькій міській раді. — Мобілізований наприкінці вересня, він захищав нашу країну від російської орди, виявляючи мужність та відвагу. Однак, 17 листопада під час артилерійського обстрілу загинув поблизу населеного пункту Яковлівка, що на Донеччині. Схиляємо голови у шані перед героїзмом солдата Руслана Пасічника. Вічна йому пам'ять.

Руслан Афанасійович Пасічник народився 7 червня 1984 р. у с. Молотків Лановецького району.

На фронті із цієї родини служили обидва брата, поділилась Наталія Гамера, головна редакторка «Голос Лановеччини». І саме старшому прийшло сповіщення про загибель молодшого брата. Батьки померли вже декілька років тому. Дітей було троє в сім’ї: два брати і сестра. Старший Юра ще у березні пішов до війська. Пройшов гарячі точки. А у вересні мобілізували Руслана. Він ще встиг провести дітей до школи: Емму до четвертого класу, а Давидко вперше сів за шкільну парту.

—   Руслан був турботливим батьком, самостійно давав собі раду, навіть закрутки на зиму робив, — поділилась Наталія Гамера. — Чоловік запам’ятається щирим добряком, майстром на всі руки. Допомагав усім у селі, особливо старшим людям. Їздив на заробітки. А з початком повномасштабного вторгнення активно підтримував ЗСУ. Навідувався також на Подільсько-Волинську січ, що поблизу їхнього села. Там відпочивають влітку та приїжджають діти з усієї України на військово-патріотичний вишкіл. Руслан разом з друзями допоміг змонтувати тут сцену.

«Шановні друзі, на жаль, біда ходить  поруч... Біля Бахмута загинув наш патріот, дитина з великої букви, земляк із села Молотків Руслан Пасічник, — написав Володимир Мосейко. — Сцена на Подільсько-Волинській Січі, на якій дуже любили відпочивати наші Січовики,  була побудована Русланом разом з друзями. Царство тобі Небесне, дорогий друже і Вічна Память...»

У серпні прийшла повістка, а наприкінці вересня мешканця Молоткова мобілізували в ЗСУ. Мав досвід служби в армії, був у «Десні», тож до труднощів воєнної оборони був готовий.

Авто, на яке збирали гроші, передадуть побратимам

—   На початку листопада сестра Людмила оголосила збір коштів на авто для підрозділу, де служив Руслан, — поділилась Наталія Гамера. — Хлопці, каже, постійно міняли місце перебування, тож мобільність і оперативність передислокації рятувала їм життя. А ще просили тепловізор. Але з ним Руслан сказав почекати до 20 числа, а тоді повідомить, який саме і що ще їм потрібно. Як відомо, зараз під Бахмутом гаряче…

А 17-го під час обстрілу ворожої артилерії та стрілецького бою Руслан Пасічник отримав поранення, несумісні з життям. Загинув, мужньо захищаючи країну від московської нечисті.

Донечка просила, щоб тата поховали у селі, де вони з Давидком живуть у двоюрідної бабусі, кажуть місцеві. Але Руслан любив свій Молотків, хотів розвивати село. Навіть мріяв, що після війни влаштує класну дискотеку, куди запросить усіх друзів та знайомих.

—   Сестра Людмила, зібравши більшу частину суми на авто, сказала, що не зможе не виконати прохання брата, і автомобіль таки придбають для його побратимів, щоб служив бійцям, — поділилась Наталія Гамера. — І це врятує на війні не одне життя.

«Біль і смуток, які не можна передати словами. Вічна світла пам'ять нашому Герою, — каже однокласниця Антоніна Сагадюк. — Царство Небесне, вічний спокій, однокласнику. Щирі співчуття рідним».

—   Вічна пам'ять Герою! — написав Коля Дацюк. — Щирі співчуття рідним. Герої не вмирають! Ми пам'ятаємо тебе, Друже!

Чин похорону Руслана Пасічника відбудеться 23 листопада у його родинному селі Молотків.
 

Редакція висловлює щирі співчуття сестрі і братові, дітям, рідним, друзям, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.