Тернополянин Володимир Лех мріє очолити один із столичних телеканалів

20 ХВИЛИН

Володимир Лех чотири роки тому переїхав із Тернополя до Києва. Там він працює тележурналістом та редактором каналу "Рада". Каже, що бути "обличчям ящика" його не втомлює, адже робота та хобі для нього - телебачення. Чоловік зізнається, що він - кар'єрист, тому вперто йде до своєї цілі. Мріє очолити один із столичних телеканалів.

- Чи доводилось кардинально змінювати щось у своєму житті? Довго думав, щоб прийняти пропозицію переїхати до Києва?
- Приймав рішення про переїзд недовго - був до цього готовий. Але от сам переїзд з Тернополя дався мені важко - п’ять діб погано спав, не міг їсти, було внутрішнє хвилювання. Не думав, як буде там, а думав, як я все залишу тут - роботу, батьків, друзів... Останні гучно проводжали мене на вокзалі зі шампанським та слізьми, слідом писали смс, які я зберігаю досі. Чотири роки тому 10 січня я йшов по Києву на нове місце роботи та шкодував, що приїхав. Складалося враження, що я в чужій країні, де розмовляють незрозумілою для мене мовою. Сіре місто, шум, глум - просто жах. Але я собі сказав, що зможу...
Пригадую, як із телевізійниками святкував Новий рік. Колега-астролог сказав, що це моє останнє святкування зі співробітниками - після свят буду в Києві. Він як у воду дивився. Одразу наступного дня зателефонував друг-телевізійник із Києва та запитав, чи хочу працювати у столиці. Я погодився. Відсвяткував Різдво і поїхав підкоряти місто.

Впізнають на вулиці
- Що подобається у роботі?
- Новини - це те, де я себе почуваю впевнено. На київський телеканал "РАДА" прийшов спеціальним кореспондентом. Найбільше, чого боявся, що не знаю всіх законів України і Конституції. Свято вірив, що це для парламентського журналіста - як "Отче наш". Та, виявилося, необов'язково - адже їх часто змінюють (сміється - прим. ред.). Головне, на подіях, як ми говоримо, "включити мозги" і у всьому розібратися.

У колектив влився швидко і легко. Нас, "западенців", люблять через те, що роботящі. Спочатку я працював 12-14 годин на добу - оцінили, став спеціальним кореспондентом Голови Верховної Ради. Згодом запустив на каналі новини, яких ніколи не було та у вихід яких ніхто не вірив. Тепер на каналі щодня маємо інформаційно-політично-владно-опозиційну картину у чотирьох випусках новин. Далі призначили головним редактором телеканау "Рада". Ось уже два роки мудрую і роблю все, щоб глядач без зайвих коментарів і шоу зміг сам оцінити політичну ситуацію в країні.

Відео дня

- Чи виснажує тебе робота? Втомлюєшся бути "обличчям ящика"?
- На роботу, як на свято - це про мене. Я себе знайшов! І коли запитують, яке у мене хобі - відповідаю, що телебачення. Бути "обличчям ящика", чесно, прикольно. Впізнають, по-різному реагують... Найприємніше, коли дають знижки в магазинах, роблять подарунки, запрошують на концерти та інші заходи. Хоча дуже не люблю слова "зірка"! Не вважаю телеведучих та журналістів такими.
Як доглядаєш за зовнішністю. Маєш приватного перукаря, тренера?
Для телебачення потрібно і гримуватися, і бути "в образі". Не скажу, що такі фахівці у мене приватні, але постійні є. Буває, що сідаю на дієту, коли колеги попереджають, що не влажу в камеру (сміється - прим. ред.)

Хотів стати священиком
- Розкажи щось із дитинства. Ким мріяв стати?
- Пригадую, як мріяв стати провідником у поїздах, уявляв себе у гарному вагоні. (смієтся - прим. ред.) У дитинстві дуже любив їздити потягом... Ще хотів стати священиком. Цього дуже хотіла бабця. Дідусь був дяком у церкві, тому тексти богослужінь я знав майже всі напам'ять. Частенько закривався у кімнаті і "правив". А от мріяти стати тележурналістом почав у років 16.

- Де себе бачиш через 20 років?
- Я - кар'єрист, тому якщо вступив на один шлях - йтиму до кінця. Думаю, що займатимусь і далі телебаченням. Непогано було б очолити якийсь центральний телеканал і реалізувати свій план розвитку телебачення. А ще подобається політика і дипломатія, тому не виключаю, що, може, через 20 років займатимусь чимось подібним.

- Як заробив перші гроші? На що любиш витрачати їх зараз?
- Перші гроші отримав за роботу вожатим у таборі. Не пам'ятаю, що тоді купив, але я з тих, які завжди з грошима. Я на щось не потрачу, але прибережу на "чорні дні".
Любить мандрувати
- Як відпочиваєш?
Люблю подорожувати. За час роботи у Києві побував у багатьох країнах: В'єтнамі, Кореї, Росії, Бельгії, Греції, Португалії, Єгипті, Тунісі, Литві, Хорватії, Чорногорії на Кіпрі…З кожної поїздки обов'язково привожу фотографії, магнітики, вино та солодощі. На подарунки чекають колеги, друзі і рідні. Це вже такий собі ритуал. Взагалі я люблю робити подарунки, а головне, у цю мить бачити реакцію людей. А ще, я і квіти - це нероздільні речі.
- Чи вистачає часу на особисте життя?
- А таке життя є? Жартую…Чесно, часу майже немає. Єдина радість - вихідні- субота і неділя. Ці дні намагаюся максимально використати для релаксу. Оскільки живу сам, то займаюсь господаркою - перу, прибираю, готую.

- Ти - однолюб чи просто досі не знайшов свою половинку? Який твій ідеал жінки?
- Живу я поки що сам. Хоча, звичайно, про сім'ю мрію. Кохана людини у мене була, але ці стосунки не вдалося довести до логічного завершення... Я з тих, які спочатку дуже добре придивляються, а вже потім роблять висновки. Швидко не закохуюсь, але якщо вже закохаюся, то по-справжньому і надовго. Я - романтик, до того ж практичний, у стосунках вірний і щирий. Тому від коханої людини чекаю того ж. Краса для мене - не головне. Ціную душу, розум, дружелюбність, вміння себе показати, красиво розмовляти, а ще вміти вислухати і зрозуміти.
- З ким із людей хотів годинами балакати за кавою?
- У людях ціную щирість і доброту. Одразу бачу, хто є хто. З близькими друзями можу розмовляти й цілу ніч. У роботі люблю простих людей. Хоча їх дуже мало…

- Знайоме тобі таке відчуття як депресія. Як борешся з цим?
- Я і депресія? Ні, ніколи. А що це? Навіть не розумію такого визначення. Я взагалі з позитивних людей, і фраза "все буде добре" - це про мене.

Розмовляла Анеля ПРОТАСЕВИЧ, 068-105-76-32
Біографія
Володимир Лех народився 30 квітня 1984 р. в смт Дружба Теребовлянського району Тернопільської області. У 1999 р. вступив до Тернопільського технічного коледжу ТДТУ ім. І.Пулюя, спеціальність "Менеджмент організації”. У 2003 р. почав навчатися у Тернопільському державному технічному університеті, факультет економіки та управління. У 2003 р. працював журналістом рекламного відділу та новин на ТТБ. 2003- 2008рр. - журналіст, ведучий новин та авторських програм на “TV-4”. 2006-2007рр. - позаштатний кореспондент телеканалу "Інтер”. З 2008 р. - головний редактор, ведучий новин, авторських програм телеканалу "РАДА".

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.