Оксана Чмиленко
+38097476268
Оксана Чмиленко - Всі Статті (34)

Миролюбивого і спокійного айтішника з Тернополя повістка перетворила на воїна-піхотинця. У боях він отримав два поранення. Наш герой — командир механізованого взводу Володимир.

«Світ буде в безпеці, коли здохне останній «рускій». Можливо і надто категорично, але не можу мислити по-іншому після всього, чого набачився тут». Це слова артилериста, який зараз боронить бахмутський напрямок, воїна, який від першого до останнього дня брав безпосередню участь у звільненні Харківщини. Наш герой  — командир гармати одного із підрозділів Тернопільської артилерії Роман на псевдо Бурий.  

У цивільному житті — церковний хорист, професійний музикант, який 12 років проводив концерти у Франції з власним гуртом, а на час війни став номером обслуги Тернопільської артилерії і дякує Богові за подарований шанс у свої майже 60-т долучитися до важливої місії.  Наш герой — Михайло на псевдо Дяк. 

Збройні сили України змусили ворога відмовитися від своїх планів — перейти від штурмових дій до глухої оборони. Професійними спостереженнями з гирла війни поділився з нами командир дивізіону артилерійської розвідки. Наш герой — Володимир на псевдо Золотий.   Йому лише 28, а він уже підполковник з надзвичайно відповідальною місією. Володимир — молодий, активний, справедливий, щиро вболіває за справу. В командуванні бригади його вважають одним із найталановитіших офіцерів. Про вправність і бойовий гарт молодого офіцера — далі  у матеріалі.   

Траєкторію ворожих снарядів його навчив визначати кількамісячний бойовий досвід в Тернопільській артилерії. Наш герой — інженер установи критичної інфраструктури, колишній заступник міського голови Василь на псевдо Сокіл.

Боєць батальйону «Карпатська січ» колишній депутат-націоналіст Андрій Стукало отримав п’ять куль під час перестрілки з ворожою диверсійно-розвідувальною групою. Чотири стримав бронежилет, а п’ята розтрощила ключицю і «прошила« легеню. На повне відновлення потрібен рік часу, та воїн сподівається повернутися в стрій швидше. Військовий вишкіл пройшов у Тернополі, в добровольчому батальйоні Тернопільської обласної ради  «Тор». Як почувається солдат після семи тижнів лікування і що відчув у мить поранення — далі у матеріалі.   

Будучи майором міліції, він навчав  учасників Майдану оборонятися від беркута. Маючи військову спеціальність «танкіст», тепер є  командиром протитанкової гармати Тернопільської артбригади. Він двічі пішов проти власного ж «мундиру», та ніколи — проти честі та гідності.  Наш герой — 58-річний Михайло на псевдо Каспер

Він — мобілізований боєць з Тернопільської області, вона — кухарка-контрактниця із Львівщини. Холодними вересневими ранками їх зігрівала кава, яку варив Мар'ян удосвіта, знаючи, що на кухню Ірина йтиме попри його бліндаж. Там, далеко від дому, на Донеччині, вони офіційно одружилися. Від командування бригади отримали подарунок — подорож у туристично-відпочинковий комплекс у Карпатах. 

Звільняючи Харківську область від загарбника, було так гаряче, що іноді — ніколи було поїсти, поспати, помитися… Хлопці чекали дощу, і,  радіючи йому, як діти, приймали природній душ. Наш герой — донедавна командир тієї батареї, тепер — заступник командира дивізіону, 25-річний капітан на псевдо Скіф. 

Щоб захищати Україну, він повернувся зі США, де прожив 20 років. Наш герой — відданий патріот та фаховий артилерист, старший офіцер одного із підрозділів бригади ім. Данила Апостола на псевдо Крук

keyboard_arrow_up