Тернопільські парки — краса минулих років

Із 1861 року почалася історія Старого парку. Він встиг побувати і міським садом, і Парком Слави. “Топільче” називали Піонерським парком, парк Національного відродження – Комсомольським. І тільки парк ім. Шевченка не перейменували у 1990-х.

Чотири міських парки і один регіональний ландшафтний парк є зараз у Тернополі. У довоєнні часи їх було менше, але вже тоді вони були не тільки місцем для прогулянок.

Боялися розігнати пташок
Зауваженнями про брак коштів у міському бюджеті супроводжувалося закладання у середині ХІХ ст. парку, який ми зараз називаємо Старим. Ініціатива створити його алежала бургомістру Володимиру Мандлю. І чоловік втілив задум.

Відео дня

v class="embed-responsive embed-responsive-16by9">

“У 1881 році побудували швейцарський павільйон, кеглярню і тир. Правда, останнє надбання не захоплювало тернополян: побоювались, що постріли налякають пташок. Згодом спорудили оранжерею. Милували око екзотичні рослини, клумби і статуї,” читаємо у книзі Любомири Бойцун “Тернопіль у плині літ”.

Міський сад, як називали це місце за часів наших прадідусів, постійно розбудовували. Так, у 1896 році тут насипали символічний пагорб на честь 300-річчя Берестейської унії. На цей курган взяли грунт, відібраний під час розрівнювання стадіону – теперішнього центрального міського.

У 1901 році у парку з'явився літній театр. Проходили у саду й виставки – у 1884 бджолярства, і в 1887 – крайова етнографічна, у 1904 – свято “Сокола”. Що цікаво, вхід у парк був платний – 10 грошів.

Значних змін парк зазнав у радянські часи. Тоді його не тільки перейменували у Парк Слави, а й поховали там вояків, влаштували алею із погруддями. У 1970-ті пагорб досипали і назвали його пагорбом Слави.

Парк на Загребеллі – не для гімназистів
Малознаним досі залишається знищений в часи Другої світової і після неї парк на Загребеллі. Він зеленів у районі сучасної вул. Яремчука. Цей парк заклали біля палацу родини Кросновських.

Не виключено, що парк на Загребеллі – найстарший на теренах сучасного Тернополя і це – окультурений ліс. Кросновські мали свою резиденцію на цих схилах ще з XVI ст. Достеменно відомо, що уже на початку ХІХ ст. у парку біля палацу забороняли гуляти гімназистам – вони повинні були вчитися.

А от регіональний ландшафтний парк “Загребелля”, про що тернополяни іноді просто не знають, це не тільки Кутківецький ліс, а й Став і навіть гребний канал. Загалом парк займає 630 га. Його статус оформили рішенням облради від 18 березня 1994 р., але ще наприкінці ХІХ ст. Зигмунд Шнайдер опублікував змістовну розвідку Las kutkowiecki. Дослідник описав навіть види рослин, які можна побачити, відпочиваючи на Загребеллі. І статтю цю можна вільно прочитати як у бібліотеці Тернопільського облархіву, так і в Інтернеті, на сайті tarnopol.te.ua.

Не старі, але популярні

У радянські часи отримали тернополяни і парк імені Шевченка – основу для нього сформували, досипавши грунт на заливних луках біля Серету ще у 1950-х. А от скульптури на схилах, що теж належать до цього парку, з'явилися тільки у 1989 і 1990 рр. Вони – результат пленерів, проведених з нагоди 450-річчя нашого міста.

Парк імені Шевченка зберіг свою назву досі. Водночас показово, що коли Став за совітів називали Комсомольським, ще один парк біля нього, як свідчать деякі путівники – Піонерським. Це – усім відомий гідропарк.

- Мій батько пригадував, що коли навчався у Тернополі на радіотехніка у 1970-х, часто ходив через майбутнє “Топільче”, - розповідає тернополянин Олексій Козак. - Так ще тоді територія більше нагадувала болото, і там надзвичайно гучно та гарно кричали жаби і співали різні птахи. А ще тато навіть не згадував, що там було небезпечно ходити вечорами.
Роботи з облаштування гідропарку тривали у 1970-75 рр. У 1985-87 рр. його реконструювали – Козацький острівець із мініатюрною фортецею-січчю був окрасою і парку, і популярних книжечок.

“Топільче” займає 70 га. Дещо меншим від нього, на 56 га, є парк Національного відродження. Його створили у 1978-му. Він теж був Комсомольським.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.