Хочу здати кров у Тернополі. Як? Де? Коли? - це все дізнавалась журналістка “20 хвилин”.
Ми поспілкувалися із лікарями та тернополянином Ростиславом, якого ми зустріли у центрі переливання крові. Ростислав займається добровільним донорством, він вже четвертий раз здає кров. Нам він розповів, чому вирішив регулярно здавати кров і що він відчуває про цьому.
Понеділок, 08:00 ранку, журналістка “20 хвилин” вже стоїть біля входу в Тернопільський обласний центр служби крові, який знаходиться на Клінічній, 8. Саме тут в Тернополі можна здати кров. Там здати кров можна щодня до 13:00. Але радять, краще здавати вранці, поки організм ще не виснажений.
Готуватись до здавання крові потрібно впродовж двох днів. У цей час не можна вживати алкоголю. Також напередодні не можна їсти жирної, смаженої та копченої їжі, яєць, молочних продуктів. Безпосередньо у день здавання крові бажано відпочити, легко поснідати та не планувати серйозних справ та інтенсивного фізичного навантаження. В медзаклад із собою обов’язково потрібно взяти паспорт.
Отож, журналістка “20 хвилин” вранці поснідала, попередньо виспалась, аби набратись сил і вирішила теж спробувати стати донором.
Я зайшла у реєстратуру, там у мене попросили документи, дали карточку донора, підписавши яку, я зобов’язалася, що здорова та не маю жодний захворювань, та сказали піти до гардеробу, де я маю скинути верхній одяг та взяти резинові капчики, а свої здати.
Після цього мене відправили до терапевта та дерматолога, яка запитала мене, чи нічого не турбує, чи прочитала я договір, який мені видали у реєстратурі та чи дійсно у мене немає кору, СНІДу, сифілісу та інших подібних хвороб.
Донором крові в Україні може бути здорова людина віком від 18 років, вагою від 50 кг.
- Донорство безпечне для організму здорової людини, а кроводачі не можуть викликати звикання, так як організм людини еволюційно пристосований до кровопускання. Дотримуючись покладених інтервалів між кроводачами ви ніколи не заподієте шкоди своєму здоров’ю, - продовжує Наталія Скочиляс.
Проте є тимчасові протипоказання щодо здачі крові, наприклад, якщо ви набили татуювання або зробили пірсинг, доведеться почекати мінімум півроку, щоб здати кров. До них також належать менструація - під час та 5 днів з дня закінчення менструації, та вагітність - 1 рік після пологів та 3 місяці після закінчення лактації. У кабінеті терапевта вам міряють тиск та важать.
Журналістка “20 хвилин” зважилась і її вага не відповідала нормі.
- Вибачте, але, на жаль, ви не можете стати донором, бо у вас недостатня вага, і, відповідно, є велика ймовірність, що вам стане погано після здачі крові, - сказала мені терапевт.
Чекаючи на лікарку, яка мала мене провести у наступний кабінет, я познайомилась із Ростиславом, який вже четвертий раз здає кров. Через те, що, як донор, я не підійшла, то всі наступні етапи ми проходили із Ростиславом.
- Мені 21, - розпочинає розмову хлопець. - Я вже зовсім не хвилююсь перед здачею, тут я вже вчетверте.
Після того, як ви пройшли всі обстеження вас відправляють зробити лабораторні аналізи крові. Ми йдемо із Ростиславом у кабінет, де йому беруть кров із пальця і визначають групу крові, резус та гемоглобін. Займає ця процедура лише кілька хвилин.
Далі ми йдемо у буфет, там Ростиславу приготували чай і на столі стояло печиво.
- Пити чай обов’язково потрібно, - каже хлопець. - Одного разу мені стало було погано, я переконався, що потрібно підвищити рівень цукру перед здачею.
У хлопця - це вже четверта здача. Цього разу він здає кров для дідуся.
- Перший раз я здавав для вагітної дівчини, це була племінниця мого викладача у коледжі. Я одразу із пар поїхав сюди, у центр переливання крові, мені хотілось їй допомогти. Моя кров тоді їй допомогла, але я не був до цього фізично готовий, був голодний, саме тому мені стало дуже погано, важко було навіть зі сходів зійти. Ще раз я здавав разом із другом, ми вирішили просто стати донорами і, надіюсь, наша кров допомогла комусь врятувати життя. А ще раз я здавався для однієї рідної людина, у цьому була необхідність, і ось тепер для дідуся. Для мене - це зовсім не важко. Відчуваєш, що допомагаєш комусь врятувати життя і це неймовірно. Буду ще неодноразово сюди приходити, наступного разу можемо тут зустрітись через два місяці, може, ви наберете вагу - з усмішкою додає хлопець.
Одразу з буфету піднімємось нагору крутими сходами. Саме тут і відбувається забір крові. Це велика простора кімната, де стоїть кілька крісел, які нагадують стоматологічні.
Ростислав сідає у одне із них, до нього підійшла медсестра, перев’язала руку джгутом, відкрила при ньому нову систему та вколола. Ввійшла у вену, пластикові трубки червоніють, і невеличкий пакет почав наповнюватися кров’ю.
- Стандартний об’єм однієї кровоздачі — 450 мілілітрів. Перед цим ще 40 мл крові у вас додатково візьмуть для аналізів. Всього за один раз ви віддасте близько 10% від загального об’єму крові, - коментує завідувач відділу комплектування донорських кадрів Наталія Скочиляс.
Ростислав каже, що болі зовсім не відчуває і тих хвилин десять, поки пакет наповнюється його кров’ю спокійно розмовляє, переглядає пости у соцмережах.
- З досвіду вже зрозумів, якщо не дивитися на руку, то стає вже не так страшно, - каже Ростислав. - От вас колись кусала оса? То це такі ж відчуття. Не страшно, не боляче, швидко, а головне ти відчуваєш, що допомагаєш.
Безпосередньо після здавання крові лікарі рекомендують відпочити 10-15 хвилин, утриматися від куріння протягом години до і після процедури та протягом доби — від алкоголю. Пов’язку радять знімати не раніше ніж за 3-4 години. Мочити її теж не варто. Пийте якомога більше води впродовж наступних двох діб. І живіть далі з усвідомлення того, що ви зробили хорошу справу.
- До наступного здавання, - із усмішкою сказати лікарі Ростиславу перед виходом із кабінету здачі крові.
Варто відзначити, що всі працівники станції переливання крові були привітними, безліч разів питались у донорів, як вони себе почувають та наголошували, що у них є ліжко, де можна прилягти відпочити після здачі.
Ростислав каже, що почувається після здачі добре. Каже, не паморочиться у голові, проте слабкість відчувається. Після всього у бухгалтерії хлопцеві видають довідку. З цією довідкою можна отримати один оплачуваний вихідний день будь-коли протягом року та не виходити на роботу в день здачі крові. А також талон на разове харчування донорів. Загалом вся процедура зайняла приблизно 40 хвилин часу.
- Ми працюємо для людей. Кров ми віддаємо за потреби у лікарні міста. Найчастіше ж, звісно, у онкодиспансер, гематологічне відділення та для породіль, - пояснює Наталія Скочиляс. - У нас практично немає браку донорів. Хоча крові мінусових груп завжди менше, коли нам потрібно зібрати для когось терміново кров, то ми обдзвонюємо наших постійних донорів чи повідомляємо через мас-медіа. Мотивація у кожного донора особлива. Найчастіше до нас приходить молодь, і це дуже приємно. Коли ми говоримо із донорами, то ми розуміємо, що зараз такі часи, що треба бути активним не лише для особистих потреб, а й для суспільства. Багато хто із молоді бачить це як певний громадський обов’язок. На жаль, є й такі студенти, які прогуляли пари, а потім хочуть довідку якусь мати, от і приходять здавати кров.
Кожен, хто здоровий і не має протипоказань, може час від часу це робити. Це потрібно людям і добре для вас.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 19 від 7 травня 2025
Читати номер