Тіло батька зустріли у 18-річчя доньки. На Тернопільщині прощаються із Сергієм Васюком

• Ворожа куля обірвала життя Сергія на 47-му році, забрала в батьків єдиного сина.
• Під час проповіді благочинного над площею кружляли лелеки, наче проводжаючи в останню путь українського воїна.
• Сергій не сховався, не відкупився, не виїхав, а пішов захищати свою землю від ворога, що воює з пологовими і дитячими будинками, мирним населенням.

На колінах, з державними прапорами, квітами і сльозами на очах 5 квітня ланівчани зустрічали тіло захисника України Сергія Васюка. Він загинув 31 березня внаслідок ворожого обстрілу на Донеччині. Про це повідомила журналістка Лановецького видання lannews.net Олеся Мельничук.

6 квітня із Сергієм попрощаються і поховають у рідних Ланівцях.

Сергій Дем’янович Васюк народився 26 червня 1975 року. Навчався у Лановецькій ЗОШ №1. Останні роки жив і працював у Києві. Коли розпочалася повномасштабна війна росії проти України, разом з колегами пішов до столичного військкомату та записався добровольцем у лави Збройних Сил України. Ворожа куля обірвала життя Сергія на 47-му році, забрала в батьків єдиного сина, а в доньки Каріни, якій 5 квітня виповнилося 18 років, — батька. 

Віддати шану і повагу вірному синові своєї Батьківщини Сергію Васюку на центральній площі міста зібралися сотні земляків, родичів, друзів, розповіла Олеся Мельничук. Поминальну панахиду за невинно убієнним воїном очолив благочинний Лановецького благочиння о. Ігор Шаринський у співслужінні із 13 священниками.

— Сьогодні плаче духовенство, батьки, плаче українська земля, що приймає тіла наших захисників, але небо приймає їхні душі у свої воїнства, — зазначив о. Ігор. — Українські воїни виконують найбільшу заповідь, що дав Господь, віддавши життя за наших дітей і за нас. Сергій не сховався, не відкупився, не виїхав, а пішов захищати свою землю від ворога, що воює з пологовими і дитячими будинками, мирним населенням і там показує свій героїзм, катує і вбиває людей. Наші воїни кують нову історію України і ми повинні їх пам’ятати завжди, молитися за убієнних і тих, хто на передовій звільняють міста і села від ворога.

Під час проповіді благочинного над площею кружляли лелеки, наче проводжаючи в останню путь українського воїна. Важко було стримувати сльози згорьованій матері, яка подякувала усім, хто у важку хвилину підтримав і допоміг, прийшов ушанувати пам’ять її єдиного сина.

Стала на коліна перед своїм учнем на площі і класна керівничка Сергія Надія Тодосьєва.

—  Схиляю голову і cтаю на коліна перед Героєм, який віддав життя за Україну, її народ. Адже Господь сказав, що найсвятіше — це віддати своє життя за друзів, — каже Надія Тодосьєва. — А він його віддав за те, щоб ми жили у мирі й спокої. Сергій був моїм хорошим учнем, відзначався сміливістю, хоробрістю і готовністю іти на будь-який подвиг. Він зростав у благочестивій сім’ї, де приділяли велику увагу його вихованню.

Спогади про нього гріють душу, каже класна керівничка. Забрали молоде життя московські виродки.

Фото Олесі Мельничук

— Господи, упокій його душу, а батькам дай силу нести той важкий хрест і облегши їхні страждання, — просить п. Надія. — Герої не вмирають, вони переходять у вічність. Царства Тобі небесного, Сергію, і нехай Божа благодать святою росою зійде над Твоєю доброю душею.

Поховали Сергія у рідних Ланівцях. Похорон розпочався 6 квітня о 10 год. у будинку спочилого, після цього хресним ходом тіло Героя провели до Святопокровського храму і звідти на цвинтар.

Редакція «20 хвилин» щиро співчуває батькам, доньці, родині, друзям, побратимам та всім, хто втратив рідну людину. Вічна тобі пам’ять, шана і слава, Герою…

  Фото lannews.net

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.