«Дієва громада» - просвітницький проект, покликаний показати тернополянам їхні можливості як громадян. Кожному, згідно з законом, передбачено багато інструментів отримання інформації, впливу на владу, участь у прийнятті рішень, контролю за витратою бюджетних грошей.
Більшість про них не знають і продовжують вважати «ми ні на що не впливаємо». Проект покаже ті інструменти, якими може скористатися кожен. «Доступ до інформації», «Дані державних реєстрів», «Вплив на прийняття рішень», «Доручення місцевим депутатам», «Громадські ініціативи» - про ці та інші теми ви щотижня зможете читати у нашому виданні. Реалізовує проект «Дієва громада», із залученням експертів по кожній з тем, громадська спілка «Рада бізнесу Тернопілля», благодійний фонд «MagneticOne.org» та Медіа Корпорація «RIA». Окрім публікацій, будуть і короткі відео на ютуб-каналах, і круглі столи, й інформаційні брошури.
Можливість навчити громаду бути сильною
Юрій Штопко, регіональний видавець Медіа Корпорації «RIA»:
Хочемо розвивати громадянське суспільство
Яна Желябіна, голова БФ «MagneticOne.org»:
Треба вчитися знати свої права
Ярослав Колодій, голова громадської спілки «Рада бізнесу Тернопілля»:
Модуль №1 «Доступ до публічної інформації»
«Отримати якусь офіційну інформацію та копії документів від органів влади, державних структур та установ або ж від чиновників можуть лише правоохоронці або журналісти» - це твердження помилкове. Але, на жаль, більшість громадян вважають, що обмежені в доступі до інформації.
- Дуже часто до редакції телефонують читачі з проханнями: «з’ясуйте, що вони там роблять», «поцікавтеся, куди пішли гроші та скільки витратили», «спитайте, коли запланували відремонтувати вулицю», «дізнайтеся, чому нам нарахували таку-то суму», - розповідає головний редактор газети «RIA плюс» та інформаційного сайту te.20minut.ua Наталка Колтун. – Це при тому, що на всі ці питання люди можуть отримати відповіді напряму і самостійно. До того ж, скористаються тими ж інструментами, що й журналісти. Коли це пояснюємо людям, то дуже дивуються, бо не знали, що в праві доступу до інформації на рівні з журналістами.
Наталка Колтун розповіла, щоб освоїти механізми доступу до публічної інформації, кожному достатньо ознайомитись лише з одним законом. Мова про Закон України «Про доступ до публічної інформації», який гарантує право кожному збирати, зберігати та розповсюджувати публічну інформацію. Такою, зокрема, є «інформація отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації».
- Суб'єкти владних повноважень - це та сама міська або обласна рада, з її підрозділами, державна адміністрація з управліннями та відділами, поліція, прокуратура, суди і тому подібні організації, - розтлумачує пані Наталя. – Майже все, що стосується їхньої діяльності та інформації, якою володіють чи яку опрацьовують – відкрите для громадян. Треба лише запитати. Те саме стосується й державних чи міських грошей – там де вони є, інформація не може бути обмежена. Тому кожен може запитати: хто, що та за скільки купив або зробив і, навіть, попросити копії актів, угод, накладних. Можливо, громадянам і не потрібно аж так глибоко занурюватись, але вони повинні зрозуміти: вони мають право та механізм доступу до інформації.
Ключове питання: як звертатися за інформацією? Відповідь проста: інформаційним запитом. За формою це майже як заява, але (!) замість слова «заява» потрібно зазначити «запит на інформацію». По-перше, розглядають запит 5 днів, а не 30. А по-друге, це дає доступ до більшого масиву інормації і зменшує можливості чиновників ухилятися від відповіді
- Запит, за законом, можна подати письмово, усно чи на електронну скриньку. Останні два способи навіть підпису не передбачають. Тобто не виходячи з дому, людина може надіслати запит на інформацію, яка її цікавить чи отримати копії документів, - розповідає Наталя Колтун. – Запит повинен містити: ім'я та прізвище запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є, загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо, підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Наш експерт наголошує, що є винятки щодо надання інформації, але їх небагато і кожне ненадання чи обмеження інформації має бути чітко обгрунтоване розпорядником з посиланням на норми закону. То ж пробуйте з'ясовувати те, що вас цікавить, аналізувати та контролювати. Дані розпорядників інформації (адреси, ПІП, електронні скрриньки – авт.) є у вільному доступі і ви можете надсилати їм запити. У випадку, якщо напишете не тому розпоряднику, закон зобов’язує отримувача запиту самостійно переслати його належному розпоряднику та проінформувати вас про це.
Наступного тижня у модулі №2 проекту «Дієва громада» ми розкажемо про роботу із відкритими державними реєстрами.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 8 від 19 лютого 2025
Читати номер