Транспорт. Маршрутки, їх стан і вартість проїзду — тема, яка для тернополян завжди є і буде болючою. Адже якість кульгає, а вартість росте. За кордоном ситуація інша: автобуси великі, чисті, а оплата за проїзд не б'є по кишені, кажуть українці
Громадським транспортом за кордоном користуються більше учні, студенти, пенсіонери, соціально вразливі категорії населення. Люди, які працюють, користуються в основному власними автівками. На громадський транспорт пересідають, коли не хочуть стояти у заторах. Про це розповідають тернополяни, які часто бувають за кордоном, або ж навіть і живуть там.
Нагадаємо, у попередньому випуску газети наші співвітчизники розповіли про міські автобуси у Стокгольмі, Шієні та в Афінах. Тамтешні автобуси, за їхньою інформацією, великі, чисті, а вартість проїзду у ньому не б’є по гаманцеві. Наприклад, при зарплаті у пересічного жителя 1800 євро місячний проїзний можна придбати за 86 євро у Стокгольмі, у Шієні – 500 крон при середній зарплаті на руки – 15-20 тис. крон, в Афінах – 30 євро при зарплаті 800.
Не б’є по кишені і вартість проїзду у громадському транспорті Парижа. Про це розповідає тернополянка Мар’яна Дівчина вже понад п’ять років живе та працює у Франції.
— Транспорт у Парижі – метро, автобуси, трамваї, автобуси, — каже вона. – За містом – RER — це так звана система міського залізничного транспорту Парижа та його передмість. Звичайні автобуси ходять з шостої ранку до півночі. А ще є нічні автобуси.
Разова поїздка паризьким автобусом, за словами Мар’яни, коштує 1,90 євро, якщо купляти в касі, якщо в автобусі — 2 євро. А можна придбати проїзний на всі види транспорту на місяць. Він коштує 75, 20 євро.
— Водії одягнені у форму. Автобуси, звісно, великі і чисті, — продовжує вона. – Щодо культури пасажирів, уступання місць слабшим, то на це питання важко відповісти. Буває по-всякому. Це залежить і від самої людини, і від того, звідкіля вона – місцева, не місцева, мігрантка.
У години пік транспорт, як в принципі всюди, переповнений. Зазвичай парижани і жителі ближніх міст купують місячний проїзний на всі види транспорту.
— Щодо зарплат, то у простого пересічного жителя вона може бути 1500 євро, — каже дівчина. – Тому купити квиток на місяць при такій зарплаті – це недорого. Принаймні я вважаю, що це нормальна ціна у таких умовах.
Доступним за вартістю та чистим, зручним є транспорт і в Німеччині. Так, нещодавно тернополянка Лілія відвідала Гановер і Мюнхен. Дівчина розповідає, що вразило не тільки те, як там дбають про зручність пасажирів, але й загалом рівень життя.
— У Німеччині є мінімально встановлена заробітна плата за годину, — каже Лілія. — Вона становить 9 євро. Стільки отримує працівник на такій простій, неперспективній роботі. Однак більшість німців працюють за більшу зарплатню.
Щодо «маршруток», то це – нові, великі, зручні автобуси. Водії можуть бути одягнені по-різному, однак зверху завжди одягнуті у піджаки, носять кашкети з логотипом фірми-перевізника.
— Я не бачила ні однієї брудної «маршрутки», — додає вона. – Загалом, там часто проводять соціальні опитування щодо того, чи задоволені пасажири транспортом. Бо панує думка, що транспорт – це обличчя міста, і яка думка складеться про нього, така складеться й про місто. У містах, які спеціалізуються на туризмі, раз в годину взагалі їздить безкоштовний автобус. Загалом автобуси тут курсують із 6.30 до 23.30, зокрема у Гановері та Мюнхені.
Коштує проїзд по-різному. Це залежить від виду квитка. Приміром, разова поїздка для дітей від шести років у Мюнхені обійдеться у 1,4 євро, для дорослих – 2, 90, денний квиток коштує 6,70, триденний – 16,80, дитячий денний квиток – 3,00 євро. Разовий квиток має обмежену кількість часу. Штраф за безквитковий проїзд – 600 євро.
— У Німеччині квиток діє певну кількість годин, — каже тернополянка. — Наприклад, ти береш квиток на дві години, але ти їх не виїздив. Тоді ти можеш передати той квиток будь-якому пасажиру. Наприклад, до нас біля метро підбігла дівчина і віддала квиток, бо оплатила більшу кількість годин, аніж її потрібно. Загалом, така взаємодопомога між молоддю – звична справа. Малозабезпечені, наприклад, взагалі не платять за проїзд, люди з інвалідністю – теж. Їм в місцевих органах управління, наших міських радах, видають спеціальні проїзні документи.
Попри це більшість жителів, які працюють, користуються власними автомобілями. А автобусами – учні, студенти, пенсіонери.
З приємними враженнями від поїздки за кордон та користуванням громадським транспортом залишилася і тернополянка Юлія. Нещодавно вона відвідала родичів у Кракові.
— Знайомий хвалиться, що у Польщі мають підняти оплату за годину – з 13 злотих до 15, — розповідає вона. – І хоча це має бути з Нового року, подекуди вже трохи підіймають, аби не було такого різкого стрибка. Відтак поляки отримуватимуть мінімум 2300 злотих. Середня заробітна плата у поляків – 4500. Так що, можливо, українським заробітчанам і платять небагато, а от поляки отримуватимуть нормально. Окрім того, великі допомоги там отримують жінки на дітей.
При цьому, громадський транспорт – дотаційний. Малозабезпечені верстви населення мають знижку на проїзд у 35%. Учні взагалі їздять безкоштовно в навчальні дні.
— Транспорт поділений на зони. Наприклад, перша зона – це автобуси, — каже вона. — Якщо ти хочеш скористатися квитком і в інших видах транспорту, то платиш трохи дорожче.
Так, проїзний на день, за інформацією тернополянки, коштує 15 злотих, на два – 24 злотих, на три дні – 36, на сім – 48 злотих. Разовий квиток – 3,80 злотих. Дія такого квитка – 40 хвилин. Короткий квиток на 20 хвилин коштує 2,70, на годину – 5, на півтора – 6. Якщо ти купуєш місячний квиток, то там взагалі нема ніякого обмеження — катайся, скільки хочеш. Якщо тебе спіймають без квитка, то заплатиш штраф – 200 злотих.
Окрім того, у Польщі, як і в Німеччині, також цікавляться тим, чи задоволені пасажири поїздкою. На зупинках зазначені номери, на які просять надіслати повідомлення з відповіддю на те, чи сподобалося обслуговування, робота водія.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 7 від 12 лютого 2025
Читати номер
Anonymous
LT
Olga Kokailo
Olga Kokailo
ihor babey reply Olga Kokailo
Victor reply ihor babey
ihor babey reply Victor
Терен reply Victor
ihor babey reply Терен
Наталія reply ihor babey
Терен reply ihor babey
ihor babey reply Терен
Терен reply ihor babey
В дзеркало подивись. придурку. 10 фунтів на годину, то мінімальний низькокваліфікований тариф, ідіоте. Звідси і мінімальна місячна зарплата. Ти, придурку, хочеш сказати, що водій міського автобуса, то малокваліфікована і маловідповідальна робота?!
А, якщо по-суті, про що мова? Прирівняти тернопільські тарифи до паризьких чи лондонських, бо там водії автобусів на мінімалці працюють? Одним словом, пнах, придурку.
Якщо вмієш, то прочитай, ідіоте. http://pobezvizu.com.ua/zarplata-v-angliyi-velykobrytaniyi-v-2018-rotsi.html
ihor babey reply Терен