У дитинстві я дуже любила малювати і ліпити, - розповідає жінка. - Пам'ятаю, як у третьому класі захворіла. Надвір мене не пускали, в школу - теж. Я сиділа вдома і помирала з нудьги. Щоб чимось себе зайняти, почала ліпити з пластиліну... мишок. Мріяла виготовити найменшу. Мої батьки досі зберігають їх на полиці у серванті.
Коли ти захопилася оздобленням всерйоз?
Все почалося з мого весілля. Я розмалювала пляшку з шампанським і зробила запрошення, прикрашені стрічками й шнуруванням. Оздобила їх пишним малюнком із піонів та троянд. Як на той час вийшло дуже цікаво. Чотири роки тому було дуже мало запрошень ручної роботи. Вони тільки почали входити в моду.
Я розмальовувала маслом рамочки, тарілки, вази. Напередодні 2011 року, коли свекор збирався до родичів у Київ, я вирішила зробити їм подарунок. Намалювала на пляшці з шампанським діда Мороза з дітворою - такі колись були на радянських листівках - і написала привітання з Новим роком. Сюрприз вдався. Я виклала фото на одному з сайтів. Люди залишили схвальні відгуки, запропонували: “Давай, роби ще щось”.
Нові ідеї виникають самі собою. Кажуть, що треба з думкою про свою роботу лягати спати і з думкою про неї прокидатися. Я часто малюю в уяві новий набір. Нещодавно наречена з Черкас замовила келихи, оздоблені орхідеями. Так у мене виникла ідея декору цілого весілля. Я зробили арку з фіолетових орхідей. Коли та дівчина побачила її на фото, дуже засмутилася. Бо мріє про таку ж. Але, на жаль, у нас немає змоги привезти арку в Черкаси.
Твоїй донечці Насті лише два з половиною рочки. Коли встигаєш працювати?
Мене дуже підтримує сім'я. Рідні допомагають в усьому, особливо з доглядом за дитиною. Вдень донечка завжди рветься мені допомогти, але ці спроби надто експресивні! Я виділила їй дві пусті пляшки з-під шампанського. Коли вона бере в руки пензлик і фарби або ліпить щось із пластиліну, виходять справжні шедеври! Я часто працюю ночами. Коли донечка спить, можна на усі 100% зосередитися на роботі. У мене вдома шість великих коробок з фурнітурою. Там - найрізноманітніші перлини, бісер, стрази. Коли я все це розкладаю на великому кухонному столі, там яблуку ніде впасти! Зайнята вся стільниця! Буває, працюю з 23.00 до 2.00-3.00. Інколи доводиться просидіти всю ніч.
Така робота надзвичайно делікатна і кропітка...
Аби зробити якісну картинку, потрібно докласти зусиль. Наприклад, на оздоблення двох келихів іде два дні. Ще три вони сохнуть. Особливо важко робити келих до пари. Адже він має бути ідентичний.
Яке з останніх замовлень запам'яталося найбільше?
Нещодавно одна наречена замовила повний весільний набір. Все - кольору молодої трави. Я дуже довго думала, що це за колір, навіть дивилася в Інтернеті. Адже трава буває різна. Врешті ми порадились і вирішили використати кольорову гаму від салатового до темно-зеленого. Весілля відбудеться п'ятого травня.
Проблем з матеріалами немає?
- Колись для оздоблення келихів мені знадобилися мікроскопічні перлинки. Вони дуже схожі на бісер. Знайти у нас такі я не змогла. Мені привезли їх із Польщі. Зараз можна знайти все. Якщо чогось немає в магазинах, то замовляю в Інтернеті. Мої роботи уже є у США, Італії, Іспанії. За кордоном такі ж речі значно дорожчі. Їх простіше замовити в нас.
Які ще маєш хобі?
Також люблю готувати, але на це бракує часу. Мені подобається робити “кенді-бари”, тобто цукеркові фуршети. Вони нещодавно увійшли в моду. Такий фуршет - мрія кожного солодкоїжки!
Ти ще студентка. Де навчаєшся?
Навчаюся на п'ятому курсі факультету маркетингу нашого техуніверситету. Після декрету перевелася на індивідуальний план. Нещодавно здала державний екзамен. Дуже вдячна батькам, які порадили мені обрати цю спеціальність. Всі - і однокласники, і друзі думали, що я піду вчитися на дизайнера. Але, як би там не було, освіта має бути. Це - базові знання. А те, що в тебе в крові, рано чи пізно прорветься назовні. Мій батько гарно малює. Моє хобі - від нього.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 41 від 9 жовтня 2024
Читати номер
Anonymous
Anonymous