Сусіди вимагають у дружини загиблого воїна вибачень і моральну компенсацію

• Дружина загиблого Героя нарікає на дії поліції, які відмовили їй у розслідуванні за неодноразове цькування родини загиблого. Каже, що від пенсіонера, який отримав ляпаса за свої дії, було чути алкоголем.
• У дружини сусіда-пенсіонера, який подав до суду, своя правда. Деталі в матеріалі. 

Дружина загиблого Героя із Борщівщини у суді зустрінеться із сусідом-пенсіонером, якому дала ляпаса. Каже, подружжя неодноразово плювали услід вдові загиблого Героя, цькували і обзивали малого сина, а коли вдові увірвався терпець і вона дала ляпаса пенсіонеру, жінку потягнули до суду. 

Зараз справа у Борщівському суді. До «20 хвилин» за підтримкою звернулися знайомі дружини загиблого. А сама вона розказала журналістам, що мала би готуватися до першої річниці за загиблим чоловіком, яка минає 30 вересня. Натомість їй доводиться відстоювати себе і честь своєї родини у суді. Бо заступитися за них нікому… 

Вислухали журналісти й іншу сторону конфлікту. Що розповіла дружина пенсіонера і чи готове подружжя забрати заяву та за яких умов, дізнавалися «20 хвилин». 

«Не реагували, поки не плюнули на сина»

Аліна Червоноока розповіла «20 хвилин», що сусіди не раз, навіть коли йшла процесія «На щиті», висловлювалися услід, мовляв, навіщо це все? Його убили, але і він убивав… Одним із таких, ймовірно, вони вважали родину Артема. Колись, згадує пані Аліна, не звертала на Є. уваги, просто проходила повз і віталася. Відколи Артем загинув, і їй і малому сину, і мамі услід не раз плювали і лунали прокльони. 

— Вони живуть в одному будинку із моєю мамою, — розповіла «20 хвилин» Аліна Червоноока. — Колись віталися до війни, а як мій чоловік загинув, проходжу там, кажу «Добрий день», а чоловік плює. Я не зрозуміла, що відбувається. Може, думаю, здалося, може дід-сусід мене не побачив. Мама потім розказувала, що вони з балкону другого поверху на неї плювали, проклинали, лаялися нецензурно. Все почалося після загибелі Артема. І головне — вони нічого не пояснювали… 

Артем Червоноокий із перших днів повномасштабного вторгнення і до своєї загибелі 30 вересня 2023 року захищав Україну. «На жаль, навіть у глибокому тилу на Тернопільщині маємо поміж себе «ждунів руського міра» і прихованих, і явних, — написала У Фейсбук Світлана Онищук. — Сім’я Артема стала об’єктом цькувань для однієї такої сімейки. Це «сумнозвісне» для багатьох мешканців Скали-Подільської подружжя». 

— Після загибелі Артема ці люди розпочали булінг дружини Аліни Червоноокої, її 9-річного сина Семена і Аліниної мами Тетяни. Їм плювали услід, сипали прокльони та лайливі слова. Так тривало довгий час, — розповіла Світлана Онищук. — Сім’я загиблого поводилася стримано, не реагувала на цю відверту зневагу до одного дня. 

Дев’ятого серпня дружина, син і теща Артема поверталися з концерту, були в гарному настрої. Семенчик саме виступив на концерті, співав гімн УПА в складі хору музичної школи. Все було добре, доки не дійшли до будинку, де проживає мама Аліни. Там на лавці сиділи чоловік і жінка Є. 

«Що тобі москаль поганого зробив?!»

— Ті знову почали плювати в слід Аліні, Семену і Тетяні, — каже Світлана Онищук. — Аліні урвався терпець. Вона відправила сина з бабусею Тетяною додому, аби не травмувати і без того зранену дитину. І повернулася до Є. На спроби з’ясувати, чого вони ображають її сім’ю, вдова почула нецензурну лайку на свою адресу та вигуки на кшталт «Що тобі москаль поганого зробив?!» Вони заявили, що будуть плюватися де хочуть і коли хочуть. А тоді зробили те, чого важко очікувати від людей похилого віку. Встали з лавки і почали плювати Аліні в обличчя. Вдова не стрималася і дала ляпаса О.Є. 

— Дружина пенсіонера одразу ж викликала поліцію. Аліна залишилася на місці чекати. Ті приїхали і одразу ж зауважили, що від О.Є. тхне спиртним. Але, на жаль, у протоколах цього не було зазначено. В присутності представників поліції О.Є. погрожував Аліні словами: «Я тєбя іщо найду». Це також ніде не було враховано, як і те, що подружжя Є. допікали вдові своїми прокльонами і образами довгі місяці», — повідомила Світлана Онищук.  

Справа дійшла до суду. Перше засідання, призначене на 3 вересня, перенесли, бо позивач «Нічєго нє панімаєт», розповіла Світлана Онищук. Довелося призначати адвокатів. Їх, як з'ясували «20 хвилин», надали обом сторонам процесу на безоплатній основі. Наступне засідання призначено на вівторок, 17 вересня. Є., як з’ясували журналісти у дружини загиблого, вимагають вибачень і дві тисячі гривень компенсації за все, що вони пережили.

Вибачень не дочекаються

— Моїх вибачень вони не дочекаються! Що я скажу на могилі Артема? Що він загинув за сотні кілометрів від дому під Покровськом, захищаючи усіх нас від москальської навали, а я тут, в своїй хаті не можу захистити нашого сина від двох сепаратистів? Цього не буде! — каже Аліна Червоноока. 

У Благодійному фонді «Збруч» заявили, що повністю підтримують дружину Героя і не дозволять знущатися з сім’ї загиблого. 

— Люди мені й раніше казали, що услід за моєю дитиною таке викрикали… В таке, погодьтеся, повірити важко. А доказів я не мала, — каже пані Аліна. — Але цього разу я вже все бачила на власні очі. Питаю, що ви витворяєте, навіщо за моєю  дитиною плюєте, клянете? У відповідь лише крики і образи. 

Вони нічого не пояснювали, це був просто прояв агресії, каже дружина загиблого Героя. 

Каже, дала ляпас, аби зупинити

— Наближаються до мене і плюють – я в ступорі, бо не чекала такого розвитку подій, — зізналася пані Аліна. — Дід знімає з ноги гумовий шльопок і йде до мене з криками, що зараз покаже «куськіну мать». Я настільки в шоковому стані, дала ляпаса, щоб його спинити, щоб він відійшов. Він був в стані алкогольного сп’яніння, це навіть поліцейські казали, які на місце потім приїхали. Дід від шатнувся, не зорієнтувався, може світ йому закрутився. Він почав повертатися на лавку, щоб присісти і впав. Його дружина викликала поліцію. 

Коли приїхали поліцейські, Аліна чекала на місці і не відмовлялася, що дала ляпаса. 

— Тепер мене схиляють до того, щоб я попросила пробачення, — каже пані Аліна. — За що? Що на нас плювали, обзивали, кляли? Що все тривало не тиждень і не два — і ніхто нічого не бачив? 10 серпня я написала зустрічну заяву у поліцію, що ображають систематично мене, дитину, маму. Де ця заява — а її немає, справу не порушували. Сусід в присутності поліції мені погрожував: «Я тєбя ещьо найду». 

Поліція, каже пані Аліна, і це проігнорувала. А потім пояснили, що оскільки він не довів до виконання свою погрозу – нема за що притягати до відповідальності. Жінка каже, приниження і цькування сім’ї загиблого — це кримінальна відповідальність. А в них немає причин притягувати, бо він не вбив, не побив, погрози не привів до виконання… 

«20 хвилин» намагалися розшукати пенсіонерів або їхні контакти, аби вислухати їхню позицію. Адвокатка родини Тамара Денисова відмовилася будь-що коментувати, принаймні до завершення справи у суді. Також запевнила, що не має номерів. Але «20 хвилин» таки відшукали дружину пенсіонера та вислухали її правду. 

Що каже дружина пенсіонера

Людмила Єлісєєва каже, що народилася на Хмельниччині, а її чоловік – у Росії. У військовому містечку в Скалі-Подільській проживають від 1967 року. 20 років пропрацювала у колишній військовій частині, як і її чоловік.

— Я буду землю гризти, і на телебачення поїду, аби донести до всіх правду, — каже Людмила Єлісєєва. — Так, мій чоловік народився в Росії, але що, його вбивати тепер за це? Так, він говорить російською, але йому вже майже 90 років…

Жінка запевняє, що ані вона, ані її чоловік до 9 серпня ніколи не мали конфліктів із сусідами. Коли загинув Артем Червоноокий, ходили на панахиду, були на похороні, вона зірвала з грядки троянди і пішла провести Героя в останню путь. І навіть не могла припустити, що зустрінеться в суді через рік після загибелі із його дружиною.

9 серпня, за словами пані Людмили, вони з чоловіком 4 години були на концерті. Коли поверталися додому, сіли на лавці, аби все обговорити. Раптом підійшла Аліна, сіла поруч і, використовуючи ненормативну лексику, заговорила з пенсіонеркою, мовляв, скажи своєму росіянину, що «я його угрохаю і згною». Далі, каже пані Людмила, дружина загиблого штовхнула пенсіонера в груди. Він упав, а коли піднявся, ще дивувався, як не вдарив у відповідь.

— Вона кричала, «руський» і плюнула, а він і собі, — запевняє Людмила Єлісєєва. — Ніколи до цього в нас не було проблем, навіть дружні відносини були. Так, Саша народився в Росії. Але він тут, в Україні, живе 57 років, ніколи нікого не зачіпав. Хіба винен, що служив і колись приїхав в Україну? Тоді ще війни не було. Якби він чи ми хотіли би виїхати в Росію зробили би це у лютому 2022 року, і ніхто нічого і не знав би. Але ми тут, тут наш дім.

Готові забрати заяву, але… 

Людмила Єлісєєва згадує, як після конфлікту сказала, що викликає поліцію. Силовики приїхали швидко. І, мовляв, Аліна одразу заявила: «Так, я винна».

— Вона казала, що дружина Героя і їй услід плюють. А я коли тобі плювала? Може це випадково було, може я заморилася і кашляю, — каже Людмила Єлісєєва. — Я навпаки співчуваю. Але у чоловіка був лікоть розбитий, кров текла. На ранок я вийшла на кухню і побачила його червону щоку, ніби вогняну.

Жінка каже, що за цей місяць вони із чоловіком дуже часто бували в поліції, давали покази, приходили й до них. Запевняє, що не хотіла судитися, бо їм обом з чоловіком вже під 90. Єдине, чого вимагають від Аліни, щоб вона вибачилася. А та — не хоче.

— Я не хочу грошей ні від кого, хай вибачиться, — каже Людмила Єлісєєва. — Не можу простити… Нас всі просять, дільничний через день приходить, аби забрали заяву. Не хоче вибачатися — хай буде, що суд присудить. Хай мене Господь накаже тяжко, якщо брешу,але дитину я не обзивала, як можна. Як не соромно брехати? Це такий біль і такий позор….  Нас люди просять — заберіть заяву і будете спокійно спати. Я вирішила заяву забрати. Мені совісно, а вони – хай живуть щасливо. Не хочу ніякого суду, тільки хочу вибачень. За що так з чоловіком? Що він росіянин – так давайте вб’ємо його? 

Поліція мовчить

У дружини воїна на те принципова позиція.

— Як би далі не розгорталися події, я в жодному разі не проситиму пробачення. Мені зараз взагалі не до цього. В мне 30 вересня річниця за чоловіком, — Аліна Червоноока зупинила розмову, жінка плаче... — Як я попущу, ці мо..алі завтра почнуть мене бити. Я йтиму до кінця. Спочатку хотіли вибачень, тепер ще дві тисячі компенсації моральної шкоди. Вони бачать свою безкарність і прогресують... 

В Аліни і до поліції у жінки є питання. Приміром, чому ніде не фігурує, що сусід перебував 9 вересня у стані алкогольного сп’яніння. Чому не порушили кримінальну справу за образу родини загиблого військового? 

Питання Аліни Червоноокої ми переадресували до поліції Тернопільщини. Однак там відмовилися будь-що коментувати у цій справі. 

Ми також звернулися до управління СБУ в області, адже, як каже вдова та чимало сусідів, пенсіонери Є. часто висловлювалися на підтримку Росії та ностальгували за часами совєтів. Ніхто офіційно до СБУ не повідомляв і списував все на вікові зміни — як не як О.Є. 88 років, а його дружині Л.Є. 85. Чоловік народився в росії, але обоє з подружжя є громадянами України. Приїхали до Скали-Подільської давно, ще в повоєнні часи після Другої світової. Щойно «20 хвилин» нададуть відповідь з СБУ, опублікуємо її. 

В Україні, нагадаємо, у 2022 році змінили законодавчу базу і відтоді мають карати за за образи і погрози військовим і їхнім родичам. Максимальне покарання – позбавлення волі на п’ять років. 

Верховна рада прийняла закон, яким передбачається кримінальна відповідальність за образу честі та гідності і погрози військовослужбовця, який бере участь в обороні від військової агресії Російської Федерації, а також його близьких родичів або членів сім’ї.

Кримінальний кодекс України доповнили новою статтею 435-1 такого змісту:

Стаття 435-1. Образа честі і гідності військовослужбовця, погроза військовослужбовцю

1. Образа честі і гідності, погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна військовослужбовцю, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, його близьким родичам чи членам сім’ї — карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

2. Виготовлення та поширення матеріалів, які містять образу честі і гідності, погрозу вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна військовослужбовцю, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, його близьким родичам чи членам сім’ї, — карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

{Розділ XIX доповнено статтею 435 - 1 згідно із Законом № 2110-IX від 03.03.2022 }

«20 хвилин» й надалі стежитимуть за розвитком у цій історії та повідомлятимуть про зміни читачів.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.