Тренд TikTok «Батько наш — Бандера» уперше опублікував студент, а виконав священник з Тернопільщини

• Уже кілька тижнів із новинних стрічок не сходить виконання повстанської пісні з назвою  «Батько наш — Бандера». Вона підкорила Україну через соцмережі.
• Але мало хто знає, що слова цієї пісні вперше опублікував в мережі студент, родом з Тернопільщини Павло Мандзюк, а публічно виконав її знаний в Тернополі священник Анатолій Зінкевич, якого, на жаль, уже немає серед живих.

Про те, як Тернопільщина долучається до популярного челенджу, ми розповідали в матеріалі: «Батько наш — Бандера»: як на Тернопільщині підтримують патріотичний флешмоб у соцмережах? Підбірка відео

Тільки в ТікТок за хештегом #БатьконашБандера відео подивилися майже 12 мільйонів користувачів. Виконують пісню школярі, співаки, депутати, духівники і військові. 

Започаткували відомий тренд школярки зі Львова, які виконали «Батько наш — Бандера» прямо під час уроку. А далі повстанську пісню підхопили та почали співати і в інших регіонах.

Текст опублікував студент, родом з Винятинців 

Історія популярної пісні має коріння на Тернопільщині. Про це розповів керівник Народного дому села Винятинці, що неподалік Заліщиків Павло Мандзюк. 

— То був 2019 рік. Я був студентом Чернівецького Національного університету ім. Ю. Федьковича. Ми, разом з іншими студентами філософсько-теологічного факультету, робили збірку народних пісень. Пісню «Батько наш — Бандера»  ми відшукали по частинах, зібрали до купи. Вона настільки мені сподобалась, що вирішив опублікувати її в мережі, — каже хлопець.

Він додає, що тоді і уявити не міг, що її в один голос співатиме вся Україна. Зараз текст, який опублікував Павло Мандзюк, лише на одному сайті має понад 150 тисяч переглядів. 

Заспівав вперше о. Анатолій Зінкевич з іншими духівниками

На більшості відео українці не співають пісню самостійно, частіше вони накладають «професійне звучання», а саме пісню у виконанні п'яти чоловіків. Це учасники ансамблю «Пентархія», які є випускниками того ж ЧНУ імені Юрія Федьковича.

Як розповідає видання Духовна велич, співаки ансамблю ж почули цю пісню у тернопільського священнослужителя. Його ж добре знали у нашому місці.

— Вперше ми цю пісню заспівали на основі того відео, на якому співає покійний отець Анатолій Зінкевич. Але там був лише уривок цієї пісні. Нам вона тоді так сподобалася, що у 2019 році, коли їхали у машині, то почали її наспівувати. Згодом вирішили виконати повний варіант цієї пісні. І вийшов саме такий варіант, який ми чуємо. Ця пісня стала улюбленою для нас. Перший опублікований запис був на другий день Різдвяних свят 2020 року, —  ділиться спогадами священник Олег Луцан.

У мережі ми відшукали відео, на якому співає і сам священник Анатолій Зінкевич.  

На жаль, серце відомого в Тернополі духівника перестало битись 13 лютого 2019 року. Тож звідки він почув цю пісню дізнатись уже неможливо.

о. Анатолій Зінкевич був  настоятелем Свято-Троїцького духовного центру Данила Галицького та  одним з перших, хто підтримав автокефальний курс української церкви. Його стараннями відкрито сотні храмів по всій Україні, а також за кордоном, де є також чимало Його духовних чад.

Чому пісня стала популярною

Історик Василь Кметь у коментарі для видання Духовна велич  підкреслив, що, на його думку, повстанська пісня стала трендом невипадково

— Коли йдеться про популярність цієї пісні і тренд-флешмоб, то, думаю, тут є кілька важливих чинників. У першу чергу, кидається в очі те, що пісня почала раптом звучати у молодіжних відео по всій Україні. Тобто не лише Західна Україна, але у різних регіонах. Тому, здається мені, що це теж вияв протесту, певний виклик тому опору декомунізації, який є помітний у певних середовищах людей, які дуже обережно ставляться до такого контексту, — кже експерт. — Занадто довго говорилися про Бандеру як про негативного Героя, занадто довго існувало поняття “бандерівців” і це викликає просто опір.   

Другий контекст — це те, що за змістом пісня — це плач матері за загиблим сином. І тема, яка піднята у народній пісні і з десяток років тому сприймалася просто як елемент ностальгійного спогаду за тим, що відбувалося колись, сьогодні є реальністю. Сьогодні матері ховають синів. Сьогодні бійці-герої повертаються з фронту, мають важкі рани і психологічні і фізичні. 

— Третій чинник,  момент, коли відбувається трансформація певних ідеологем у молодіжні бренди. Мені більше імпонує таке молодіжне сприйняття, попри весь трагізм ситуації. Це краще, аніж заміна Ленінів Бандерою, — коментує пан Кметь. — Можливо, ми стоїмо біля витоків витворення нового елементу молодіжної культури, коли Бандера, чи інші Герої є постатями, які переосмислюються. Таким чином, і переосмислюються певні історичні моменти про які ми говоримо важкими термінами і поняттями.

Напишіть у коментарях, які ще цікаві виконання пісня бачили ви. Залишаєте відео, якщо долучились самі.  

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.