Це велика втрата для усієї України: побратими та близькі про загиблих Сергія Коновала й Тараса Петришина

Тернопіль попрощався із загиблими Героями Сергієм Коновалом та Тарасом Петришиним. Сотні людей прийшли віддати шану захисникам. Що згадують про них побратими, близькі та знайомі? Читайте у матеріалі.

 

Воїни були бійцями 2 стрілецької роти «Сталева сотня» 2 стрілецького батальйону ім. Тараса Хамера 67-ї ОМБр ДУК «Правий сектор». Разом пройшли усі найгарячіші точки фронту.

Сергій Коновал (позивний «Норд») був командиром роти від початку війни, учасником АТО, також воював від початку повномасштабного вторгнення рф у 7 центрі ССО, згодом у 67 ОМБр. Захисники були нагороджені державними нагородами та вогнепальною зброєю. Тарас Петришин (позивний «Химера») був його заступником.

Воїни були кумами. Сергій Коновал був хресним татом доньки Тараса Петришина.  

Герої загинули разом 6 квітня неподалік міста Часів Яр на Донеччині. Із захисниками спершу попрощались на Майдані Незалежності у столиці, 8 квітня.

У рідному Тернополі Героїв «на щиті» зустрічали сотні тернополян. Колона машин з прапорами супроводжувала тіла воїнів у вівторок, 9 квітня.

Прощалися з захисниками у «Домі печалі». Чин похорону розпочався у середу, об 11:00. Сотні людей прийшли віддати шану полеглим героям. Знайомі згадують, що Сергій та Тарас були немов рідні брати.

Ірина Драгущак, подруга та посестра «Норда» не може повірити, що їх більше немає.

– Сергія я знаю багато років, – каже вона. – Разом ми були у «Правому секторі». З весни 2021 року ми почали готуватися до повномасштабного вторгнення. «Норд» був дуже добрим. Він був великим мрійником, але не забував робити свій вклад у перемогу. Він знімав фільми про полеглих побратимів, проводив вишколи та казав, що всі мають бути готові до війни. Коли почалась повномасштабна війна, він одразу пішов в ЗСУ. Сергій казав, що якщо він повернеться – він продовжить тренувати та готувати військових.

Ірина пригадує, що Сергій був дуже добрий, а Тарас на його фоні здавався брутальним воїном.

– Тарас був дуже вмотивований, коли захищав Україну від ворога. Його побратими згадують, що він складав враження брутального та жорсткого воїна, але коли він згадував про свою дружину чи доньку Настю – він ставав дуже ніжний та трепетний. Він з великою любов’ю розповідав про своїх близьких. Сім’я для нього – це був скарб. Він воював саме заради них.

Командир роти вогневої підтримки Назар Сарабун каже  –  це велика втрата не лише для тих, хто знав Сергія та Тараса, а і для усієї України. 

– «Норд» був дуже доброю людиною. Він робив усе, щоб зберегти життя кожного бійця, – каже Назар Сарабун. – Ми маємо усвідомити, що нашу втрату потрібно перетворювати в праведну лють проти наших ворогів. У «Химери» було багато причин демобілізуватися та повернутися додому. Але він хотів захищати своїх близьких, свою сім’ю, бути зі своїми побратимами. Він був дуже лагідний і спав з іграшкою своєї доньки, настільки для нього була важлива сім’я. «Норд» та «Химера» доповнювали один-одного та були справжніми друзями.

Сергій Коновал був пластуном. Проводив вишколи та підготовки для юнаків та був для них прикладом для наслідування.  

 – «Норд» прийшов у «Пласт» у 2020 році. Він активно долучався до волонтерства. Був інструктором з військової підготовки в юнацькому курені. В 2021 році він отримав найвищий ступінь у пластовому курені – «лицар». Для пластунів він був справжнім прикладом для наслідування. Він був справді вірний Богу та Україні, – розповідає менеджер виховних програм НСОУ «Пласт», член пластового куреня «Орден Хрестоносців» Дмитро Дем’яненко.

Попрощатися з Героями прийшли багато побратимів.

– Дружили з Сергієм з 2008 року. Разом брали участь у різних молодіжних проєктах. Він був доброю та щирою людиною, який справді любив свою країну, – каже побратим Богдан «Тур».

Начальниця  управління постачання добровольчого українського корпусу «Правий сектор» Уляна Кузик згадує близького друга.

– З «Нордом» товаришувала понад 10 років. Дуже хороший був хлопець, побратим. Він віддавав все своє життя заради України, проводив навчання та вишколи для добровольців. Для нас це дуже важка втрата.  

Провести воїнів прийшли їх колеги по роботі.  

– Працювали з Тарасом разом. Тарас був дуже чесний та справедливий. Він був прикладом для всього нашого колективу. Він – справжній патріот. Не віриться, що його більше немає… – розповіла колега Тараса Валентина.

Під час похорону донька Тараса та похресниця Сергія виконала пісню, яку написала батьку. Це розчулило усіх, хто прийшов попрощатися із загиблими.

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.