На Чортківщині оплакують двох Героїв – Сергія Мальованого та Володимира Горина

На світлині зліва - Сергій Мальований, справа Володимир Горин

• Сергієві було всього 34 роки, Володимир на двадцять років старший. Обоє народились у Білобожницькій сільській громаді, обоє – щирі патріоти, тому з перших днів війни захищали Україну на фронті. Життя двох мужніх військовиків обірвалося 13 жовтня, на їхніх бойових позиціях на Донеччині.
• Бійці загинули напередодні Дня захисників і захисниць, за волю, цілісність та майбутнє нашої країни. Глибокий сум оповив Чортківщину, бо таких людей, як вони, вже немає…

Небесне військо цими днями поповнилось ще двома справжніми Героями – Сергієм Мальованим та Володимиром Горином. Вони відтепер ангели на небесах, котрі оберігатимуть наш спокій довіку. А ми ніколи не забудемо цих кривавих смертей та втрачених синів України. Просто не маємо морального права їх забути, адже загинули найкращі з кращих, добрі і безстрашні чоловіки…

Молоде життя забрав лютий ворог

Мальований Сергій Васильович народився 4 лютого 1988 року в маленькому селі Звиняч Чортківського району. Проживав в Чорткові, працював у районному відділі поліції, а опісля – в місцевій філії великого підприємства «СЕ Борднетце-Україна», де виготовляють кабельно-провідникову продукцію для автомобілів. Колеги вважали його одним із найбільш кваліфікованих робітників цього заводу.

– Вічна пам’ять Герою України! Сергій був найкращим бригадиром. Будем пам’ятати його завжди. Щирі співчуття рідним, – пише Galina Osadchyk.

– Щирі співчуття рідним! Це була дуже прихильна людина, з якою я довгий час працювала на SEBN. Світла пам’ять тобі, Сергій! – коментує Наталя Шушко.

Кожен, хто бодай раз у житті пересікався із цим чоловіком, точно запам’ятав його головну рису, яка не могла не підкупити – доброту. Він ніколи не відмовляв у проханні про допомогу, не провокував сварок, посміхався і намагався навіть у найтемнішому дні спіймати бодай маленький промінчик сонця. Такі слова нашому захиснику присвятили на фейсбук-сторінці Чортківської міської ради.

– Йому було 34 роки. Вік, коли, здавалось би, у житті все лише починається – дружина, діти, робота, друзі. Але проклята московська орда та розв’язана нею війна все докорінно змінила. Йому довелось залишити рідний дім та взяти до рук зброю. Він мужньо та безстрашно пішов на війну, а повернувся з неї Героєм… Від артилерійського снаряду на Донеччині загинув чортків’янин Мальований Сергій, – трагічну новину сповістила Чортківська міська рада.

Коли розпочалась повномасштабна російсько-українська війна, Сергій не сидів, склавши руки, та не чекав повістки. Він чудово розумів, що потрібен Україні вже. Спершу (а точніше 7 березня) чоловік вступив до лав тероборони міста Чортків. Разом з побратимами він посилено готувався, вивчав військове мистецтво, аби потім без страху вирушити на передову, де брав участь у найзапекліших боях. Загалом захисник виконував обов’язки водія стрілецького відділення (роти).

Серце Героя перестало битись 13 жовтня поблизу населеного пункту ***** на Донеччині, під час ворожої атаки. На сторінці міської ради Чорткова вказано, що артилерійський снаряд росіян влучив просто у бліндаж, де тоді перебував Сергій. 

– Боже, я не можу в це повірити! Мені подзвонила мама з криком і плачем, а я все ще сподівалась, що це якась помилка… Сергійку, дорогий наш братику, як же так?! Як нам всім це пережити?! Серце рветься на шматки! Кажуть, що Герої не помирають, але це — неправда. Вічна пам’ять тобі і Царство Небесне! Нехай твоя світла і прекрасна душа – доброї людини, щирого друга, прекрасного сина та брата, чоловіка і батька, знайде вічний спокій в обіймах янголів. Ти наш Захисник, наш Герой — на віки вічні житимеш в наших серцях та помислах… – сумує близька родичка полеглого військовика Збройних Сил Erin Kardynal.

Нещодавно жінка виставляла на своїй сторінці радісну світлину про довгоочікувану зустріч з братом, якого відпустили додому на кілька днів. Тепер вони зустрінуться вдруге, та Сергій лежатиме у домовині… Без коханого чоловіка залишилась дружина, без люблячого сина батьки, без найкращого на світі й турботливого тата – двоє синочків, без надійного брата – сестра Таня.

– Дорогий однокласнику, ти назавжди залишишся в наших серцях усміхненим, веселим, товариським. Ми не забудемо тебе ніколи! – пише Суховолець Надюша.

– Серце крається… Ти будеш в наших серцях завжди, Сергійку. Вічна пам’ять і Царство Небесне, найсвітліші спомини тобі, Герою України! Дорога родино, прийміть щирі співчуття, – додає у коментарях чортків’янка Валентина Юрків.

– Краяни! З гіркотою в душі вимушені сповістити Вас про ще одну жахливу втрату. В ході виконання бойового завдання, загинув уродженець села Звиняч, водій стрілецького відділення, Мальований Сергій. Молоде життя, на яке попереду ще чекало безліч яскравих моментів, було безжалісно відібране лютим ворогом. Висловлюємо щирі співчуття батькові, матері, дружині та дітям полеглого Воїна, – співчувають від усієї великої Bilobozhnytska Hromada.

Звістка про його смерть нещадно крає серце

Горин Володимир Ігорович народився у 1968 році в селі Джурин Білобожницької громади на Чортківщині. В рідному населеному пункті цього чоловіка добре знає кожен. Гарний товариш, порядний, надійний, комунікабельний, не цурався роботи і з легкістю брався за всяку справу.

Коли росія вторглась на територію України, 54-річний Володимир вирушив на фронт, щоб якомога швидше вигнати ворога з нашої землі. Він був сержантом та командиром зенітно-ракетного відділення, воював на Донецькому напрямку. Звістка про те, що 13 жовтня захисника не стало, шокувала й засмутила всіх…

– Пекучий біль і гіркий смуток війни знову чорним крилом торкнувся села. Війна, з якою загарбницька росія прийшла на територію України, забрала життя нашого земляка Володимира Горина. Нехай добрий спомин про нього навіки залишиться у пам’яті рідних, колег, усіх, хто знав його, любив та шанував. Нехай душа загиблого знайде вічний спокій. Вічна пам’ять Герою! Слава Україні! – так висловлюють скорботу у Джуринський опорний заклад ЗСО /-/// ступенів.

– Син моєї вчительки і дальній родич. Сумно. Я пам’ятаю Володимира ще дитиною. Щемно. Вічна пам’ять! – пригадує про бійця односелець Євген Баран.

– Друзі! Колеги-колійники! З молитвою проведемо нашого Героя! Слава Україні і її захисникам! Володя, нехай земля тобі буде пухом! – також додає Іван Чернега.

Володимира вдома так і не дочекався з передової син, а також брат із родиною. Теплі співчуття сім’ї загиблого написали на сторінці Bilobozhnytska Hromada: «Шановні жителі громади! Сьогодні маємо гірку неприємність сповістити Вам про ще одну страшну втрату. Захищаючи Україну, внаслідок обстрілу противника, загинув житель села Джурин, Горин Володимир, який перебував на позиції в населеному пункті ***** Донецької області. Ця болюча звістка від втрати захисника нещадно крає серце та розриває душу. Вічна пам’ять Герою!»

– Слів немає! Володя, хай Бог прийме тебе, ти був хорошою людиною і залишився нею. Царство Небесне! Спочивай з миром! – каже Христина Бурка.

Коли прощатимуться з полеглими військовими?

— ТІло загиблого Героя Мальованого Сергія зустрічатимемо у неділю, 16 жовтня, о 12 год. у Соборі верховних апостолів Петра і Павла, м. Чортків

Чин похорону відбудеться у понеділок, 17 жовтня, об 11 год. у рідному для Сергія селі Звиняч.

У понеділок о 10 год. від Церкви святого рівноапостольного князя Володимира Великого, що у Чорткові, виїжджатиме безкоштовний автобус до с. Звиняч.

Про це повідомляє Чортківська міська рада.

Інформацію про час та місце зустрічі тіла полеглого сержанта і командира зенітно-ракетного відділення Володимира Горина, а пізніше про церемонію похорону, також невдовзі оприлюднять на фейсбуці Чортківської міської ради.

– Велика шана загиблим військовослужбовцям! Наші ангели закривають тепер рідну землю своїми крилами! Нехай з Богом спочивають! – сумує Natalia Galasa.

Редакція «20 хвилин» висловлює щирі співчуття родинам, землякам, бойовим побратимам, друзям та всім, хто втратив дорогих людей – Сергія Мальованого та Володимира Горина. Вічна пам’ять, шана і слава вам, Герої!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.