Тернопіль: Володимир Кріса створив міні-містечко з паперу

28-річний Володимир Кріса з Великих Гаїв створив своє містечко з шедеврів архітектури. Спершу навіть важко здогадатися, що тамтешні будівлі — паперові. Адже вони, наче дві краплі води, схожі на справжні.

На площі, не більшій за дві шкільні парти — архітектурні шедеври в мініатюрі. Усе лялькове, зменшене у десятки разів. Там почуваєшся, як Гулівер в країні Ліліпутів.

Зовсім поруч Ейфелева вежа, баварський замок Нойшванштайн та одразу три собори: Кельнський, Святого Сімейства в Барселоні і Василія Блаженного на Красній площі у Москві. Все це — не парк мініатюр, а паперове містечко Володимира Кріси.

Відео дня

Моделювання - одне з моїх хобі, - каже хлопець. - Мені з дитинства подобалася залізниця. Близько двох років тому ми купили кольоровий принтер. Я випадково зайшов на один сайт. Там були витинанки радянських локомотивів. Подумав: чому б не зробити паперову модель? Спробував - вдалося. Роздрукував, вирізав, склеїв. Проста іграшка з паперу виглядала напрочуд реалістично. Потім зробив ще один локомотив - до пари. Але що за потяги без вокзалу? Я вирішив розширити макет: підключивши фантазію, намалював у фотошопі рейки, електричні опори. Вийшла ціла залізнична станція. За прототип вокзалу взяв головну будівлю Московського державного університету імені Ломоносова.

Що потрібно для роботи?
Нічого складного немає: звичайний папір формату А4 і клей ПВА. У цьому й “фішка” мого хобі. Лише комп'ютер, Інтернет і графічні програми. Головне — час, фантазія і руки. Всі мої моделі надруковані на кольоровому принтері. Підмальовую лише деякі деталі. Наприклад, шлагбауми чи світлофори.

Який макет було найважче виготовити?
Ейфелева вежа. Коли вокзал був повністю готовий, у мене виникла ідея зробити з паперу паризьку “залізну леді”.  Коли одна з організацій визначала найвідоміші споруди світу та їхню оціночну вартість, Ейфелева вежа зайняла перше місце в Європі. Вона лідирувала за сукупністю доходів від туристів, культурною цінністю і відгуками людей. Я робив її самотужки. Скачав з вікіпедії детальні фото і клеїв з тонких смужок паперу. Так будував деталь за деталлю. Якщо уважно роздивитися фото паперової конструкції вежі, то видно, що там перемички не просто намальовані, а об'ємні, з порожнинами. Потім я вирішив зробити макет своєї найулюбленішої споруди – готичного Кельнського собору. Скачав витинанку з Інтернету. А це – близько 50 аркушів із деталями! Трохи відредагував її у фотошопі. Тоді роздрукував. Близько місяця зайняло витинання деталей та склеювання докупи.

Знаєте історію справжніх “двійників” своїх макетів?
Так. Перш ніж створити нову модель, я читаю її історію. Наприклад, Кельнський собор споруджували дуже довго - з 1248 до 1880 року. Потім була Друга світова. Пілоти літаків-винищувачів його не зачепили і залишили як географічний орієнтир. Хоча весь Кельн - місто-мільйонник — зруйнували. Храму уже понад 600 років. Його каміння починають потроху замінювати на пластикове - стійке до атмосферних впливів та ерозії. Схожі паперові моделі Кельнського собору я бачив на німецьких сайтах.

Але таких Ейфелевої вежі та вокзалу немає ні в кого. Це моє ноу-хау. Найбільше часу — більше місяця — я витратив на собор Святого Сімейства. Сидів над ним щодня дві-три години. Тоді як справжній, у Барселоні - досі не закінчений. Більшу частину собору збудували уже після смерті архітектора - Антоніо Гауді, за його початковими кресленнями. Храм планують завершити до 2030 року.

Маєте друзів, у яких схоже хобі?
Коли я почав серйозно займатися моделюванням і приєднався до різних Інтернет-спільнот, побачив, що маю багато однодумців. Але всі розпорошені. Лише у великих містах - Києві та Дніпропетровську - створили цілі гуртки для дорослих. Я познайомився в соцмережах з 22-річним моделістом з Улан-Уде. У нього таке ж хобі, але чорно-білий принтер. Хлопець проводить майстер-класи у місцевому музеї.
 

Які найближчі плани?
Хочу завершити макет. Зробити архітектурну діодну підсвітку з дрібних білих лампочок, як на гірляндах, і озвучити паперове містечко. Вмонтувати в деякі моделі невеличкі динаміки і підвести до MP3-плеєра. Буде цікаво, якщо в Кельнському соборі звучатиме орган, а в московському битимуть куранти. Тоді все виглядатиме довершено і справді реалістично. Також мрію про виставку. Але це з часом.

А ви були в парках мініатюр?
Ні. Але хочу. У світі є близько 40 парків мініатюр просто неба. Там можна за кілька годин “відвідати” до 50 країн світу і побачити понад 270 пам’яток архітектури. Найвідоміші із них — “Мадуродам” у Нідерландах,  брюссельська “Міні-Європа” та “Італія в мініатюрі”. Макети сягають 1,5-2 м. Але їх робили організації, які займаються цим професійно. Лише матеріали коштують тисячі євро. Зараз можна віртуально мандрувати світом, сидячи вдома. Звісно, це не те, що побачити вживу. Хочу відвідати країни Західної Європи, особливо такі міста, як Барселона і Париж. Побачити все те, що маю в паперовому вигляді.

Де тримаєте свої роботи?
Спершу я зберігав їх у себе в кімнаті. Але коли забракло місця, довелося розширятися. Переніс все в більшу кімнату. Хоча насправді паперове містечко не таке вже й велике: 1,20 на 1,20 м. Воно займає таку ж площу, як дві шкільні парти, складені докупи.

Біографія
Володимир Кріса народився 20 серпня 1984 року у Великих Гаях. Навчався в місцевій сільській школі. З шостого класу - в Українській гімназії ім. Франка у Тернополі. Закінчив Інститут економіки та підприємництва, факультет “фінанси”. Працює майстром з євроремонту.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.