Такі, як він, — найкращі, теж Богові потрібні… Тернопільщина прощається з Андрієм Тутовим

• Батькові трьох дітей було всього 38. Він мав власний бізнес, міцну родину і дуже добре серце. Коли всі відмовляли місцевим у допомозі, Андрій, не задумуючись, підставляв своє плече.
• Маючи трьох діток, Андрій міг би відсидіти у тилу чи навіть виїхати за кордон. Натомість сказав дружині, мовляв, я мушу йти. Як, у моїй країні війна, наші там боронять Україну, а я вдома сидітиму? Вічная слава тобі, Герою…

38-річний підприємець, батько трьох дітей Андрій Тутов назавжди в строю. Війна таки забирає найкращих…

— Немає слів, щоб висловити біль. Друже Андрій, корегуй з небес вогонь по росіянах. Україна помститься за кожного героя. Покійся в мирі, — написав голова Монастириської громади Андрій Старух.

Андрій Тутов народився 9 вересня 1983 р. в Монастирськах. Загинув 27 травня на Луганщині. Слова щирого співчуття дружині Олі, матері Стефанії, дітям Максиму, Віті, Насті і всім, хто втратив дорогу людину.

Хай душа Андрія упокоїться з миром

— З глибоким сумом сповіщаємо, що при захисті України, своєї сім’ї та кожного з нас, 27 травня у Луганській області, внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу російськими окупантами, загинув наш земляк, житель м. Монастириська, справжній патріот, підприємець, військовослужбовець ЗСУ Андрій ТУТОВ, — йдеться у повідомленні Монастириської міської територіальної громади. — Монастириська міська рада та всі жителі нашої громади висловлюють щирі співчуття родині та близьким нашого Героя. Хай душа Андрія упокоїться з миром. Вічна пам’ять Герою!

У зв’язку із загибеллю українського воїна, жителя громади Андрія Тутова, 31 травня та 1 червня оголошуються днями жалоби на Монастирищині.

— Боже, в це неможливо повірити, хороша порядна людина. Оля, щиро співчуваю, неможливо підібрати слів, — написала у Фейсбук  Віра Гнатишин. Світла і Вічна пам'ять!!!

Щирий, порядний, тримав слово і завжди підставляв плече усім, хто просив про допомогу. Так про Андрія відгукуються всі, хто його знав.

— Такі як Андрій, найкращі, теж Богові потрібні, якби гірко не було зараз рідним, жінці і дітям, — каже знайома родини пані Оксана. — Андрій — дуже порядна людина. Таких бракуватиме нашій громаді. Це велике горе.

Оля пережила не так давно велику трагедію, — коли почався ковід, пригадують знайомі. Саме тоді її батько помер від важкої недуги одним з перших — у міській інфекційній лікарні тіло померлого від коронавірусу чоловіка видали родичам для поховання, не попередивши, як правильно це зробити. Родичі батька тоді надали журналістам відео, на якому видно, як чорний пакет із тілом намагаються покласти в труну. Робить це зять померлого в рукавичках — саме Андрій Тутов. Батька поховали того ж дня в одному із сіл на Монастирищині, того ж дня у засвіти відійшла 97-річна бабуся. А Оля з двома старшими дітьми тоді потрапила до лікарні із ковідом. Молодша донечка, якій тоді було 4 рочки, залишилась вдома з татом Андрієм, і в неї невдовзі підтвердили коронавірус.

Порядний, надійний і щирий - таких зараз мало

— Андрій після того випадку дуже багатьом людям допоміг — коли всі панічно боялись хвороби, він відгукувався на допомогу – чи не єдиний, допомагав забирати тіла померлих, бо мав власного буса, — пригадують містяни. — Всі тоді боялись, можливо, і він не був винятком. Але йшов і допомагав. І саме про нього можна сказати, як про Людину – з великої літери.

Як про підприємця, синонімом до імені Андрія Тутова завжди були порядність і  надійність. Раніше подружжя мало невеличкий рибний бізнес, і торгували рибою на місцевому ринку. Потім відкрили рибну крамницю у центрі міста. Своєю репутацією Тутови дорожили, тому у магазині завжди були свіжі продукти за часом нижче, ніж на ринку, ціною. І вдячних покупців вистачало.  

Коли почалось повномасштабне вторгнення російських військ в Україну, Андрій, маючи трьох неповнолітніх дітей, спокійно міг би відсидітись в тилу чи навіть виїхати за кордон. Проте, зі слів знайомих, він тоді казав дружині — мовляв, як я сидітиму тут? Як ти собі уявляєш — як я маю сидіти вдома, коли в моїй країні таке коїться? І записався до лав місцевої тероборони.

— Андрій попри це все був дуже скромною людиною, ніколи не афішував, що комусь допоміг чи зробив людям добро, — каже знайомий чоловіка Олександр. — Таких як він зараз дуже мало. Царство небесне його душі. У нього вона була надзвичайно світлою…

Тіло військового привезли у Монастириську громаду по обіді 31 травня. У перший день літа його проведть в останню путь.

Редакція «20 хвилин» щиро співчуває дружині і дітям, родині, землякам і побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.