Влітку був поранений і дивом вцілів, а потім повернувся на передову. Прощаються з Богданом Жуком

• 22 вересня Богдан міг би святкувати своє 30-річчя, проте Героєві назавжди 29… Осиротіла маленька донечка Юлечка, яка цього року тільки пішла у перший клас.
• Захищати рідну землю і свою родину Богдан пішов на початку березня. Тепер назавжди повертається додому…  

— Знову важка втрата для нашої громади. Від рук російських окупантів загинув наш земляк, Богдан Олегович Жук, — сумну звістку повідомив голова Великогаївської громади Олег Кохман. — Богдан родом з Великих Гаїв, одружений у с. Прошова. З перших днів війни став на захист нашої країни. Висловлюю найщиріші співчуття маленькій донечці, дружині, батькам та усій родині. Кращі з кращих віддають свої життя за Україну. Вічна пам‘ять Герою України!

Навіть не встиг відновити паспорт, бо поїхав на передову

Богдан Олегович Жук народився 22 вересня 1992 року у Великих Гаях, що в передмісті Тернополя. У Героя залишилась маленька донечка Юлечка, яка цього року пішла в перший клас. Овдовіла дружина Тетяна, найдорожчого сина втратили мати Марія та батько Олег, в брата — сестра Світлана.

— Богдан влітку був поранений, він тоді дивом вцілів, все згоріло, навіть документи, — розповіла родичка Наталія. — Тоді був в районі Тошківки. Після лікування був вдома на реабілітації, відновлював документи. Паспорт замовив, але так і не встиг забрати, повернувся на передову, на Херсонщині. Загинув 1 вересня внаслідок авіаобстрілу.

Богдан народився і проживав у Великих Гаях. Там навчався, звідти пішов на строкову службу. Життя не було надто простим. Згодом одружився та переїхав до Порошової. У подружжя народилась донечка, яку тато любив понад усе. Люди у селі кажуть, що це був надзвичайно працьовитий хлопець. Мав нелегку роботу – штукатурив будинки. І ніколи нікому не відмовляв, коли комусь потрібна була його допомога.

Мав багато друзів та авторитет у побратимів

— Доброзичливий, чесний, добрий, щирий і дуже працьовитий, він завжди готовий  був допомогти, що не попросите, — таким згадують Богдана його однокласники й односельчани. — Добра, співчутлива людина. Позитивний, щирий та активний. Мав багато друзів, а у хлопців, з якими служив, мав авторитет.

На початку березня Богдан отримав повістку та пішов у військкомат. Відтоді боронив нашу землю не в одній гарячій точці. У липні отримав поранення, але після реабілітації повернувся на передову, до своїх хлопців. Життя молодого воїна обірвалось на Херсонщині – у день, коли його єдина донечка пішла до першого класу.

— У нього було дуже багато планів на життя, він все своїми руками облаштовував у будинку, аби той був затишним сімейним гніздечком, — каже родичка Наталія. — Він був вправним майстром і мав золоті руки. Планів було дуже багато, але доля розпорядилась по іншому…

Про місце і час прощання та поховання повідомимо додатково.

Редакція висловлює щирі співчуття батькам, сестрі, дружині, донечці, всій родині, односельцям, побратимам та всім, хто втратив дорогу людину. Вічная пам’ять, шана і слава тобі, Герою…

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.