У перші дні війни повернувся із заробітків, аби долучитись до ЗСУ. Прощаються з Ігорем Моткою

• Друзі не хотіли вірити у те, що Ігоря вже немає серед живих. Страшенний  біль, сум, сльози. Спи спокійно, Друже — у соцмережах сотні коментарів зі словами співчуття.
• Хлопець добродушний, послухати когось, допомогти — він перший. Дуже добра людина. От власної родини створити не встиг. Біль…

Бережанщина оплакує свого Героя і проводжає в останній путь загиблого військовослужбовця, жителя с. Вільхівець, Ігоря Мотку. Йому назавжди 39…

З ним прощаються в Бережанах і в рідному селі. Земляки опустились на коліна, проводжаючи до місця останнього спочинку.

Страшний біль, сум, сльози

— З болем отримали звістку про смерть воїна Збройних Сил України , жителя с. Вільховець Ігоря Мотки, — повідомили кілька днів тому у Саранчуківській громаді. — Співчуваємо рідним і близьким, сумуємо і молимось за спокій його душі. Вічна пам’ять Герою!

Мотка Ігор Васильович народився 30 травня 1983 р.. Був призваний на військову службу під час мобілізації 20 квітня 2022 року у військову частину А 7013.

— Вічна Пам'ять та щирі співчуття рідним. Не віриться у таку страшну втрату, — каже Маріанна Ухман. — Страшний біль, сум, сльози. Спи спокійно, Друже…

«Вічна пам'ять Герою! Рідним співчуття. Кляті орки забирають найкращих», — співчуває Galina Mikhailovna Kuzminova.

— Щирі співчуття рідним. Страшна втрата, біль, — каже Maria Riznyk. — Вічна пам'ять Герою України!

«Жаль, сум, сльози, вічна пам'ять добрій людині, вічна і світла пам'ять Герою України, співчуття рідним», — написала Надія Тринька.

— Вічна та Світла пам'ять Герою!!!Співчуття рідним та близьким, — каже Леся Сухарська. — Не віриться, що це правда… Бог забирає найкращих до себе.

«Вічна пам'ять, твої племінники будуть гордитися тобою!», — каже Nadyia Sosyak.

Кортеж із тілом біля військкомату у Бережанах зустріли 27 жовтня по 11-тій. А після спільного молебну за спокій душі воїна, його тіло перевезли до рідного села Вільховець, де поховали зі всіма військовими почестями.  

У Героя залишились тато Василь Григорович, мама Марія Тадеївна та двоє сестер — Оля і Наталя.

Повернувся з Польщі і прийшов за повісткою

— Власної родини Ігор створити ще не встиг, молодий і нежонатий, — розповів староста с. Вільховець Ігор Олійник. — Ігор працював в Бережанах на цегольні, їздив в за кордон був на заробітках, переважно в Польщі. Коли почалось повномасштабне вторгнення росії в Україну, не відбувши повного терміну за робочим контрактом, повернувся додому, і одразу прийшов до мене за повісткою. Каже, я там не можу сидіти, як почалась війна…

На повістку Ігор чекав кілька тижнів. У їхньому селі повістки почали роздавати мало не в останню чергу, каже староста. І за цей час Ігор кілька разів навідувався до сільради, аби не пропустити.

— Коли я вручав йому повістку, пам’ятаю, як він впевнено сказав: «Я йду захищати свою державу!», — пригадує староста. — Швидко пройшов медогляд і поїхав… А зараз бачите, яка в нас біда. Він хлопець добродушний, послухати когось, допомогти — він перший. Така людина була — дуже добра. Біль, який же це біль…

Редакція висловлює щирі співчуття батькам, сестрам, родині, друзям, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.