Ти стільки пекла там пройшов, стільки людей врятував! Прощаються з Миколою Яросевичем

Виконуючи бойове завдання, автомобіль із українськими захисниками наїхав на ворожу міну, вибух... Поранення отримали усі, хто перебував в авто, розповіли земляки. Найбільше зачепило Миколу, який сидів попереду — з того боку, де вибухнула міна. Його негайно госпіталізували, він переніс кілька операцій, але травми були надто тяжкими…

— Біль розриває серце! Як важко втрачати близьких людей! Плачу… Але як я пишаюсь тобою, братику!!! Наш сміливий Воїн, який пройшов пекло! Наш Герой, який вірно захищав Україну! — написала Natalia Levchun. — Ти в нашій світлій пам’яті і в наших серцях! Спочивай з Богом...

Знову сумна втрата постукала у наші серця. Війна забирає найкращих…

5-го листопада від важких поранень, отриманих 2-го листопада поблизу міста Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області, загинув кременчанин, стрілець 111-ої бригади Яросевич Микола Миколайович. Гірку звістку повідомив голова Кременецької громади Андрій Смаглюк.

Врятувати життя бійця не вдалось...

Виконуючи бойове завдання, автомобіль із українськими захисниками наїхав на ворожу міну, вибух... Поранення отримали усі, хто перебував в авто, розповіли земляки. Найбільше зачепило Миколу, який сидів попереду — з того боку, де вибухнула міна. Його негайно госпіталізували, він переніс кілька операцій, але травми були надто тяжкими…

— Сили рідним, близьким, друзям та усім, хто знав Героя, пережити цю втрату, — співчуває Андрій Смаглюк. — Вічна слава...

Яросевич Микола Миколайович народився  24 квітня 1983 року у Кременці. У Героя залишились дружина Наталя і двоє дітей — 11-річна донька Маша і 17-річний син Микола. Втратила найріднішу людину і сестра Лариса.

«Завжди у наших серцях! Наш Герой, серце нашої родини, вічна пам’ять тобі, братику! — написала Тетяна Пельмєньова-Панчук. — Дякуємо Тобі уклінно за врятовані життя, життя наших дітей!

Навічно живий, бо ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

— Микола, не вірю! Вічна Пам'ять! Легких хмаринок, — написала Valentinka Petruk Pudaylo. — Але ти все одно для нас будеш вічно живий! Ніби ти там далі воюєш, бо мозок відмовляється вірити. Ти стільки пекла там пройшов, стільки людей врятував! Навіки в пам'яті твоя найдобріша посмішка! І твої фрази «...ну що, давай шашличок, картопелька, ти ще такої не їла...» Каляба, а як ти любив дітей! І вони тебе! Навічно живий, бо ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

«Добрий, щирий, завжди усміхнений, — згадує Люда Коваль Сидорук. — Неможливо прийняти і повірити... Вічна і світла пам'ять!!! Легких хмаринок, Миколо…»

— Не віриться і не сприймається. Боже, за що?!? Царство небесне і вічна пам'ять Герою України! — написала Домбровська Алінка. — Рідним найщиріші співчуття.

Чин Поховання відбуватиметься 12 листопада:о 12.00 год.- с. Білокриниця, вул. Фещуки, де проживав Герой. 13.00 год.- Кременецький Собор Преображення Господнього.

Редакція висловлює щирі співчуття дружині, дітям, сестрі, рідним, друзям, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.