Композитор Ігор Білозір помер від травм, отриманих у бійці з російськими націоналістами.
Ігор Білозір український композитор, виконавець, народний артист України.
Його побили 8 травня 2000 року у кав'ярні «Цісарська кава», що на проспекті Шевченка у Львові, за те, що заважав своїми піснями групі відвідувачів (серед яких були Воронов і Калінін) співати та слухати російський шансон. Через завдані травми 28 травня 2000 помер у лікарні. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі, йдеться у Вікіпедії.
7 серпня 2002 року Апеляційний суд Львівської області засудив Дмитра Воронова, обвинуваченого у вбивстві композитора Ігоря Білозіра, до позбавлення волі на 10 років. Юрій Калінін, як співучасник, засуджений до 8-ми років позбавлення волі. Також суд постановив провести службове розслідування в медичній установі, де помер Білозір.]
30 травня спалили національну героїню Франції Жанну д'Арк, а у Нью-Йорку трапилася перша в світі автомобільна аварія, повідомляє "Ділова мова". Відкрийте для себе усі події цього дня.
Автомобіль Генрі Уеллса зі Спрінгфілда зіштовхнувся з велосипедом Івліна Томаса. У велосипедиста зламана нога.
Емський указ не був чимось новим в історії придушення Російською імперією української культури, мови та самої національної ідеї. Це був наступний після сумнозвісного Валуєвського циркуляра 1863 року крок царату, і він лише доповнював його основні положення. Однією з формальних причин видання Емського указу був меморандум, надісланий цареві помічником попечителя Київського учбового округу Михайлом Юзефовичем (затятий русофіл, монархіст і українофоб, а походив, між іншим, з козацького роду), в якому українців звинувачено в тому, що вони хочуть «вільної України у формі республіки з гетьманом на чолі».
«Ишь, чего хохлы захотели! Республику им подавай!..», - обурювався цар, нервово смикаючи себе за вуса й походжаючи просторою залою Будинку Чотирьох Веж. Російський монарх саме тоді відпочивав у старовинному німецькому курорті Бад Емсі – райському куточку цивілізованої Європи, серед вкритих лісом скель, зелені і квітів. Того ж таки дня царське рішення було спроваджено до Петербурга, а 5 червня, доповнене детальними інструкціями, таємне розпорядження дійшло до Києва.
Емський указ забороняв ввозити на територію Російської імперії з-за кордону будь-які українські книги, видавати українською мовою оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов, тексти для нот, театральні вистави і публічні читання. Місцевій адміністрації наказувалося посилити нагляд, щоб у початкових школах не велося викладання українською мовою, та щоб з бібліотек були вилучені українські книги українською мовою.
На підставі Емського указу було закрито Південно-Західний відділ Російського Географічного Товариства у Києві, припинено видання «Киевского Телеграфа», ліквідовано Громади, звільнено ряд професорів – українців з Київського університету (Михайла Драгоманова, Федора Вовка, Миколу Зібера, Сергія Подолинського та інших). Ставши одним із проявів колоніально-національної політики російського царизму щодо України, Емський указ, по суті, перекреслював факт існування 25-мільйонного українського народу.
Він гальмував розвиток української культури та національно-визвольного руху, хоча повністю його припинити не міг. Українцям та світу продовжувала вдовбуватися в голови ідея «Малороссии» та «малороссиян» – такого собі другосортного народу, недолугого «меншого брата», спроможного лише на одне – віддане служіння «царю-батюшке». Емський указ не був скасований офіційно, однак втратив чинність 17 жовтня 1905 року з виданням так званого «Маніфесту громадянських свобод» імператором Миколою II.
1431 рік — в Руані на вогнищі спалили 19- річну французьку національну героїню Жанну д'Арк.
Згідно з її власним твердженням, з 12—річного віку Жанна стала чути голоси святих, які передавали їй повідомлення від бога. Коли Жанні виповнилося 17, вона отримала повідомлення—наказ, що повинна врятувати Орлеан від англійських загарбників. Дофін (майбутній король Карл VII) надав Жанні загін з кілька сот осіб і невдовзі Орлеан було звільнено. У 1430 році Жанна була схоплена бургундцями, союзниками англійців, продана останнім і спалена на вогнищі "за єресь, відьомство і носіння чоловічого одягу". У 1920 році римо—католицька церква оголосила Жанну д'Арк святою.
Перше пасхальне яйце було замовлене Фаберже імператором Олександром III. . Завдяки його миттєвому успіху, Фаберже отримав постійне замовлення імператорського двору і став виконувати пасхальні яйця одне за одним, десять – для царя Олександра III, які той кожний рік, аж до смерті, в 1894 р., дарував своїй дружині Марії Федорівні. Сьогодні з достовірно відомо, що до нашого часу збереглося 45 великодніх яєць, зроблених за царським замовленням.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер