У військкоматі віддав паспорт і картку, аби передали мамі... Збаражчина прощається із Василем Бумбою

• У 2015 році був мобілізований, через рік після повернення підписав контракт, за яким служив в зоні АТО і ООС до серпня 2019 року. 
• У Василя залишились літні мама і батько, який хворобою прикутий до ліжка. А також — сестра і син. Щирі співчуття родині і всім, хто втратив дорогу людину.

Сумна звістка навідала Збаражчину. Від рук окупантів, захищаючи наш край, загинув  збаражанин Василь Бумба.

Тіло воїна зустріли поблизу Збаража 31 березня, ввечері сусіди мали змогу з ним попрощатись у дворі будинку, що на вул Грушевського. О 19.00 відправили панахиду в Успенській церкві Збаража.

 

1 квітня Тернопільщина проводжає Героя в останню путь. 

Ввечері 29 березня Василь ще розмовляв із сестрою по телефону, близько 3 ночі його не стало. Чоловік отримав серйозні поранення, тому перебував в одному з шпиталів на Львівщині.   

— Василь не був надто говірким, хоч і мав чималий досвід у бойових діях, ніколи цим не хизувався, — розповів збаражчанин Сергій. Чоловік просив не називати прізвища. — Він і тоді, у 2015-му пішов служити, бо так потрібно. Потім підписав  контракт. І тепер, коли в країні почалась війна, сам пішов у військкомат, не чекаючи викликів чи дзвінків. Отаким він був.

 

Колега каже, що коли Василь оформився у військкоматі, віддав свій паспорт і банківську картку з кодом та попросив це все передати матері. Ніби знав, що не повернеться. Ніби прощався і хотів бодай трохи підтримати літню маму і батька, який через хворобу прикутий до ліжка.   

Василь Бумба народився в м. Збараж 21 березня 1980 р. Закінчив Збаразьке ПТУ №25 за фахом шофер-тракторист. У лютому 2015 р. був призваний по мобілізації, у березні 2016 р. звільнився — служив у складі 80 десантно-штурмової бригади. У 2017 р. підписав контракт і служив у складі 24-ої бригади до серпня 2019 року. Весь час, від 2015 і до 2019 р., з перервою у рік, був на передовій, у зоні АТО і ООС. Має відзнаки учасника бойових дій та Президента України за участь в АТО.  

 

 

Коди почалась війна, Василь Бумба сам прийшов до військкомату, не очікуючи на виклик. Коли приїхав до місця призначення (ми не можемо називати точного місця – прим. авт.), потрапив під ракетний обстріл. Його доправили до шпиталю і навіть давали надію, що стан задовільний, проте вночі 30 березня серце Василя зупинилось. Як йдеться в офіційних документах, «помер від поранень внаслідок військових дій, від вибухів та осколків».

 

— Ми з ним разом вчились в школі до 9 класу, — розповів однокласник Василя Олег Лахита. — Він завжди був тихим, спокійним… Але ловлю себе на думці, що такі, як Василь, якраз і йдуть на захист батьківщини і в бій в першу чергу. Я не живу в Збаражі, тому після школи зустрічались рідко. А в школі він просто був спокійною і розсудливою дитиною. Але був Людиною, людиною з великої літери. Отак непомітно ріс, дорослішав і врешті пішов у перших рядах. Отут він став першим, або одним з перших…

 

Батька втратив і 14-річний син Володимир.

Зараз двоюрідний брат Василя Павло, приватний стоматолог, за словами друзів, пішов добровольцем і теж захищає Україну…

 

Редакція «20 хвилин» щиро співчуває батькам, сестрі, синові, побратимам, збаражчанам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.