«Вони з нами»: відбувся Перший благодійний фестиваль «Гарт» пам'яті Героя України Віктора Гурняка

Сотні людей зібралися у селі Кобзарівка на Тернопільщині, щоб вшанувати пам'ять Героя України, фотокореспондента та добровольця батальйону «Айдар» Віктора Гурняка.

«До сліз… Мені більше всього хочеться вірити, що ми пам'ятатимемо подвиг всіх, хто віддав своє життя за нас з Вами», — ці слова Віктора Гурняка стали лейтмотивом заходу, що об'єднав сотні людей на локації Літепло.

Вшанувати пам'ять і підтримати ЗСУ

Фестиваль організували батьки Віктора — Марія та Петро Гурняки — разом із друзями Героя. Мета заходу — подвійна: вшанувати пам'ять Віктора та всіх загиблих захисників України, а також зібрати 200 тисяч гривень для потреб Третього армійського корпусу.

— Ми прагнемо розповісти про героїв, які зараз нас захищають і завдяки яким ми можемо жити, мріяти та розбудовувати Україну. І згадати тих, кого вже немає з нами, але хто завжди в наших серцях, — говорила пані Марія, безперервно дякуючи Господу, воїнам і всім присутнім. Та майже крізь сльози додала: 

— Коли ми зверталися з тим, що хочемо організувати таку подію, то чули у відповідь: «Ми знали Вітька, знаємо вас, тому допоможемо». Це дуже зворушувало.

Атмосфера фестивалю поєднувала щемливу пам'ять із теплом живого спілкування. Центральне місце заходу прикрашала фотовиставка «Від Майдану до війни» — понад 30 світлин Віктора, які він зробив під час Революції Гідності та на війні. Історичні знімки, зокрема з Луганщини, де фотокореспондент документував бойові дії, торкали за живе.

Особливо теплим місцем став куточок спогадів з особистими речами Героя: пластунська форма, посвідчення фотокореспондента, нагороди — серед яких посмертна Золота Зірка і грамота про присвоєння звання Героя України. Учасники фестивалю впізнавали себе на авторських світлинах Віктора і могли, за задумом організаторів, забрати їх із собою.

Біля столу пам'яті кожен міг запалити свічку і вписати імена героїв, життя яких обірвала війна, серця яких перестали битися — як світлий спомин.

Малюнок донечки розтиражували

При вході кожному відвідувачу зав'язували стрічку на руці. Згодом усі пов'язали ці стрічки на маскувальну сітку, яка поїде захищати бійців на передовій — символічне продовження волонтерської справи Віктора.

Працював благодійний ярмарок, де можна було придбати футболки, шопери та інші речі. Окрема гордість — хустка за малюнком Юстинки, донечки Віктора Гурняка, яку розтиражували. 

На благодійному аукціоні продали картину дружини Віктора Гурняка Ірини  «Яблука» і унікальну бісерну прикрасу — силянку створено руками Лілії Шишуриної, виручивши 15 тисяч гривень. До слова Лілія Шешурина є авторкою і фотозони фестивалю. Надалі полотно передадуть у школу, де навчався Віктор Гурняк. 

Пані Марія власноруч випікала галицькі пляцки, а гостей частували грибною юшкою, варениками, кавою та чаєм.

Мав «супер-здібність»

Після молитви та хвилини мовчання відбулася панельна дискусія «Документування війни» за участю Зоряни Стельмах, авторки чуттєвих репортажів із фронту, та Зоряни Биндас — креативної продюсерки «Суспільного телебачення», авторки шести книг, зокрема хронік про війну. 

— У Вітька була супер-здібність: він знайомив між собою фантастичних людей, — зазначила Зоряна Биндас. — В моєму житті чимало таких людей з'явилося якраз через Вітька.

Далі лунали спогади друзів. Хто не міг бути фізично, долучалися онлайн, щоб розповісти свої історії про Віктора — від журналіста, який спостерігав, щоб зберегти історичні кадри, до волонтера і воїна, коли не зміг залишитися осторонь. Говорили про його виважене рішення брати зброю, про те, скільки він встиг зробити і скільком допоміг, про його вміння знайти для хлопців на фронті неможливе.

У небі — птахи ключами

У другій частині заходу пролунали спогади пластунів. Ірина Вовк презентувала свою книгу із серії «Справжні герої», присвячену пам'яті Віктора Гурняка, зачитуючи найбільш зворушливі цитати, зокрема спогади друга Віктора, Віталія Дереха, про останні хвилини життя Героя.

«Кожен фотограф мріє зробити фото, яке зупинить війну», — цитували зі сцени слова фотокореспондента Макса Левіна, говорячи, що саме таким був Гарт.

Гурт «Щука Риба» органічно додав заходу колориту, виконуючи пісні-традиції Полтавщини та Київщини, а також запальні мелодії Галичини та Гуцульщини на народних інструментах. 

Організатори розповіли, що готують фільм про Віктора і сподіваються, що такі фестивалі стануть щорічними.

Захід завершили піснями під гітару у виконанні друзів Віктора Гурняка біля ватри. У цей час над дійством символічно кружляли ключами птахи.

— Погляньте в небо, — зі щемом говорила пані Марія, — це наші хлопці. Вони з нами.

Довідка

Віктор Гурняк — фотокореспондент, журналіст, пластун, волонтер. Влітку 2014 року добровільно вступив до 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». 19 жовтня 2014 року загинув під час мінометного обстрілу, коли вивозив на машині поранених з поля бою поблизу села Сміле Луганської області. У 2021 році Віктору Гурняку посмертно присвоїли звання Героя України. Назва фестивалю «Гарт» — це його пластунський псевдонім.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.