Ми звикли зберігати цікаві миті та пам'ять про близьких і рідних на фотографіях, відеороликах, у старих речах, іграшках і навіть зошитах чи альбомах для малювання. І це приємно. Приємно і тепло переглядати старі світлини, де батьки ще молоді, де друзі зростом у метр, де ти сам ще карапуз. Та й старі речі зберігають багато світлих та приємних спогадів. Чи це мова про іграшку, з якою ти засинав ще маленьким, чи то про зошит з перших класів, який з посмішкою гортаєш уже дорослим разом зі своїми дітьми...
Цього разу в рубриці "Своїми руками" я хочу запропонувати ще один, можливо, незвичний, але цікавий спосіб збереження того, що через роки принесе нам багато хороших емоцій. Мова йде про відбитки дитячих ручок та ніжок на глині чи гіпсі. Така "фотографія" і пам'ять у десятиліттях пронесе, і оселю цікаво та оригінально оздобити зможе.
Виготовляти відбиток обличчя - складно, а зважаючи, що мова йде про дитину, – майже неможливо. Тож ми зупинимось на простішому варіанті: створимо глиняний відбиток дитячої стопи та долоньки, а потім оздобимо його, аби ще й окрасою інтер’єру став.
Для роботи необхідно: самотвердіюча глина – 25 грн, фарби гуашеві - 15-30 грн, лак прозорий – 20 грн. Також знадобляться: мереживо, стрічка, блискітки, качалка, пензлики, клей та форми для печива.
Етапи роботи. Насамперед виготовляємо глиняні елементи для оздоблення відбитка, який використаємо згодом. Для оздоблення наших відбитків я обрала метелик та сердечка (детальні етапи виготовлення описані в статті з рубрики "Своїми руками" під заголовком "Подарунок до Дня святого Валентина" – прим. авт.).
Беремось за створення основи для відбитків. Розкачуємо самотвердіючу глину товщиною 5 міліметрів. Далі робимо на ній потрібні нам відбитки - ручки та ніжки. Працювати слід швидко. Хоч глина й застигає повільно, але краще відбитки робити на свіжому матеріалі. Краї нашої глиняної паляниці з відбитками треба обрізати. По краях робимо отвори, в які згодом, після висихання, пронизаємо стрічку.
Бажано, щоб наш відбиток сохнув повільно в прохолодному місці, тоді поверхню відбитка не буде "викручувати".
Після того, як глина добре висохне, а це декілька годин, розфарбовуємо наш виріб фарбами, прикрашаємо блискітками на знову залишаємо сохнути на декілька годин. Потім можна покрити відбиток лаком. Коли всі деталі готові, з’єднуємо їх разом за допомогою стрічки. Такий пам'ятний відбиток можна або на стіну повішати, або на столі встановити. Суха глина досить міцна. Її можна брати в руки і не боятись, що розсипеться. Проте на землю краще не кидати. І тоді вона нестиме добру пам'ять через десятиліття...
Христина РУДЬ
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 20 від 14 травня 2025
Читати номер