"Він завжди буде поруч": у Тернополі відбувся турнір з міні-футболу пам'яті журналіста Володимира Кузика

У змаганнях з міні-футболу участь брали шість команд із різних сфер життя міста. У фіналі змагались команда з представників міської ради та команда арбітрів. 

Турнір розпочали із хвилини мовчання в честь Володимира Кузика. 

- Загалом, це 12-й "Кубок Преси", який тепер носить назву ім. Володимира Кузика, каже один з організаторів, редактор видання "Номер Один" Віталій Попович . - Щороку цей кубок проводять до Дня Журналіста. Цього року через пандемію ми перенесли гру, але все ж вирішили провести турнір, щоб пам'ятати нашого друга, колегу і просто гарну людину. 

Усі ігри були емоційними та напруженими. Ускладнювала боротьбу і спекотна погода.

На нагородження переможців прийшла дружина та донька

Щоб подякувати тернополянам за пам'ять про Володимира Кузика, на фінальну гру прийшла його дружина та донька. Зі сльозами на очах вони згадують свого чоловіка та батька. 

- Мій чоловік насправді був успішним, але насамперед, людяним. Про це свідчить і те, що його згадують вже після стількох років, - каже Світлана Кузик. - Людина живе стільки, скільки її пам'ятають. І поки такі турніри проводять, я знаю, що Володя з нами. Інколи кажуть,що час лікує. Так, можливо, але все ж, багато ран залишаються незагоєними. Я й досі не можу без сліз говорити про нього...

Подякувала гравцям і донька покійного.

- Мій тато пишався би своїми друзями, - каже Оленка. - Дуже приємно, що його не забувають. 

Добрі згадки про Володимира має і директор Тернопільської школи №10, де проводили фінал, Андрій Газилишин. 

- Володю я знав ще зі школи. Ми разом навчались у школі №2, -  каже він. - Володя був дуже світлою, доброю, щирою людиною. На жаль, життя його обірвалось дуже швидко, але є люди, які пам'ятають його: це Віталій Попович, Денис Лучка. І я знаю, що йому там приємно, що ми його не забуваємо.

Колегу згадують добрими словами

Серце відомого тернопільського журналіста зупинилось 26 січня 2014 року. Майже рік Володимир Кузик боровся з важкою хворобою, але вона здолала його. Йому назавжди залишиться 41.

- Це величезна втрата для всіх нас, - каже керівник Тернопільського прес-клубу Анжела Кардинал. – Він був талановитим журналістом, чудовою людиною, вірним товаришем, люблячим сином, братом, чоловіком і батьком.

Свою творчу діяльність Володимир Кузик починав журналістом у «RIA плюс». Саме тоді, коли газета робила перші кроки на Тернопільщині. 

- Він був не просто колегою – він був Людиною і Другом, - згадує тернопільська журналістка Ірина Романюк. – Безмежно добрим, позитивним і надійним. Всі знали про його хворобу. Але ані на мить не допускали думки, що колись його не стане. Що він, такий сильний і міцний, не зможе подолати оту недугу... Ми ж так молились за його здоров’я… Він був серцем нашої журналістської спільноти. Бог чомусь завжди забирає до себе найкращих. Він любив життя і не хотів, щоб ми сумували. Тому завжди буде поруч. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.