Тернополяни відзначають свято Трійці: фоторепортаж з місцевих храмів

Тема, звичайно цікава, але "20 хвилин" чи то навмисне, чи не придали значення такіц новині:

Без скандалів не обійшлось: як проходить "КиївПрайд" у центрі столиці

Київ, Субота 07 червня 2025 16:23. У центрі Києва 7 червня відбувається "КиївПрайд Парк" - захід на підтримку ЛГБТ-спільноти. Проте не всі ставляться до нього позитивно.  Київська правславна церква заявила, що це антицерковна провокація!

З одного боку на всіх рівнях репетуємо, що Україна - це Європа, а з іншого - тільки не в нашому селі!

А як ставитеся ви до цієї події?

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Kyivpride, Київську митрополію ПЦУ та власні джерела. Також повідомлялось, що серед противників ЛГБТ були й військові, проте, як відомо джерелам РБК-Україна, усі присутні були одягнені в цивільний одяг.

Саме галичани почали рішуче виступати проти ідеї української незалежності. Занадто добре і солодко жилося їм під рукою австрійського цісаря, який завжди вмів дати раду товкотнечі в українських і польських колах,  умів тримати державу вкупі. В такій ситуації було дуже важко досягти могутнього прориву й поступу. Крім того, простим українцям ні на що було нарікати. В умовах Австро–Угорщини вони задовольняли свої найважливіші потреби, в тому числі й культурні: мали свою пресу, гімназії, свободу релігії, навіть національний театр. І, відповідно, їм було добре. Засоби масової інформації, які згодом прославилися своїми радикальними націоналістичними поглядами, тоді говорили і писали інше: навіщо взагалі ставити на чергу дня питання державності? Воно не на часі, «тата» Йосифа це може образити. А крім того, така боротьба потребує жертв. Будуть тюрми, репресії. Словом, краще так, як є.

У 1898–му свідома частина тернополян хотіла як віддячити Франкові за його титанічну працю, так і вибачитися за тих, несвідомих, кого купували поляки у попередні виборчі перегони.

Кожне передвиборче віче, де сильний дух Франка, того, «що тіло рве до бою», став «на прю», перетворювалося в справжнє свято. Франко з неймовірним успіхом сам об’їздив села і міста, де вів свою передвиборчу кампанію. Так було у Великому Глибочку, Чистилові, Денисові, Купчинцях, Пронятині. Кожне село мало свій місцевий комітет, зв’язаний з центром. З центру вчасно надходила інформація та потрібні інструкції. Скрізь по селах були добрі приятелі Каменяра, і він був певний, що вони допоможуть у виборчій боротьбі. Все йшло до того, що Франко мав би вийти переможцем. Не лише українці, а й дехто з поміркованих поляків уже наперед вітали його з успіхом. Проте з перевагою в 10 голосів виграв повітовий лікар…

Якщо першого разу Іван Франко досить гумористично подивився на свій неуспіх: «Один наслідок мала моя кандидатура, про який мені певно не снилося: обрання урядового кандидата коштувало йому 8–10 тисяч золотих. Найбільшу частину цієї суми забрали, розуміється, агенти. Вони повинні би прислати мені листа з подякою», то після третього каменярського лупання скали справедливо визнав: «Я  половину галичан люблю, а половину — ненавиджу!!! Жорстокі наші часи! Так багато недовір’я, ненависти, антагонізмів намножилося серед людей».

Після продажності, підкупу, лицемірства, політичних амбіцій, зажерливості і третьої зради українців у Тернополі Іван Франко цілком зійшов з політичної арени.



Джерела:

Історична правда
Фотографії старого Львова
znaj.ua

Слова Івана Франка що він говорив про Українців що типу для Українців всерівно хто буде із них шкіру дерти та податок знімати,доречі Франко брав участь у виборах і він говорив про Тернопіль та Тернопільщину він був в  нас, і от що він ще говорив про Українців коли брав у часть у виборах:

ПРОДАЛИСЯ ЗА КОВБАСУ. ЧОМУ ІВАН ФРАНКО ПРОГРАВ ВИБОРИ ДО ГАЛИЦЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ
Ще наприкінці ХІХ століття на Західній Україні учасники передвиборчих перегонів активно вдавалися до «чорних» технологій: купували голоси, ставили палки в колеса конкурентам. Що таке підступи опонентів, добре знав Іван Франко, який кілька разів балотувався до сейму як один із лідерів української радикальної партії.

«ІВАН ФРАНКО ТРИЧІ БРАВ УЧАСТЬ У ВИБОРАХ І ПРОГРАВАВ. ВИБОРИ – ЦЕ КОНКУРЕНЦІЯ. ЯКОСЬ, КОЛИ ФРАНКО НОЧУВАВ У ГОТЕЛІ, У НЬОГО ВКРАЛИ ВЗУТТЯ, ЩОБ ВІН НЕ ЗМІГ ПІТИ НА ЗУСТРІЧ З ВИБОРЦЯМИ», ГОВОРИТЬ ДОКТОР ПОЛІТИЧНИХ НАУК ІГОР ВДОВИЧИН, ПИШЕ КАНАЛ ZIK.

Щоразу Франкові до перемоги не вистачало кілька десятків голосів: то 30, то 50.

Проблема була в тім, що селяни, на яких і зробили ставку молоді радикали, масово продавали голоси.

«Один польський селянин підрахував, що у 1895 році селяни-хруні (а так називалися ті, хто продавав своїх голоси, бо «хрунь» – це свиня), на виборах з’їли 70 км ковбаси. Уявіть, собі – 70 кілометрів!!!», – навів приклад кандидат історичних наук Ігор Чорновол.

Про ще одну передвиборчу технологію тих часів розповів політолог Євген Ланюк: «Уже тоді була поширена практика цілеспрямованої «нарізки» виборчих округів, щоб в одному окрузі було більше соціальної групи, яка б обрала потрібних делегатів».

Але те, що тих «плодів» знову не буде під час третьої кандидації на посла від Тернопільської виборчої округи в 1898–му, добре відчував навіть син–семикласник тернопільського повітового лікаря Олександра Гладишовського. Він добре знав (адже не раз чув про це) «виборчий рецепт» перемоги свого батька, а заодно й тодішньої влади: поляки в таких суспільно–політичних умовах легенько куплять українців, адже УКРАЇНЦІ ПРОДАЮТЬСЯ!!! За гроші, за землю, за посади, за горілку, за ковбасу. Тоді ж виникло таке поняття, як «хрум». «Хрум» вважався сильнішим за будь–які високі політичні ідеї…

Попри те Франко розумів і знав своїх рідних галичан, їхню долю, він говорив, що «для українського народу українська державність наповнена сутністю». Українському селянинові однаково, як вмирати з голоду, — від рук свого пана чи чужого. Йому абсолютно однаково, хто з нього буде «шкіру дерти» і податок знімати.

Показна набожність - це фішка нашого народу! Проте це не заважає їм оббирати до нитки сірих та убогих. У відповідь на віршик Yuriy Koval я наведу інший, Тараса Шевченка

А в нас!.. На те письменні ми,



Читаєм Божії глаголи!..



І од глибо[ко]ї тюрми



Та до високого престола —



Усі ми в золоті і голі.



До нас в науку! ми навчим,



Почому хліб і сіль почім!



Ми християне; храми, школи,



Усе добро, сам Бог у нас!    У нас



Святую Біблію читає



Святий чернець і научає,



Що цар якийсь-то свині пас



Та дружню жінку взяв до себе,



А друга вбив. Тепер на небі.



От бачите, які у нас



Сидять на небі! Ви ще темні,



Святим хрестом не просвіщенні,



У нас навчіться!.. В нас дери,



Дери та дай,



І просто в Рай,



Хоч і рідню всю забери!