Три роки в неволі – нарешті вдома: захисник Андрій Попович повернувся з російського полону

Оборонець Азовсталі з Тернопільщини Андрій Попович три роки провів російському полоні. Дружина, мама, родичі та друзі захисника вірили, що він живий та здоровий повернеться додому. І ось нарешті це сталося. Андрія із квітами та прапором зустріла родина.
Андрій Попович народився 11 грудня 1998 року на Тернопільщині у селі Миколаївка. У свої 18 років він вирішив піти на військову службу та підписав контракт. Коли почалося повномасштабне вторгнення – він без жодних вагань став на захист батьківщини. Андрій був серед захисників Азовсталі у Маріуполі. Саме там у травні 2022-го він потрапив у російський полон, де пробув три роки.
Рідні та близькі вірили, що він повернеться додому. 25 травня вони дізналися радісну звістку – Андрія нарешті обміняли. Після повернення він два місяці проходив реабілітацію і 22 липня повернувся до рідного дому.
Зустрічали з квітами та сльозами на очах
До Тернополя після двох місяців реабілітації Андрій приїхав разом з дружиною Оксаною та п’ятирічною донечкою Вікою. Під час служби жив у Запоріжжі. Саме там знайшов свою другу половинку та одружився.
Захисник пригадує той день, як дізнався, що його нарешті обміняли.
– Я не знав, що мене мають обміняти, ніяких ознак для цього не було. Прийшли, зав’язали очі, руки, посадили в автобус та повезли. Як потім ми дізналися, нас привезли до кордону з Білоруссю. Там вже нас розв’язали та обміняли. З того часу вже минуло два місяці, але я і досі не можу повірити, що все позаду, що я на рідній землі, – каже він.
Про те, що довелося пережити у російському полоні, захисник згадувати не хоче. Він радий, що повернувся додому і нарешті зустрів свою дружину та доньку.
– Донька, коли я поїхав у Маріуполь, була зовсім маленька. За час, коли я був у полоні, вона не пам’ятала мене. Але зараз радіє, що я з нею. Я щасливий, що можу знову бачити її і ми разом.
Вірила та молилась кожного дня
Мама захисника пані Любов побачила сина після полону вперше. Вона приїхала до Тернополя на зустріч з квітами та прапором. Вона зі сльозами на очах обіймала сина вперше за стільки часу. Коли вона дізналася 25 травня, що сина обміняли – не могла повірити.
– В той час я була в Польщі на роботі. Мені зателефонували і сказали, що сина обміняли. Я дуже хвилювалась, я була така щаслива, що це неможливо описати словами. Коли він був в полоні, я щодня про нього думала. Починала та закінчувала день з молитви. Просила у Бога, щоб син був живий та здоровий і якомога швидше повернувся додому, – каже мама захисника пані Любов.
Зустрічають усією громадою
До повернення Героя готувалися усією громадою, розповіла тимчасово виконуюча обов'язки Золотопотіцького селищного голови Уляна Дем’янчук.
– Ми дізналися, що Андрія обмінли від дружини, яка нам зателефонувала. Всі дуже переживали за нього і вірили, що все буде добре. Він зміг витримати ці випробування. Його зустрічає вся громада. Це діти гімназії, де він навчався, сусіди, жителі громади, наш священнослужитель. Це свято і велика радість для нас, що Андрій вдома! – каже пані Уляна.
Попри пережите, Андрій не втратив сили духу. Для рідних цей день став початком нового етапу — вже без тривог та очікувань. Він вдома живий та здоровий. А це — найголовніше.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
-
Maria LototskaЩиро вітаю з поверненням до рідного дому, бережи вас Боже, Слава Герою 🇺🇦
-
Марія ПронишинДай йому Боже здоровя