У ТЦК нагадали, коли та кому потрібно оновлювати персональні дані
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані повідомляти про зміну місця проживання або особистих даних протягом 7 днів. Невиконання цієї норми вважається порушенням законодавства та може мати правові наслідки.
Про це повідомляє Тернопільський обласний ТЦК СП.
— Для належного ведення військового обліку, кожен громадянин, який перебуває на обліку, зобов’язаний своєчасно повідомляти про зміну особистих даних та місця проживання, — йдеться в повідомленні.
Згідно з Правилами ведення військового обліку (постанова КМУ №1487 від 30.12.2022), призовники, військовозобов’язані та резервісти повинні:
При зміні місця проживання:
Упродовж 7 календарних днів з моменту прибуття — особисто з’явитися до районного (міського) ТЦК та СП для постановки на облік.
Необхідно мати:
- Паспорт громадянина України
- Військово-обліковий документ
При зміні персональних даних (адреса, номер телефону, email):
Повідомити про зміни впродовж 7 днів:
- Через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного або резервіста
- Або особисто у ТЦК та СП
Невиконання цих вимог є порушенням військового обліку та тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.
Нагадаємо, раніше Міноборони запустило послугу оплати штрафів онлайн для військовозобов’язаних, які не уточнили дані до 16 липня 2024 року. Цей сервіс дозволяє оперативно закрити справу про адмінпорушення та прибрати червону стрічку з документа в застосунку.
Читайте також:
У Резерв+ тепер можна онлайн оформити відстрочку від мобілізації
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
Судово-юридична газета
ПУБЛІКАЦІЇ
11:00, 2 СЕРПНЯ 2025
Громадянин пропустив строки для оскарження бездіяльності слідчого поліції, оскільки вважав, що поліція та прокуратура все ж розпочнуть досудове розслідування.
65-річний мешканець Черкаської області спробував відновити справедливість та притягнути до відповідальності співробітників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які нанесли суттєву шкоду його здоров’ю.
Як зазначено у матеріалах судової справи, ввечері 20 березня 2025 року 65-річний мешканець міста Канів Михайло Л. повертався додому.
Раптом біля Михайла Л зупинився автомобіль, з якого вийшли невідомі йому особи, які представилися співробітниками ТЦК та СП та попросили пред’явити військово-облікові документи та документи для встановлення особи.
Однак при собі Михайло Л. відповідних документів не мав, тому попросив викликати поліцію для перевірки його особи.
Втім замість поліцейських на місце події прибула ще одна група співробітників ТЦК.
Конструктивної розмови у підсумку не вийшло – представники ТЦК почали бити Михайла Л., завдали йому удари по обличчю та тілу, а потім запхали громадянина в автомобіль та примусово доставили до будівлі ТЦК та СП.
У будівлі ТЦК Михайло Л. утримувався до моменту з’ясування його особи та реального віку – 65 років (мобілізація в Україні можлива до 60 років).
На наступний день після повернення додому Михайлу Л. стало погано і він звернувся до місцевої лікарні. Зокрема, чоловік скаржився на сильну головну біль.
Після медичного огляду черговий лікар повідомив Михайлу Л. про необхідність госпіталізації до лікарні.
У Михайла Л. були виявлені:
- закрита черепно-мозкова травма
- струс головного мозку
- забійна рана голови
- забій грудної клітки
- травма шийного відділу хребта
- підвищений артеріальний тиск
На стаціонарному лікуванні Михайло Л. перебував до 27 березня 2025 року.
Втім, лише 7 травня Михайло Л. вирішив звернутися до поліції із заявою про скоєння щодо нього злочину.
У поліції до заяви громадянина поставилися дещо дивно – заяву про вчинення кримінальне правопорушення прийняли, однак кримінальне провадження не зареєстрували, а відтак досудове розслідування розпочато не було. Чоловік не був навіть опитаний як потерпілий.
Кілька разів Михайло Л. звертався до райвідділу поліції з проханням повідомити про долю своєї заяви, однак отримував усні відповіді про те, що «перевірка ще триває».
Нарешті зрозумівши, що результату не буде, чоловік звернувся до Смілянської окружної прокуратури, однак там його скаргу переадресували в іншу прокуратуру – Черкаську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону, де, нарешті, йому повідомили про відсутність повноважень для вирішення його проблеми.
Лише 23 червня Михайло Л. звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області зі скаргою на бездіяльність слідчого поліції щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Втім, з’ясувалося, що громадянин вже порушив десятиденний строк, встановлений Кримінальним процесуальним кодексом для подання скарг на дії або бездіяльність слідчого і прокурора (ст. 304 КПК).
Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду 26 червня вказав у своїй ухвалі, що, оскільки 10-денний строк оскарження бездіяльності слідчого закінчився ще 19 травня, то скарга підлягає поверненню скаржнику. Також суд відмовив у поновленні процесуального строку на оскарження бездіяльності слідчого стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Михайло Л. вже за допомогою адвоката вирішив оскаржити рішення суду першої інстанції та звернувся до Черкаського апеляційного суду.
Зазначаючи про причини порушення десятиденного строку на оскарження, Михайло Л. повідомив, що пропустив строки через незадовільний стан здоров’я та пригнічений моральний стан. Також чоловік зазначив, що намагався вирішити питання шляхом комунікації з поліцією та прокуратурою, однак невдало.
Михайло Л. додав, що слідчий суддя Канівського міськрайонного суду формально підійшов до аналізу ситуації, не врахував виняткові обставини, що перешкоджали своєчасному поданню скарги, зокрема, тяжкий фізичний і психоемоційний стан заявника..
«Наведені скаржником причини пропуску строку не можуть бути підставами для поновлення строку в даному випадку, адже посилання на хворобу до звернення із заявою про злочин та до райвідділу поліції після спливу строку на оскарження бездіяльності не є поважною причиною пропуску строку в розумінні КПК України.
Колегія суддів також враховує сталу практику ЄСПЛ, що сторона, задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання («Чірікоста і Віола проти Італії»)», - вказано в ухвалі апеляційного суду.
Відтак 16 липня Черкаський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу Михайла Л. без задоволення, а ухвалу слідчого судді суду першої інстанції без змін.
Автор В’ячеслав Хрипун