В одній з арок біля фонтанів на бул. Т. Шевченка сиділо двоє малюків. Одного прабабуся годувала "Корівкою", а інший сидів поруч з прадідусем і щось грав у телефоні.
- Їхній дідусь, наш син, пішов в магазин за водою, а ми тут на лавочці чекаємо, - розповідає Любов Рудяк. - Молодшого звати Макар, йому 2 роки і 2 місяці. Матвію - 4 роки і три місяці.
Батько малечі зараз на роботі у Львові. А мама, поки з дітьми гуляють рідні, готує вдома їсти.
Як розповіла пані Любов, її чоловік - Арон пропрацював 40 років директором республіканського інституту. І спроектував чимало об'єктів в Тернополі. Жінка працювала в 1-й школі вчителькою російської мови та літератури і зарубіжної літератури. Вона народилась в Хмельницькому, а її чоловік у Вінницькій області. Але в 1950-ому році по направленню він приїхав в Тернопіль. І забрав її до себе.
З іншої сторони бульвару біля фонтанів фотографувались дівчата. В одної з них - Людмили Ворони, сьогодні, 5 липня, день народження. Дівчина навчається на другому курсі медколеджу. Святкування для доньки та її подруг влаштувала мама.
- Ми поки фотографуємось, потім підемо обідати, відпочинемо, потім підемо гуляти до Ставу, - каже мама іменинниці Ірина Ворона. - Я контролюю, бо деяким подругам доньки ще немає і шістнадцяти. В Тернополі останнім часом не дуже безпечно і батьки дівчат були не в захваті, що вони будуть самі.
Сама іменинниця каже, що святкувати день народження з мамою навіть дуже класно. Від мами в подарунок вона отримала срібні прикраси і телефон. І, як сказала мама, вона ставить "поляну".
Поки іменинниця фотографувалась з подругами, біля фонтану туди-сюди бігала 2-річна Яна. А за нею її мама Софія Фецович. За тим, як розважаються дівчата збоку з коляскою спостерігає бабуся Яни - Оксана Степанівна.
У сім'ї, як розповідає Софія, це перша дитина. Спершу жінці було складно в декреті, а зараз вона "кайфує".
- До декрету я працювала екскурсоводом у Збаражі, - каже молода мама. - Я родом звідти, але вже років вісім проживаю в Тернополі.
Жінка розповідає, що її донька дуже активна і відпочивати любить теж активно. Гуляти, зазвичай, сім'я старається разом, щоб і мама, і тато. Поки жінка розповідала про відпочинок і сім'ю, Яна метушилась біля фонтану. То водичку рукою зачіпала, то метелика намагалась спіймати.
Поки маленька Яна гралась з водою, тернополянин Антон Марчевський в тому самому фонтані чистив форсунки.
- Якщо є якісь речі, які я можу покращити, то я постараюсь це зробити, - каже чоловік. - У фонтані забились форсунки і я їх пробиваю, звичайним пір'ям від якогось голуба, яке я знайшов. Є спеціальна організація, яка має цим займатись, але вони ж не можуть кожних п'ять хвилин дивитись до фонтанів. А це все таке лице міста, а воно має гарно виглядати.
Біля сусіднього фонтану пам'ятник Соломії Крушельницькій та взагалі Центр розглядали студенти медичного з Індії, Нігерії.
- Після вивчення основної теми "Місто" ми показуємо студентам наше красиве місто, Центр, - розповідає викладач підготовчого відділення медуніверситету Інна Чернецька. - Щоб вони знали, де можна погуляти, краще адаптувались.
А за усім, що відбувається біля фонтанів, з лавки на бульварі спостерігав батько 5-річних двійнят Едуард Бєляков. Дані та Філіпу було по рочку, коли вони разом з батьками переїхали в Кременець з Донецьку. До переїзду обоє займались бізнесом, потім жінка пішла в декрет. В Кременці вони теж займаються бізнесом. Сім'ї знадобилось два роки, щоб знову назбирати якийсь капітал і відкрити суші-бар у Кременці. В Тернопіль сім'я приїхала заради Дані, його привезли на реабілітацію.
Поки тато гуляє з малюками, мама Вікторія має кілька вільних годин на себе. Жінка пішла у салон краси.
- Не скажу, що дружина має багато часу, який може ось так приділити собі. Скоріше по мірі можливості, - каже Едуард. - Хотілось би більше, але загалом вона не відчуває себе обмеженою в цьому плані. Потрібен манікюр - вона йде. А я з дітьми.
Чоловік каже, що їхня сім'я любить гуляти, подорожувати, їздити на риболовлю. Він з синами любить грати у футбол.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер