Він дуже хотів бути Героєм, а тепер йому назавжди 22. Тернопільщина прощається з Дмитром Осадчим

• Він, попри юний вік, від 25 лютого став на захист рідної землі і нас із вами. 28 жовтня загинув у бою на Донеччині — такою є ціна нашої перемоги.
• Чудовий хлопчина, красень, високий, стрункий, йому ще жити й жити, дітей ростити, але… Дмитро проживав з мамою і молодшою сестрою та був основним годувальником родини.

— Він дуже хотів бути Героєм. Тепер він ним став. Але, на жаль, посмертно, — староста с. Ягільниця Андрій Джумага на мить зупинив розмову. — Дмитро став на захист України одним з перших, 25 лютого. Отримав повістку, не тікав, не ховався… Красень, високий, стрункий, добрий і людяний. Завжди готовий прийти на допомогу, особливо якщо її потребували старші люди. Гірко й боляче…

Чортківщина та Нагірянська громада у жалобі — на будівлях приспустили прапори, а люди опустились навколішки — так вони 1 листопада зустрічали свого юного Героя.

Загинув за тиждень до дня народження

— Не встигла громада оговтатись від тяжкої втрати, як знову прийшла страшна звістка. Загинув наш герой, наш захисник, наш воїн, який боронив нашу землю, наші родини, наш з вами спокій, – Дмитро Осадчий із села Ягільниця, — гірку звістку повідомили у Нагірянській громаді. — Жодними словами не вгамувати пекучий біль та не загоїти рани в душі. Нагірянська громада висловлює щирі співчуття матері та усій родині! Нехай Господь та наші молитви полегшать гіркоту втрати і родинне горе. Вічна пам’ять Захиснику України!

Осадчий Дмитро Олександрович народився 4 листопада 1999 року. Він не дожив до свого 23-го дня народження тиждень. Призваний 25 лютого 2022 року, на другий день після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Командир бойової машини, командир 1 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу1 гірсько-штурмової роти військово-штурмової частини А 3715 загинув в бою 28 жовтня поблизу н.п. Спірне Донецької області.

1 листопада по обіді траурний кортеж з тілом Героя зустріли в Катедральному Соборі верховних апостолів Петра і Павла м. Чортків. Після цього його провели до рідної Ягільниці. 17:30 відбудеться поминальний парастас за упокій душі Героя Дмитра в храмі Вознесіння Ісуса Христа с. Ягільниця. Чин похорону відбудеться у середу, 2 листопада 2022 року, в селі Ягільниця.

Яке горе для матері...

— Серце загиблого воїна ЗСУ зупинилось. Але Герої не вмирають! Вони житимуть доти, доки ми про них пам’ятаємо, — кажуть земляки. — Вічна пам'ять!

У Героя залишились мама Вікторія Миколаївна та молодша сестричка Таня.

— Яка ж це біда, яке горе для матері, — каже сусідка родини пані Оксана. — Це така добра дитина була… Відмалечку, як його бачили, душа раділа. Вихований, добрий, все привітається і посміхнеться. Що люди не попросять, особливо старші й одинокі, завжди відгукнеться, поможе. Богові теж треба найкращі. Ми би мали весілля гуляти, а замість цього всім селом проводжаємо його в останню путь. Болить…

Ягільниця зустрічає свого першого загиблого Героя. Навіть кремезні чоловіки не приховують сліз – село у жалобі і опустилось навколішки, аби віддати шану юному хлопчині, який віддавза нас із вами найдорожче — власне життя…
 

Редакція висловлює щирі співчуття мамі, сестричці, рідним, друзям, землякам, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, юний Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.