У мого батька вистрелив побратим — рідні загиблого із Тернополя вимагають розслідування

В Юрія вистрелив військовослужбовець, з яким вони разом несли службу, поділилась донька загиблого. Родичі побоюються, аби цю справу не спустили на гальмах 

«Допоможіть нам — ми, рідні, вимагаємо справедливого розслідування загибелі нашого батька й чоловіка, — до редакції звернулась Іванна Княжева, донька загиблого солдата Юрія Княжева. — Ми боїмось, що винний чи винні у смерті батька уникнуть покарання. Нам озвучують версії, які суперечать одна одній. Розуміємо, що батька це не поверне, але вимагаємо справедливого розслідування і покарання винних».  

Мав привітати — і не подзвонив 

Княжев Юрій Анатолійович народився 1 жовтня 1976 року, проживав у Тернополі.

Був призваний на військову службу 28 лютого 2023 року. Бойового досвіду раніше не мав, лише в армії служив у ремонтних військах. Його життя обірвалось 18 грудня 2023 року у госпіталі. 22 грудня Юрія Княжева поховали на Алеї Героїв, що на Микулинецькому кладовищі у Тернополі. 

— Мій тато, Княжев Юрій Анатолійович, служив на Донецькому напрямку. Ніс службу у 42 окремій механізованій бригаді. Був вогнеметником військової частини А 4667, — поділилась донька Іванна. — 10 грудня від повернувся із завдання цілий і неушкоджений. Ми з ним говорили по телефону. Тато був дуже втомлений, бо не спав цілу добу. Він хотів помитися, поїсти і лягти спати. Наступного ранку Юрій мав зателефонувати до дочки Ілони, щоб привітати її з днем народження. Але не подзвонив. Як згодом дізнались рідні, того ж вечора, у неділю, у нього вистрілив чоловік, з яким він служив. Постріл здійснив у голову з автомата. 

З паном Юрієм, за словами рідних, не було звʼязку два дні. А 12 грудня їм зателефонував батьків  командир і повідомив, що у Юрія вогнепальне поранення голови, і він перебуває в комі у лікарні ім. Мечникова в м. Дніпро. Там, зі слів командира, йому провели операцію і витягнули кулю, видалили уламки кістки. Він був тоді під апаратом штучної вентиляції легенів.

— Виникає перше питання: чому нам так пізно повідомили? — запитує Іванна Княжева. — З нами звʼязувався тільки командир по телефону, ні слідча, яка веде цю справу, ні будь-які очевидці події, з нами не спілкувалися. А очевидці були, бо усі члени нашої сімʼї того вечора говорили з татом по телефону. І було чути, як на фоні на підвищених голосах спілкувалися хлопці, їх було багато. Вони сварилися. 

Постріл  у тім’яну ділянку

Як повідомив дочці командир, у тата вистрелив військовослужбовець, з яким вони разом несли службу. Той чоловік послизнувся, в руках тримав автомат. Юрій  нібито допомагав йому підвестися, і той випадково вистрелив.

— Друге питання: як тато міг підіймати того чоловіка, якщо постріл здійснено в тімʼяну частину голови? — запитує донька. — Він стояв до нього спиною і допомагав підвестися? 

З Дніпра Юрія Княжева перевезли у Вінницю зранку 14 грудня. Його госпіталізували до психоневрологічної лікарні ім. Ющенка. Там, за словами рідних, його вивели зі стану коми, відключили від апарату ШВЛ. 

— Він не одразу зміг самостійно дихати, потрібен був час, щоб адаптуватися. Тато прийшов до тями, — поділилась пані Іванна. — Одна частина тіла була паралізована. Він не говорив. Стан і надалі зберігався стабільно важкий. 

Командир по телефону повідомив рідних, що серед речей пана Юрія, з якими його доправили у Дніпро, є два телефони: один пораненого, а інший тоді Княжевим не повідомили, кому належить. Коли рідні приїхали 16 грудня до батька в лікарню, він їх впізнав. 

— Говорити він не міг, права частина тіла залишалася паралізованою, — каже Іванна. — Але він реагував на все, що відбувалося і все розумів. 

Рідні кажуть, також виявили, що телефон належить тому  чоловіку,  який здійснив постріл. Це в той самий вечір по телефону їм підтвердив керівник обох чоловіків. 

Чому телефон був у пана Юрія?

— Зі слів комндира, тато мав поставити чужий телефон на зарядку, — продовжує Іванна Княжева. — Звучить дивно, якщо врахувати той факт, що телефон був не на зарядці, а серед татових речей, які були у нього в момент пострілу і з якими його доправили до лікарні. Як тато раніше розповідав, у них в бригаді є чоловік, який голосно слухає музику, через колонку. І так як тато щойно повернувся з завдання і хотів відпочити, він міг зробити зауваження. Його, напевне, не послухали, він забрав телефон. Той чоловік міг схопити автомат і вистрілити. Це наша версія, ми не стверджуємо, що так було, але з усіх можливих вона виглядає більш правдоподібною. 

Ще одне питання, яке виникло в рідних: чому їм одразу не повідомили, кому належить той другий телефон? І припускають, — невже таким чином хотіли щось приховати?

16 грудня стан Юрія Княжева погіршився. Через набряк мозку йому провели термінову операцію — трепанацію черепа. Забрали частину кістки, щоб знизити тиск в порожнині черепа. Як сказали лікарі, без операції тієї ночі він міг померти.  

— Наступного ранку, 17 грудня, тато вийшов з наркозу, — продовжила донька. — Реагував на команди лікарів, все розумів. Багато спав. 18 грудня зранку йому стало гірше. Лікарі підключили до апарату ШВЛ. Але це не допомогло. Він помер. Розтин показав, що тато помер внаслідок вогнепального осколкового сліпого сегментарного діаметрального черепно-мозкового поранення з наявністю сторонніх тіл в лівій тімʼяній частці, правій задньо-лобній ділянці.

Чи була куля?

Донька Іванна сама зателефонувала до командира і дізналася номер слідчої з Дніпра.

— Зі слів слідчої, вони допитали свідків, вилучили автомат, з якого було випущено п’ять куль, і одна з них попала в голову, — поділилась із журналісткою пані Іванна. — Але кулю з лікарні не вилучили. Під час розмови слідча сказала, що потрібно встановити, чи взагалі була куля — не знаю, що вона мала на увазі. Але ж було випущено п’ять куль, повинні бути гільзи. Командир сказав, що кулю витягнули, операцію провели. Зі слів слідчої, на момент нашої розмови, той чоловік, який стріляв, знаходився у військовій частині. Підозру вони не оголошували. Запобіжний захід не обрали. 

Ця розмова відбулася через 9 днів після пострілу, каже донька. І людина, яка стріляла, на той час була на свободі у тій самій військовій частині.  

— Чому не висунули підозру тому військовослужбовцю, якщо зібрали свідчення очевидців і постраждалий знаходився у лікарні з вогнепальним пораненням голови у важкому стані? І був автомат, з якого стріляли, — каже пані Іванна. — Командир відкидає наші припущення про те, що могла відбутися сварка. Він наполягає на тому, що це було випадково. Хоча його у той момент не було на місці. Командир сказав, що ця ситуація відбулася вже після бойового завдання, під час перезмінки. А слідча повідомила, що це сталося біля бойових позицій. Хоча тато повернувся з завдання і хотів відпочити. У нього мав бути вільний день. 

Ще рідних турбує,чому автомат був не на запобіжнику? Незалежно від того, чи це була перезмінка, чи вони були біля бойових позицій, що малоймовірно, цікавиться донька Юрія.  

Хто стріляв — і зараз служить

«20 хвилин» зв’язались телефоном з командиром взводу. Кирило Островерх взяв слухавку. 

— Зараз триває слідство у справі загибелі Юрія Княжева, а ми виконуємо бойові завдання, в мене зараз багато втрат в підрозділі – і вони всі безповоротні, — каже Кирило О. 

А на запитання, чи військовослужбовець, який вистрілив у Юрія, зараз перебуває у частині, повідомив, — «так, він виконує бойові завдання. У нас не вистачає людей, ми буквально за два дні втратили кілька побратимів. Я родичам казав – повідомлю результати розслідування». 

Адвокат родини Княжевих Олександр Нюня теж поділився із «20 хвилин» інформацією, яка відома, станом на 26 грудня. 

Слідчі територіального управління ДБР у Дніпропетровській області разом з вінницькими колегами проводять досудове розслідування за фактом скоєння військовослужбовцем в/ч А 4667 Віктором кримінального правопорушення за ч.2 ст. 414 КК України, повідомив Олександр Нюня. І додав, санкція статті передбачає покарання від двох до десяти  років позбавлення волі. 

Хочуть знати правду

— Тобто мова йде про випадок, а не умисел пострілу в потилицю, достеменно нам наразі невідомі обставини вбивства чи смерті, але в цієї особи (яку підозрюють в пострілі — прим. авт.) вилучили автомат Калашникова, його телефон чомусь передали родині вбитого разом його особистими речами, — каже адвокат. — Й наче не оголошеним підозрюваним він таки є, але так як тривають численні й затяжні експертизи, він не відсторонений від посади, йому не оголошено повідомлення про підозру, йому не обрано основний та додатковий запобіжний захід, його навіть не допитували в рамках кримінального провадження. 

Дружина та доньки, як і члени родини Юрія Княжева, хочуть знати правду, хочуть, аби  винний чи винні були покарані. Щоб смерть його не списали на війну, каже адвокат. 

— Вони ще в листопаді відправляли з відпустки на фронт живого, здорового, патріотично налаштованого мужчину, а в грудні вже зустріли його на щиті з масою запитань і відсутністю відповідей на них, — каже Олександр Нюня. — Можливо, ще рано робити якісь висновки, але як мінімум першочергові об’єктивні слідчі дії по відношенню до підозрюваного повинні бути вжиті з боку компетентних правоохоронних органів.

У Юрія Княжева залишились дружина Галина, разом з якою прожили 26 років і виростили та виховати двох доньок — Іванну та Ілону. Рідний брат Юрія за сорок днів втратив двох найрідніших людей — трохи більше як за місяць до фатального пострілу у голову Юрія померла їхня з братом мама. На 38 день після похорону мами зупинилось серце сина Юрія. За словами доньки, чоловік раніше працював на мʼясокомбінаті, а крайні п’ять років був комплектувальником з пиломатеріалів.

— Тато дуже сильно любив тварин. Ми з сестрою приносили з вулиці безпритульних котів чи собак, шукали їм господарів, лікували, — поділилась Іванна. — Тато ніколи не був проти цього. У нас був собака з вулиці і киця, яку ще кошеням збила машина і ми її підібрали. Вона татів улюбленець. І на війні він теж надавав прихисток тваринам. У них було двоє котів і собачка, яких вони перевозили з собою з позицій на позиції, не залишали їх. От такий він у нас… Був… 

«20 хвилин» за коментарем звернулись також до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону. Щойно отримаємо відповідь, опублікуємо її. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.