Прізвище українського виконавця, який співає, що «бачив сталь і як падає небо», збігається з його позивним, проте наш герой бачив усе це на власні очі.
Продовжуємо проєкт «Героям слава». Знайомтеся — артилерист на псевдо Діброва, який в цивільному житті перекривав будинки, тепер — прикриває піхоту.
У 25 років він залишив плани про власну справу, бо вирішив: батько має залишитися вдома, а сам став «очима» артилерії. Його автомат був на 20 років старшим за нього самого, а ворог навколо здавався нескінченним
Це історія Дмитра Войтовича — пілота на псевдо «Бумер», який пройшов через 163 дні боротьби за власне життя в госпітальних палатах, щоб сьогодні знову вчитися писати, мріяти про теплиці та знаходити спокій у праці на рідній землі.
У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрили благодійну виставку «Живопис на фронт». Художник Андрій Цуп представив 27 полотен — творчий доробок за останні 18 років, який тепер став ресурсом для допомоги війську.
Усі виручені кошти митець спрямує на ЗСУ, а перші внески вже передав на закупівлю Starlink для 2-ї Галицької бригади.
Справність техніки та зв’язок на позиціях часто тримаються на власних зарплатах бійців. Військові іноді купують запчастини та оплачують Starlink, щоб забезпечити роботу роботизованих платформ.
Історія про те, як колишній стрілець опанував новітні машини, і про щоденні зусилля підрозділу, який робить усе, щоб замість людей на небезпечні завдання виходило залізо.
Її зріст — 150 сантиметрів, вага — заледве 40 кілограмів. Але за цією тендітністю ховається досвід професійної боксерки та характер офіцера
Сьогодні вона — старший лейтенант, заступниця командира батареї з психологічної підтримки персоналу у 44-й окремій артилерійській бригаді. Для бійців вона просто Олегівна — людина, яка тримає їхній «духовний фронт».
У лютому 2022 року 24-річний тернополянин Артур працював у Неаполі. Його роботодавцем був українець, поруч з ним була дівчина. Після початку повномасштабного вторгнення Артур прийняв рішення повернутися в Україну.
Перший тиждень повномасштабної війни для нього минули у волонтерських справах в Італії. Він не обговорював своїх планів нізким. Зібрав рюкзак і повідомив дівчину уже тоді, коли перетинав кордон дорогою додому.
Про Віктора Рака ми писали на початку минулого року. 29 березня 2026 року в Запорізькій області під час переміщення до вогневої позиції його вбив ворожий безпілотник.
Відомо, що перед останнім боєм повернувся на фронт після важкого поранення. Раніше нам розповідав що, дружина просила його не йти воювати. Він пішов — і про небезпеку мовчав, щоб не завдавати їй зайвих переживань. Навіть під час нашого інтерв'ю свідомо обходив такі історії: знав, що вона читатиме. Вірив у Бога і долю. Казав: «Якщо не моє — полетить далі».
Сьогодні тернополянин на псевдо Хімік майстерно керує важким ударним БпЛА, він знищує ворожу бронетехніку та доправляє провізію на найбільш заблоковані позиції.
Сьогодні тернополянин на псевдо Хімік майстерно керує важким ударним БпЛА, він знищує ворожу бронетехніку та доправляє провізію на найбільш заблоковані позиції.
Її зріст — 150 сантиметрів, вага — заледве 40 кілограмів. Але за цією тендітністю ховається досвід професійної боксерки та характер офіцера
Сьогодні вона — старший лейтенант, заступниця командира батареї з психологічної підтримки персоналу у 44-й окремій артилерійській бригаді. Для бійців вона просто Олегівна — людина, яка тримає їхній «духовний фронт».
Світлана Коваль
Дівчаточка! Пишаюся Вами🌟Леся! Дякуємо тобі за доньок💕Люблю Вас🥰
Оксана Чмиленко
Перекрити небо: як тернопільський даховик став командиром гармати
Прізвище українського виконавця, який співає, що «бачив сталь і як падає небо», збігається з його позивним, проте наш герой бачив усе це на власні очі. Продовжуємо проєкт «Героям слава». Знайомтеся — артилерист на псевдо Діброва, який в цивільному житті перекривав будинки, тепер — прикриває піхоту.
🙏🙏🙏
Перший удар по м’ячу: боєць 35-го батальйону Сергій Жонца відкрив футбольний матч у Тернополі
Боєць 35-го Тернопільського окремого стрілецького батальйону Сергій Жонца виконав символічний перший удар у матчі 26-го туру Першої ліги.
Ціна висоти: як розвідка тримала останній клаптик Луганщини
У 25 років він залишив плани про власну справу, бо вирішив: батько має залишитися вдома, а сам став «очима» артилерії. Його автомат був на 20 років старшим за нього самого, а ворог навколо здавався нескінченним Це історія Дмитра Войтовича — пілота на псевдо «Бумер», який пройшов через 163 дні боротьби за власне життя в госпітальних палатах, щоб сьогодні знову вчитися писати, мріяти про теплиці та знаходити спокій у праці на рідній землі.
Майстерність, що конвертується у Starlink: у перший день виставки з молотка пішли дві картини
У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрили благодійну виставку «Живопис на фронт». Художник Андрій Цуп представив 27 полотен — творчий доробок за останні 18 років, який тепер став ресурсом для допомоги війську. Усі виручені кошти митець спрямує на ЗСУ, а перші внески вже передав на закупівлю Starlink для 2-ї Галицької бригади.
Подяка пану Андрію!
«Якщо нема волонтерки — скинулись і купили»
Справність техніки та зв’язок на позиціях часто тримаються на власних зарплатах бійців. Військові іноді купують запчастини та оплачують Starlink, щоб забезпечити роботу роботизованих платформ. Історія про те, як колишній стрілець опанував новітні машини, і про щоденні зусилля підрозділу, який робить усе, щоб замість людей на небезпечні завдання виходило залізо.
Колишня боксерка гартує дух ЗСУ. Дивіться відео
Її зріст — 150 сантиметрів, вага — заледве 40 кілограмів. Але за цією тендітністю ховається досвід професійної боксерки та характер офіцера Сьогодні вона — старший лейтенант, заступниця командира батареї з психологічної підтримки персоналу у 44-й окремій артилерійській бригаді. Для бійців вона просто Олегівна — людина, яка тримає їхній «духовний фронт».
Що. Вони мелеть,яка офіцер,,це замполіт
Від неаполітанських терас до териконів: бойовий шлях ветерана Варяга
У лютому 2022 року 24-річний тернополянин Артур працював у Неаполі. Його роботодавцем був українець, поруч з ним була дівчина. Після початку повномасштабного вторгнення Артур прийняв рішення повернутися в Україну. Перший тиждень повномасштабної війни для нього минули у волонтерських справах в Італії. Він не обговорював своїх планів нізким. Зібрав рюкзак і повідомив дівчину уже тоді, коли перетинав кордон дорогою додому.
Божої опіки. Дякую
«Якщо не моє — полетить далі»: загинув на фронті Віктор Рак — далекобійник із Борщева
Про Віктора Рака ми писали на початку минулого року. 29 березня 2026 року в Запорізькій області під час переміщення до вогневої позиції його вбив ворожий безпілотник. Відомо, що перед останнім боєм повернувся на фронт після важкого поранення. Раніше нам розповідав що, дружина просила його не йти воювати. Він пішов — і про небезпеку мовчав, щоб не завдавати їй зайвих переживань. Навіть під час нашого інтерв'ю свідомо обходив такі історії: знав, що вона читатиме. Вірив у Бога і долю. Казав: «Якщо не моє — полетить далі».
17 кг життя або смерті: як «Вампір» тримає небо
Сьогодні тернополянин на псевдо Хімік майстерно керує важким ударним БпЛА, він знищує ворожу бронетехніку та доправляє провізію на найбільш заблоковані позиції. Сьогодні тернополянин на псевдо Хімік майстерно керує важким ударним БпЛА, він знищує ворожу бронетехніку та доправляє провізію на найбільш заблоковані позиції.
На рингу війни: колишня боксерка гартує дух артилеристів
Її зріст — 150 сантиметрів, вага — заледве 40 кілограмів. Але за цією тендітністю ховається досвід професійної боксерки та характер офіцера Сьогодні вона — старший лейтенант, заступниця командира батареї з психологічної підтримки персоналу у 44-й окремій артилерійській бригаді. Для бійців вона просто Олегівна — людина, яка тримає їхній «духовний фронт».
Дівчаточка! Пишаюся Вами🌟Леся! Дякуємо тобі за доньок💕Люблю Вас🥰