Він ріс сиротою і був дуже добрим. Тернопільщина прощається з Андрієм Микуличем

Більшість кременчан знають Героя за прізвищем Фетісов – це прізвище бабусі, яка його виховувала, коли малий осиротів. Бабуся виховала Андрія Людиною з великої букви – так говорять ті, хто добре знав чоловіка. Він любив людей, і вмів прощати навіть найбільші підлість і зраду

Герої не вмирають, вони продовжують боронити нас з небес! Днями Небесне царство поповнилось ще одним Янголом, який триматиме над нами небо. А сьогодні його оплакує рідна Кременеччина…

9 липня 2022 року, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України, внаслідок ракетного удару на Донеччині загинув стрілець 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 4 стрілецької роти 2 стрілецького батальйону військової частини А/0998, солдат Микулич Андрій Вікторович, житель м. Кременець.

— Щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Вічна пам'ять і слава Герою, воїну Збройних сил, який віддав своє життя за те, щоб мирним стало небо над нашою рідною Україною! — слова співчуття висловили у Кременецькій міськраді. — Пам'ять про Андрія навіки буде в наших серцях!

Микулич Андрій Вікторович народився 23 грудня 1980 року у Харкові. Загинув 9 липня на Донеччині. 15 липня рідна Кременеччина зустріла тіло загиблого захисника. Траурний кортеж прослідував від в’їзду у Кременець до центру міста. Об 11:30 в Кременецькому Соборі Преображення Господнього відбуться прощання та Заупокійна служба. Після цього Героєві віддадуть військові почесті на Майдані Волі. Поховають Героя на Туницькому цвинтарі, поруч із мамою.

— Щирі співчуття рідним і близьким загиблого, — каже Андрій Смаглюк, міський голова Кременця. — Вічна пам'ять і слава Герою, воїну Збройних сил, який віддав своє життя за те, щоб мирним стало небо над нашою рідною Україною! Герої не вмирають, вони продовжують боронити нас з небес! Слава Україні!

 

Андрій був сиротою – дуже давно померла його мама, і малого до себе забрала бабуся, яка була вчителькою у школі №3. Саме бабуся виховала онука, що він став Людиною з великої букви, розповіла добра знайома родини. На жаль, бабусі вже теж давно немає на цьому світі.

— Андрій — дуже добра дитина, його бабуся була вчителькою в 3 школі, і настільки виховала в порядності, любові до людей, що міг не звертати уваги на чиїсь неподобства, зради, людську підлість, — розповіла кременецька журналістка і депутатка Зоя Карп’юк — Про нього можна сказати: був Людиною з великої літері. Вічная пам’ять Андрійкові. Дуже болюча і гірка втрата…

Саме за прізвищем бабусі – Фетісов, кременчани здебільшого знають Андрія. Принаймні із цим прізвищем він ще закінчив Кременецьку педакадемію. Хоча не працював за фахом. Вдень, кажуть люди, він бавив доньок, яких любив понад усе, а вночі таксував.

Порядний, чуйний, але водночас ніби з металевим стержнем у принципових питаннях. Таких людей зараз мало, кажуть ті,хто добре знав Андрія.

Він був просто закоханим у мотоцикли і байки. Навіть був членом групи на рідній Кременеччині. Вся команда прийшла провести свого Андрія в останню путь. 

У Героя залишились двоє донечок. Поховають Андрія біля його мами на Туницькому цвинтарі у Кременці.   

 

Редакція висловлює щирі співчуття донечкам, усім рідним, землякам і побратимам та усім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.