Вишукані новорічні прикраси для оселі тернополянка робить власними руками

Щоб виготовити новорічну прикрасу власноруч, не потрібно багато грошей, зусиль і часу, переконана тернополянка Тетяна Ящишин. Однак така декоративна дрібничка дарує неповторні пахощі, покращує настрій, передає дух Різдва і є оберегом у помешканні

 Ялинкові прикраси зі спецій та цитрусових, соленого тіста, різнокольорових ниток і тканини виготовляє разом зі своїми учнями викладач образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва Тернопільської комунальної експериментальної школи мистецтв Тетяна Ящишин.

Пахучі обереги для оселі

Учні 9-х класів під керівництвом свого викладача навчаються складати маленькі фітокомпозиції зі спецій: кориці, кардамону, анісу, гвоздики, а також шишок та інших декоративних елементів. Пахучі прикраси можуть бути як окремою композицією в інтер’єрі кімнати, так і декором на ялинці, каже пані Тетяна.
 Як розповіла викладач, такий декор дуже популярний у Європі. Стиль, в якому його виготовляють, називається бідермейєр. 
— Це художній стиль у німецькому та австрійському мистецтві, зокрема архітектурі й дизайні, що зародився в першій половині XIX ст., — каже співрозмовниця. — Бідермейєр близький до стилю кантрі й передбачає наявність в інтер’єрі оселі великої кількості маленьких декоративних дрібничок. У нашій шкільній програмі є дисципліна “Декоративно-прикладне мистецтво”, розділ “Фітодизайн”. Ми виготовляємо композиції з рослин та спецій, які слугують оберегом і які можна використовувати з практичною метою, наприклад, у фітотерапії.
За словами пані Тетяни, кожна композиція — ексклюзивна, адже неможливо зробити дві цілком однакові. Щоб виготовити таку прикрасу, не потрібно багато грошей, зусиль і часу, каже жінка. На ринку і в кожному магазині є чимало пахучих спецій: кориця, кардамон, аніс, гвоздика, коріандр та інші.

— Окрім спецій, можна використати шишечки — з вільхи, ялини чи смереки, також цедру цитрусових — мандаринок чи лимонів, — розповідає майстриня, — а ще намистинки, камінчики, навіть зерна кукурудзи і кавові. Шишки можна назбирати у парку чи лісі, прянощі — купити на ринку. Зв’язати все разом дротиком чи блискучою ниткою так, як підкаже фантазія, — і прикраса готова. Головне, що вона ексклюзивна і зроблена власними руками. Це може бути чудовий подарунок для близьких та друзів.
Ефірні олії цих речовин поширюються приміщенням і позитивно впливають на стан людей, зауважує викладач. Цей декор можна підвішати до люстри на кухні чи у спальні або у вітальні — на ялинці.
— У кожної композиції — своя символіка, — продовжує співрозмовниця. — Так, дрова (палички кориці) — символ родинного тепла, зерна кукурудзи — багатства, кардамон та аніс — покращують настрій і піднімають тонус, кориця — п’янить. Шишка — символ Нового року. Такі прикраси передають дух Різдва.
Також можна зробити новорічний декор із цитрусових. Наприклад, зрізати на мандаринці “кришечку”, обережно вийняти всю м’якоть і начинити її цедрою з іншого помаранчу. Це буде основа прикраси. До неї за допомогою декоративного дротика чи нитки прив’язати різні прянощі та зерна і підвішати за шнурочок до ялинки як іграшку або в кухні під лампою.
— Ефірні олії будуть випаровуватися і наповнюватимуть приміщення цілющим ароматом, — зауважує співрозмовниця.
В’яже ангеликів і дзвоники

Окрім “їстівних” дрібничок, пані Тетяна навчає своїх учнів, як можна виготовити прикраси з усього, що під рукою. Наприклад, їх можна... зв’язати. Найпростіший варіант — взяти коробочку з-під кіндер-сюрприза, обрати візерунок та зв’язати гачком із різнокольорових ниток “сумочку”. В неї вкласти цю коробочку і підвішати до ялинки.
 Цього року у майстрині виникла нова ідея — вив’язати гачком ангеликів і дзвіночки на ялинку та сніжинки на вікна. Вона планує прикрасити ялинку в своєму помешканні саме такими виробами. А от торік “хітом” в її оселі були сніжинки з соломки, також зроблені власноруч.

— У Франції прийнято дарувати ангеликів на Різдво. Вважається, що вони приносять своєму власникові щастя і стають його охоронцями. Також на ялинці обов’язково мають бути дзвоники, — каже жінка. — Вони не лише сповіщають про Різдво, але й відлякують нечисту силу. Школярі, знаючи про моє захоплення ангеликами, щороку дарували мені їх. А один мій учень торік зробив для мене таку прикрасу власноруч. Волосся зв’язав із ниток, сукню пошив із мережива, ніжки й ручки сплів з ниточки, а голову зробив з кулькового дезодоранту. Я була надзвичайно приємно вражена.

В’язані ангелики — не важкі, не обтяжують ялинку. Таку прикрасу може зробити кожна мама. Для дитини це буде цікава цяцька, каже пані Тетяна. Навіть якщо вона помнеться, то досить іграшку підкрохмалити і попрасувати. До того ж, така прикраса не поб’ється, та ще й дуже оригінальна. Для в’язання таких дрібничок можна використати будь-які нитки, їх продають у спеціалізованих магазинах. Зараз придбати їх — не проблема, адже там є чималий асортимент.

— Я вже зв’язала більше двох десятків ангеликів, сніжинок та дзвіночків, але ще не встигла їх підкрохмалити, — каже співрозмовниця. — Білі з золотистою ниткою, блакитні зі срібною, жовтенькі... Плету їх, коли дивлюся ввечері кіно. Одну сніжинку чи ангелика можу зв’язати за вечір.
Майстриня використовує різноманітні нитки, наприклад, ірис, навіть 3D нитку для манікюру. А також із люрексом і меланжеві.
 — Колись була в Словаччині, там побачила сніжинки-витинанки. Їх перед Різдвом клеїли на вікна. Такі ж почала робити в школі мистецтв з учнями. Коли захопилася в’язанням гачком, вирішила клеїти до вікна уже ці сніжинки. Якщо їх не крохмалити, вони краще тримаються на склі. Можна їх прикріпити з допомогою мильного розчину. 
 Також учні школи мистецтв виготовляють ангеликів із соленого тіста, потім розмальовують їх гуашевими фарбами і покривають кольоровим лаком для нігтів. А ще — вироби з термопластики. Це порошок, який розчиняють водою. Його продають у спеціалізованих магазинах. Він буває двох кольорів — теракотового та білого. Розфасовка — теж різна — на 0,5 кг, на 200 г. За добу-півтори такий виріб висихає повністю. Залишається його лише розмалювати.

Можна також виготовити кавове або апельсинове дерево. Стовбуром може слугувати палка, обмотана грубою ниткою для в’язання. Кроною — апельсин, з якого вибрали всю м’якоть і начинили цедрою. Або ж куля, зроблена зі звичайної газети, на яку суперклеєм прикріпили кавові зернятка. В апельсин можна встромити зубочистки і насиляти на них цілі мандаринки. 
— Апельсинове дерево може бути і прикрасою на стіл, і водночас смачним десертом, — каже Тетяна Ящишин. — А ще можна викласти цілу ялинку із фруктів, цукерок і тістечок. Для цього використовують кльоші на два-три “поверхи”. На кожен “поверх” — інший десерт. До ручки кльоша прикріпляють губку-оазис, встромляють туди зубочистки, а на них — мандаринки.

Мріє про ангелика з палітрою
Тетяна Ящишин збирає ангеликів близько 10 років. Перші в її колекції — скляні — з журналу фірми “Ейвон”.
— Це були іграшки на ялинку, — розповідає вона. — Я вчепила їх до люстри. Тепер у мене вдома велика колекція всіляких ангеликів — скляних, металевих, фарфорових... Кожен має свою історію. Виставляю їх у День святого Миколая на комод. А після 25 січня, Тетяниного дня, знову ховаю у коробку.
Підштовхнув до колекціонування, каже жінка, один випадок.
 — Якось я возила учнів у Зарваницю. Там продавали фігурки ангеликів. І раптом моя учениця каже до своєї бабусі: “Бабцю, дивися, в тебе ще такого ангелика нема”. Я здивувалася: старша жіночка, а такі іграшки збирає... Коли почала вглядатися в них — вони такі кумедні, милі та гарненькі.

Як каже героїня, перейти з купованих ангеликів на зроблених власноруч допоміг інший випадок.
— Одного разу побачила в співробітниці вирізку з польської газети. Там був зображений в’язаний гачком ангелик. Я відразу загорілася цією ідеєю.
Часто майстриня роздаровує власноруч зроблені іграшки друзям. А дорослі сини пані Тетяни презентують їх своїм дівчатам.
Усіх своїх ангеликів жінка пам’ятає “поіменно”. Про це свідчить така історія.
— Якось я побачила, що одне місце на ялинці порожнє. Різко повернулася до чоловіка та дітей і питаю: “Хлопці, де мій ангелик із книжкою?” А чоловік каже: “Це ж треба, така велика ялинка, маса іграшок, а вона помітила, що саме цього нема...” Він був скляним. Його розбили. Потім я знайшла уламки і склеїла улюблену іграшку.
У колекції пані Тетяни є навіть металеві ангелики. Купила їх на “гуманітарці”. Один ангелик тримає в ручках шопку, другий — ялинку, а третій — серце. За трьох заплатила лише 10 грн.
— Скільки бачила ангеликів — зі скрипками, лірами, але ніколи — з палітрою. Хочу собі такого.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.