• Я виграла всі суди!– відома співачка Тетяна Назарко, яка зателефонувала на месенджер журналістці, ледь стримувала емоції. – Я тобі дуже вдячна, вашій газеті. Завдяки вам вдалось тоді викликати резонанс. Я хочу, щоб моя історія стала прикладом для багатьох, щоб всі знали: правди потрібно добиватись і в жодному разі не можна мовчати! Це Україна, і правда є!

Нагадаємо, близько трьох років тому Тернопільську співачку зняли з рейсу і тримали до ночі з маленькою дитиною – без їжі і води.
«З самого початку правда була на моїй стороні»

Майже три роки судів, слухань, неприємних діалогів, розповіла Тетяна. Були моменти, коли опускалися руки. І не приховує: їм з адвокатом нам треба було доводити і без того очевидну правду. Хотілося б зараз посадити навколо себе представників прикордонної служби, слідчого і всіх, хто був присутній у кабінеті, в якому прописували пункт за пунктом і дивились з осудом на жінку з трирічною дитиною на руках, каже Тетяна.  

• Хочеться глянути їм в очі і запитати, чи хотіли б вони, щоб їхні жінки, родичі опинились на моєму місці, чи хотіли б вони відчувати те, що мені довелося? – каже Тетяна Назарко. - А з самого початку правда була на моїй стороні! Чому так?

Тетяна як страшний сон пригадує, як понад три години давала свідчення, її звинуватили в підробці документу, хоча згодом таки з’ясувалось – все було в порядку.

• Досі згадую відповідь прикордонників: "Тернополянка Тетяна Назарко пред'явила підроблений документ і хотіла незаконно вивезти сина за кордон. Давала свідчення годину часу", - пригадує Тетяна, як після виходу журналістських матеріал працівники аеропорту прокоментували інцидент. - На жаль, їхній коментар знайти зараз неможливо. Його просто знищили. Інакше з мого боку був би ще один позов.

Жінці вдалось відсудити як матеріальні, так і моральні збитки. Вийшла сума близько 20 тис. грн. Є люди, які думають, що співачка судилась з працівниками аеропорту задля того, аби компенсувати втрачені кошти.

Всі кошти – на благодійність

• Я заявляю, що кошти, які мені компенсують за рішенням судів, я віддам на благодійність, - запевнила Тетяна Назарко. - Ще не знаю, що це має бути. Можливо, підтримаю талановитих дітей, чи в інший спосіб, але я пожертвую всі кошти. У кого є гарна ідея – пропонуйте.

«Стягнути з військової частини 2144 за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь Назарко Тетяни Ігорівни 15 806 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот шість грн.) гривень на відшкодування матеріальної шкоди йшлось у позовній заяві. - Стягнути з військової частини 2144 (Львівський прикордонний загін) за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь Назарко Тетяни Ігорівни 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) гривень на відшкодування моральної шкоди».

Суд задовольнив позов та зобов'язав відповідачів сплатити позивачці 10 тис грн моральної шкоди.  

Саме військова частина 2144 (Львівський прикордонний загін) зазначена у позові відповідачем, повідомив адвокат Анатолій Мовчан, який діяв в інтересах Тетяни Назарко.

• 20 серпня 2016 року з аеропорту міста Львів Назарко Т.І. мала здійснити політ до Італії у місто Рим разом з 3 річним сином - Білоус Назарієм Юрієвичем. При проходженні прикордонного контролю прикордонники, зокрема, як позивач пізніше дізналася, Степанюк Альона Валеріївна - військовослужбовець в/ч 2144 (Львівський прикордонний загін) повідомила, що у Назарко Т.І. є проблеми з документами і попросила її з сином пройти у службовий кабінет, - йшлось у позовній заяві. - Назарко Т.І.  зразу поцікавилась, з якими саме документами є проблеми, тому що у неї, окрім закордонного паспорта, є дозвіл на проживання у Італії. Степанюк А.В. пояснила, що нотаріально посвідчена заява її чоловіка - Білоус Юрія Степановича на вивіз дитини за кордон без супроводу батька є підробленою. При цьому вона пояснила, що по їхній базі Білоус Юрій Степанович останній раз перетинав кордон у 2015 році, після чого в Україну не повертався, а тому не міг підписати вказану заяву.

3 години з маленькою дитиною без води і їжі

Тетяна тоді кілька годин поспіль доводила, що такого бути не може. Бо вони перетинали кордон - разом всією сім'єю. Та вказала день, номер машини та пункт перетину Шегині. На що їй відповіли, що прикордонники не могли помилитись двічі. Тоді вона зателефонувала чоловікові, щоб він вислав якісь докази. Він відіслав фото, на якому було видно печатку з датою про перетин кордону. Але прикордонники сказали, що це може бути фотошоп. Після того Тетяні повідомили, що її знято з рейсу.

У Тетяни вимагали давати свідчення та повідомили, що проти неї відкрито кримінальну справу. Вона розказувала всю правду, на що п’ятеро прикордонників лише підсміховувались. Таня просила, щоб до неї пустили родича, який міг би допомогти з сином, - їй відмовили. Понад три години бесіди з прикордонниками і слідчими на руках з маленькою дитиною. Без їжі і води, їй забороняли будь-куди виходити.

Коли їх відпустили, Тетяна з малюком змушена була на таксі повернутися в Тернопіль та кілька днів чекати на приїзд чоловіка з Італії, тому що без  нотаріальної згоди на поїздку дитини за кордон, яку в неї вилучили в аеропорту, не могла виїхати з малюком з України.

Виявилось, документ ніхто не підробляв

Кримінальне провадження щодо підробки документів закрито постановою слідчого Залізничного ВП НП У Львівській області від 11 листопада 2016 року. Закрили його у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

• Постановою судді Залізничного районного суду м. Львова від 21 липня 2017 року лейтенант Степанюк Альона Валеріївна - військовослужбовець в/ч 2144 (Львівський прикордонний загін), визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення - порушення правила несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, що підтверджується копією відповідної постанови, - йдеться у матеріалах справи.

Восени минулого року Тернопільський міськрайсуд задовольнив всі позовні вимоги. Далі була апеляція, яку Тетяна з адвокатом також виграли.

Журналісти хотіли поспілкуватись з керівництвом чи бодай прес-службою в/ч 2144 (Львівський прикордонний загін). Телефонували кілька днів поспіль за номерами, вказаними у довідниках та позовній заяві. Проте на тому кінці дроту слухавку ніхто не брав, а за кілька секунд після набору чувся звук, ніби вмикається факс. За власними джерелами нам вдалось дізнатись контакти представника прес-служби. Ми телефонували – номер вже не діяв. Ми написали на Facebook-сторінку цієї людини – відповіді не отримали.

Ми хотіли поцікавитись, чи згідна сторона відповідача з рішенням судів та чи подаватимуть касаційну скаргу до Верховного суду. Якщо  в/ч 2144 (Львівський прикордонний загін) нададуть нам відповідь, опублікуємо її.