Тернополяни відпочили у Криму дикунами(оновлене)

Майже два тижні Василь Настюк відпочивав із родиною в Криму. Чоловік розповідає, що за цей час вони встигли і в горах побувати, і в морі накупатись. А Тернополянин Мар’ян Грибоєдов добирався на південь автостопом і дорогою зустрів друзів-земляків, яки їхали так само.

Родину Настюків наш журналіст зустрів на Тернопільському залізничному вокзалі. Вони повертались із Криму з великими рюкзаками, до яких були прив’язані намети і карімати. Чоловік розповідає, що відпочинок видався дуже цікавим, адже на одному місці вони не сиділи.

У Криму цього року був уже тричі. - Ми ходимо до школи йоги і в цьому році вона влаштувала такий похід, - розповідає пан Настюк. – З родиною таким чином відпочиваємо вперше. Зі мною поїхала дружина і донька, яка має чотири з половиною рочки. Такий екстремальний відпочинок вона дуже добре пережила. Жодної проблеми у нас не виникло. Горами ходили групою із 12 осіб — були на горі Сокіл, у Червоній печері. Багато назв не запам’ятав, бо вони — татарською.

Чоловікові зараз 49 років. У гори ходить з самого дитинства.

- Цього року у Криму вже був утретє, а в Карпатах то взагалі дуже часто буваю, – розповідає пан Настюк. – Останніх чотири роки в мене була перерва із походами, але зараз усе відновив.

Чоловік розповідає, що такі подорожі дешеві, але дуже захопливі. Після походу родина залишилась на декілька днів відпочивати на березі моря.

- Ми розбили намет на пляжі у Балаклаві, - розповідає чоловік. – Там дуже гарні пейзажі. З погодою нам також дуже пощастило. Туди потрібно добиратись катером. Усюди скелі і чиста вода. Також ми ходили на фортецю у цьому місті, з якої відкривається дуже гарний краєвид. Думаю, такий відпочинок запам’ятається надовго.

Автостопом — в обидві сторони. Тернополянин Мар’ян Грибоєдов в Крим їздив автостопом. Хлопець розповідає, що таким чином подорожує вже давно. Загалом він проїхав понад 10000 км.

- Я був на фестивалі “АртПоле”, який проходить у нас, у Західній Україні, - розповідає Мар’ян. – Там познайомився із хлопцями, які продають чай. Їхня чайна зветься “Алхімік”. Вони вже два місяці подорожують фестивалями на розмальованому мікроавтобусі Volkswagen. Чайна для хлопців — хобі та спосіб забезпечити подорож. З ними я поїхав до Криму. Вони часто беруть із собою друзів та “стоперів”.
Хлопець каже, що у Криму був у Феодосії, Лисій бухті, а також потрапив до Керчі на рок-фестиваль “Соседний мир”. Всюди сподобалось, але втомлює дуже сильна спека, іноді важко знайти тінь.

Повертався хлопець також попутками. Спочатку — до Одеси, а звідти — до Києва. Потім — до Тернополя.
- Машини зупинялися різні, - розповідає Мар’ян. – Наприклад, у Київ заїжджав на Lexus'і. Власник виявився дуже позитивною людиною. Він навіть провів мені екскурсію містом.

Ночував хлопець біля дороги. З собою мав невеличкий рюкзак із каріматом. Шляхом додому випадково зустрів друзів із Тернополя під Уманню. Вони ловили автівки на Крим.

А Микита Купленко їздив з компанією в урочище Джангуль, що теж у Криму. Він розповідає, що дістатись до цього місця дуже важко. На півострів вони доїхали поїздом. Там вже пересувались електричкою і трьома маршрутними автобусами.

- Останні вісім кілометрів ми їхали на таксі, тому що там цивілізації майже немає. До того ж, треба було взяти із собою питну воду, - розповідає хлопець. – Наметове містечко ми розбили на самому березі моря. Прожили там шість днів. Одразу із собою взяли всю провізію, бо до подорожі ретельно готувались, навіть розрахували, скільки кожен з’їсть.

Із собою мандрівники також взяли багато музичних інструментів: барабан, гітару, флейту, диджериду та губну гармошку.

- Вечори ми проводили під незвичну музику, – розповідає Микита. – У таких умовах це дозволяє відпочити та забути про всі проблеми.

Також хлопець професійно займається фотографуванням. Каже, що під час відпочинку вдалось зробити фото гарних пейзажів.

На одному місці — три дні. Тернопільська студентка Поліна Абазіна у Крим із палатками поїхала вперше. Дівчина розповідає, що дуже хвилювалася, що такого відпочинку не витримає.

- Ми були у Криму майже два тижні, - розповідає Поліна. – Перші дні були найскладнішими, бо для мене спати на камінчиках незвично. Але це, виявляється, дуже прикольно, і під кінець нашої подорожі я навіть не хотіла їхати додому.

Дівчина каже, що плюс такого відпочинку полягає у тому, що ти не прив’язаний до одного місця.
 - Ми проїхали узбережжям від Коктебелю до Севостополя, - розповідає Поліна. – Зупинялись на горі Аю-Даг, жили на безлюдних пляжах. Зупинялися максимум на три дні в одному місці. Познайомилися з великою кількістю людей з різних країн та міст України. Дуже виснажила дорога до Криму. Поїзд їде дуже довго, а на вулиці — страшенна спека.

Вино — не те, що у магазинах. Ще один тернополянин Віталій Антонюк розповідає, що любить відпочивати у комфортних умовах. До Криму він їздив разом із дівчиною на 12 днів. Знімав кімнату у готелі в місті Судак.
- Знайти житло на час відпустки у Криму неважко, - розповідає Віталій. – Ціни дуже різняться, все залежить від умов.

Хлопець розповідає, що під час відпочинку він був на екскурсії у Новому Світі, відвідував фортецю у Судаку.
- Ми катером дісталися сусіднього селища Новий Світ, - розповідає хлопець. – Гуляли там алеєю князя Голіцина. Куштували шампанське, яке там виготовляють. За смаком воно дуже відрізняється від того, що ми купуємо у магазинах.

Хлопцю не сподобалось у відпочинку лише те, що на всіх пляжах повно людей і через це місце там треба займати з сьомої години ранку
 

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google