Студентів вчать… на склад. Що робити – знають наші експерти

Студентів вчать… на склад. Що робити – знають наші експерти
Технології на місці не стоять. Тож вузи навчають студента тому, що завтра вже може бути застарілим. Але ще більша проблема – небажання вчитися, належно виконувати роботу, вважають експерти Громадської ради RIA

- Не пенсійний вік в Україні треба підвищувати, а дати молоді можливість працювати! – наголошує Зеновій Кривий. – Сприяти слід розвитку малого і середнього бізнесу, виробництва, щоб кожна людина могла десь себе проявити. Тоді і задоволення буде!

Цей чоловік - директор центру працевлаштування та зв’язків з випускниками економічного університету (ТНЕУ). Тож йому не треба розказувати, як нині важко знайти роботу випускникам вузів. Більшість тих, хто має статус безробітного, - фахівці із дипломами. Натомість у переліку вакансій переважають робітничі професії.

Ось так коротко можна описати реалії ринку праці в Україні. У Тернополі ця картина ще виразніша – наш край серед тих, де рівень зайнятості населення – найнижчий! Гірку статистику підтвердили 16 жовтня учасники Громадської ради RIA під час "круглого столу" на тему: "На що вчать, а хто потрібен на ринку праці?".

Відео дня
> {photo_gallery id=1113|}

"Ми відстаємо у чомусь…"

Зорієнтувати дитину, коли вона розгубилася, обираючи майбутню професію, повинні насамперед батьки. Такої думки голова облради Андрій Присяжний.

- Дорослі ж краще орієнтуються у кон’юнктурі ринку, - вважає він. – Тому їм легше припустити, в якій сфері дитині буде легше забезпечити себе робочим місцем. Утім, дорослі, живучи у селі, ведучи підсобне господарство, навряд чи добре орієнтуються в особливостях ринку праці. Тому такою важливою є цілісна державна політика, яка сприяла б профорієнтації. Однак у цьому плані ми бачимо нині низку перекосів.

Молодь нині має багато невиправданих амбіцій. Утім, отримати все і відразу неможливо, наголошує психолог і викладач економічного університету Андрій Гірняк.

- Коли я закінчив вуз, то пішов працювати на півставки у школу, - пригадує він. – Грошей, які платили молодому спеціалістові, вистачало лише на проїзд і харчування.

Працівники служби зайнятості нині активно пропагують свої послуги. Вони самі йдуть у школи, до дітей. У такий спосіб, як каже начальник відділу довідково-інформаційної роботи з населенням Тернопільського міськрайцентру зайнятості Галина Приступа, вдається дещо нівелювати ті прогалини, які допускають учителі та батьки.

- Коли освіту будуть здобувати лише на чесній конкурсній основі, а не так, як нині часто є – ми ж бачимо тих синків, мажорів, які отримують все відразу і задарма, тоді буде й інше ставлення до вузів і вибору фаху, - вважає начальник відділу працевлаштування студентів техуніверситету Ігор Равлів.

Думку колеги продовжив Зеновій Кривий. Він вважає, що наші сучасники мають те, про що їхні батьки навіть мріяти не могли – рівень комунікацій, добробут тощо. Мовляв, якби предки з могил стали, то здивувалися б, що ми ще чимось не задоволені.

- Як на мене, варто глянути на проблему з іншого боку: може ми відстаємо у чомусь? – запитує він. – Є біла пляма, яку ми ніяк не можемо заповнити. Адже технології на місці не стоять. Ми ж сьогодні вчимо студента тому, що завтра вже буде застарілим. От і виходить, що ми молодого спеціаліста готуємо… на склад. А такий "товар" не потрібний.

Студенти нині, на його думку, як білка в колесі, але гоняться вони не за спеціальністю, не за знаннями, потрібними згодом у роботі, а за державним місцем. А як туди залізли, то, мовляв, вже Болонська система їх в оборот бере – модулі, екзамени тощо.

- Я любив цифри, тому бачив себе в економіці, - додає чоловік. – Із вузом остаточно визначився в армії. Батьки в той час мало що могли порадити…

Бізнесу важко щось прогнозувати

Директор Тернопільського вищого професійного училища №4 Павло Федик вважає, що сумбур в голові у дітей при виборі професії – був, є і буде. Відкидати вплив престижу теж не слід, бо так було завжди – популярне притягує. Експерт бачить страшнішу проблему в… небажанні українців взагалі працювати. 

- Українці не вміють і не хочуть працювати, - наголошує він. – Звісно, я до певної міри гіперболізую, але… Тому й отримують вони ту зарплату, на яку працюють, мають те робоче місце, на яке заслуговують …

Продуктивність праці в Україні, за словами Павла Федика, набагато нижча, ніж в індустріально розвинутих країнах. Ефективність праці – теж на порядок відстає.

- Якщо людина приходить на роботу і просто відсиджує 8-12 годин, то немає чого він неї вимагати, щоб вона отримувала задоволення, - додає він.

Андрій Присяжний уточнив, що продуктивність праці у нас дійсно у чотири рази нижча, ніж у Західній Європі, але зарплата – аж у 20! Тож невідповідність цих показників – очевидна.

- Коли людина обирає для себе педагогічний вуз, вона повинна відразу розуміти, що багатих учителів ніде у світі немає, - додає Павло Федик. – Зате є чимало багатих медиків. Однак у нашій державі людина наразі не отримує адекватної винагороди. Це теж породжує незадоволення. І поки ми цього не змінимо, проблеми ринку праці існуватимуть. 

Якщо людина робить свідомий вибір фаху, то розмір зарплати не є для неї завадою, вважає викладач педуніверситету Зоряна Удич. Адже тоді особа усвідомлює, що вкладаючи в себе, свої знання, вона рано чи пізно вийде на той рівень забезпечення, який заслуговує.

- Я пішла працювати у школу на зарплату 108 гривень! – додає пані Удич. – До речі, вступала на історичний факультет лише тому, що мій дід – історик, мама – історик. Для мене було престижно стати істориком у третьому поколінні. І лише на четвертому курсі я потрапила у школу і зрозуміла, що повинна там працювати.

Має бути відповідальність

Складнощі спричиняє і ринкова економіка, нагадує перший заступник директора обласного центру зайнятості Олександра Островська. Адже підприємцям за даних реалій часто-густо важно спрогнозувати, працівники якого фаху будуть їм потрібні через рік-два. А що говорити за подальшу перспективу?

- Наразі немає механізму, який би це підказав, - каже вона. – Є ринок, є роботодавець. Коли ми іноді їх запитуємо, які робочі місця вони планують створювати, то чуємо, що важко будувати плани навіть на півроку наперед, не те що на роки.

Перекоси наші експерти помітили і в самій системі вищої освіти. Наприклад, найбільше критики дісталося спеціальності, яку нині можна здобути у багатьох вузах – "менеджмент".

- Аби бути керівником, треба мати особливий дар, - вважає Павло Федик. – Звісно, ти повинен мати окремі та дуже важливі якості – бути лідером, вміти організувати інших тощо. Але головне – бути готовим нести відповідальність. Більшість людей цього не хочуть. І це – нормально та природно. Тож готувати менеджера як спеціаліста широкого профілю – смішно! На Заході на такий рівень виходять ті, хто вже досягнув чимало в роботі, добре в ній розбирається, але хоче рости далі. Навчають таких за спеціальним курсом. І не має значення, в якій сфері людина працює – у профспілці чи на виробництві.

Можна багато говорити про "плюси" різних систем освіти. Особливо – західної, де учневі ще у школі дають можливість випробувати себе у тій чи іншій професії, дізнатися її негативи та позитиви. Але це, на думку Зоряни Удич, мало що дасть. Нам треба говорити про зміни в тому, що ми нині вже маємо. Інакше, люди продовжуватимуть помилятися із вибором фаху.

- Якщо людина зробить це правильно, то вона обов’язково знайде робоче місце і реалізує там усі свої таланти. Ось де правда зарита! - вважає жінка. – Проте, навіть потрапляючи у професію випадково, ми все ж здатні себе у ній розкрити, якщо є хороший наставник і відповідальність за своє життя!

Наразі ж працівники служби зайнятості порадили знайомити дітей із соціально-психологічним портретом працівників тієї чи іншої галузі, суттю професій, навіть розповідати про протипокази щодо здобуття фаху, якщо такі є. Тоді ситуація почне виправлятися, адже в талановитості дітей ніхто із наших експертів не сумнівається.    

Коментар

Світлана ПОВАР (48 р.), менеджер з персоналу Асоціації роботодавців з працевлаштування:

- Я щодня зустрічаюся з молодими людьми, які шукають роботу після закінчення вузу. Виявляється, 90% із них не задоволені навіть своїм вибором навчального закладу. Більшість вступала у той чи інший вуз тому, що мама-тато сказали. Інший варіант – мама спеціально поїхала за кордон на заробітки, щоб оплатити навчання чада в омріяному учбовому закладі. І таких молодих людей – маса! Чималу роль грає престижність вузу або самого фаху. Саме через це часто обирають медичний університет чи освіту у напрямку ІТ-технологій. Хоча після закінчення навчання вони часто не можуть знати у Тернополі роботу. Місто невелике. Виробництва майже немає. Тож врешті ці люди часто йдуть торгувати на ринок… 

Найбільша проблема ринку праці в Україні, як на мене, – знищена система професійно-технічної освіти. Попит нині є переважно на робітничі вакансії. Але професіоналів у цій сфері часто у день із вогнем не знайдеш. Один роботодавець попросив мене знайти для нього фрезерувальника вищого розряду. Я вже місяць не можу знайти такого працівника!

Довідка

Рівень безробіття, за методологією Міжнародної організації праці (МОП), в Україні нині становить близько 10%. Натомість рівень зареєстрованого безробіття - 7,5% економічно активного населення, повідомила Олександра Островська.

Отже, 1 жовтня 2013 р. кількість зареєстрованих безробітних становила 422,1 тис. осіб. Слід уточнити, що такого показника, як "прихований рівень безробіття", не існує, як не існує й показника "офіційний рівень безробіття".

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (7)
  • Anonymous

    Батьки взагалі не повинні вказувати і радити дитині куда поступати і який фах обирати .Діти повинні самі свідомо обирати свою долю .
  • Anonymous

    Повністю підтримую . Навіть потрібно ввести предмед Профорієнтація де б детально розказували учням за кожну професію ,а то забивають учням голову всяким шкільним шлаком і потім резальтат маємо відповідний .
  • Anonymous

    Не плутайте різні речі. На фото №8 - рейтинг, який подає сайт, який аналізує роботу рекрутерів. А речення: "Натомість у переліку вакансій переважають робітничі професії" стосується тих, хто звертається у службу зайнятості і шукає роботу за допомогою біржі. Тому дані можуть дійсно не збігатися.
  • Anonymous

    >>Натомість у переліку вакансій переважають робітничі професії а на малюнку №8 - робітничих немає, одні менеджери і бухгалтери. Де правда ?
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Тернополя за сьогодні
22:20 Поліція розшукує 15-річного хлопця з Чорткова Олександра Мороза 22:00 Дитячу травматологію змінив на артбригаду: історія молодого лікаря-науковця 21:00 У Тернополі прощатимуться із військовослужбовцем Іваном Грицком 20:00 Перетворили пустир на модульне містечко: як переселенці стали стимулом для відбудови Малашівців play_circle_filled Від читача 12:17 Пів мільйона грн компенсацій отримали цьогоріч роботодавці Тернопільщини, які працевлаштували переселенців 19:00 «На щиті» повернувся додому сапер із Теребовлянської громади 18:00 У замку на Тернопільщині організовують толоку 17:00 26-річний тернополянин за 4500 доларів став «батьком» трьох литовських дітей 15:30 Причетному до організації вибухів у Тернополі повідомили про ще одну підозру 15:07 «Афілійований міні-EdCamp Ternopil»: що зібрало у 19 школі майже дві сотні освітян? 14:00 На Тернопільщині мотоцикліст врізався в кам'яну огорожу — є постраждалі 13:30 Патріотична організація «Центурія» проводить набір активної молоді 13:00 На п’ятьох вулицях Тернополя триває поточний ремонт дорожнього покриття 12:33 Кременчанину, який торгував зброєю, повідомили підозру 12:00 На дорогах Тернопільщини вітер повалив понад 20 дерев 11:35 На Тернопільському ставі починається сезон водних прогулянок 11:15 Що таке шале? Про затишні будиночки на природі та хто їх будує (новини компаній) 10:45 1 квітня розпочинається нерестова заборона на вилов риби 10:10 На Оболоня пограбували жінку 09:50 Прямий маршрут Прага-Чоп: Укрзалізниця відкриває нові горизонти (на правах реклами)
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Тернополі Ваші відгуки про послуги у Тернополі
keyboard_arrow_up