У день, коли Віталіка не стало, плакали усі. Тернопільщина прощається з Віталієм Даніловим

• Село ніби завмерло, стало тихим, безмовним, усі у глибокій печалі та скорботі.
• Коли одружився, Віталій пішов за зятя в сусідню Передмірку. У подружжя народилися донечки-близнята Аліна та Уляна.
• Родина проживає в Тернополі. Але на службу в ЗСУ Віталія мобілізували з Лановецького військкомату. Рідні і друзі бажали йому Господньої опіки. А він лише посміхався і запевняв, що все буде добре…

— Чорні, страшні дні у нашій громаді… На війні загинув Данілов Віталій Анатолійович із с.Маневе, — гірку звістку повідомила Тетяна Клюк. — Віталій був водієм міномету. Загинув 27 вересня 2022 року під час виконання обов’язків військової служби на території Донецької області. У нашого захисника залишилась дружина та дві доньки. Приносимо співчуття сім’ї, батькам та рідним. Вічна пам’ять…

Дружина і сестра оголосили збір на авто. Не встигли... 

Віталій Анатолійович Данілов народився 29 грудня 1988 р. у селі Маневе. Одружився, пішов у зяті в сусідню Передмірку. У подружжя народилися доньки-близнята Аліна та Уляна. Дівчатка зараз навчаються у 5 класі.

Сім’я живе у Тернополі. Але на службу в ЗСУ Віталія мобілізували з Лановецького військкомату. Рідні і друзі бажали Господньої опіки Віталію. Він посміхався і запевняв, що все буде добре. Досвіду армійського гарту не мав, але від мобілізації не ховався, виклики долі сприймав, як належне, поділилась головна редакторка «Голос Лановеччини» й волонтерка Наталія Гамера.

— Він був дуже привітний, добрий, веселий та усміхнений. Коли його бачила, завжди від нього відчувався позитив та щирість, — поділилась Тетяна Клюк. — Війна, насправді, забирає найкращих, найсміливіших та найвідважніших хлопців. Люди у нашому селі дуже шоковані. У день, коли стало відомо, що Віталіка більше немає, плакали усі. Дуже близько до серця прийняли таку втрату. Хоча й осінь, але село ніби завмерло, стало тихим, безмовним, усі у глибокій печалі та скорботі.

Ще в липні Віталія Данілова проводжали на війну, нещодавно дружина Олена і сестра Світлана оголосили збір коштів на придбання автомобіля для підрозділу, де служив Віталій, розповіла Наталія Гамера.

— Зранку 28 вересня Світлана телефонувала до волонтера Валерія Собчука, говорила, що хлопці в такому пеклі, що вже прощалися. Ледве вирвалися… Просила якнайшвидше посприяти з придбанням автівки, що могла б рятувати їх у критичних ситуаціях, — поділилась Наталія Гамера. — А по обіді Лановеччину, наче раптовою грозовою хмарою накрило: з передової прийшла сумна звістка про загибель земляка. Побратими кажуть, що підірвалися на міні Віталій і ще один боєць.

Обожнював своїх маленьких красунь

Віталій був життєрадісним, не конфліктним, надзвичайно виконавчим і цінував солдатську дружбу — таким його згадують побратими. Вірним і закоханим, турботливим і відповідальним був у сім’ї. Обожнював своїх маленьких красунь, був другом і порадником для племінниці, хорошим братом і сином. Родина в невимовній скорботі. У скорботі й Україна, бо втрачає цвіт і гордість нації.

Загиблого Героя ховатимуть у рідному селі. Ще не висохли сльози у Борсуківської громади після похорону Андрія Лукащука, як знову страшна правда з фронту. Реалії війни, від яких немає ні лікування, ні медикаментів. Біль і горе залишаються впродовж життя хронічними.

Редакція висловлює щирі співчуття батькам, дружині, донечкам, родині, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.