У четвер, 16 травня товариші по службі, рідні та знайомі прийшли до Перинатального центру «Мати і дитина», аби привітати Павла та його дружину Тетяну з народженням донечки.
Павло не стримує сліз, адже момент виписки із закладу є надзвичайно важливим для нього.
- Я готовий бути татом, спочатку боявся взяти донечку на руки, а тепер – ні. Дружина підказує, як правильно тримати голівку, уже і підгузки буду міняти, - посміхаючись каже татусь.
Поки Тетяна одягає дитинку і сама вдягається, рідні, друзі та бойові побратими чекають на сходах медичного закладу.
- Павла мобілізували у 2014-му році, після закінчення служби він підписав контракт, пройшов офіцерські курси, нині має військове звання – лейтенант, - розповідає прес-офіцер бригади Юрій Кульпа. – Виконуючи поставлені перед ним завдання на Сході, наш побратим зустрів Тетяну, покохав її. Жінка на той момент працювала у тамтешньому військкоматі, але згодом приєдналася до родини військовослужбовців 44-ої артилерійської бригади.
Пан Юрій та всі товариші у формі, які прийшли до Перинатального центру, щиро радіють поповненню у військовій родині.
Не менш хвилююче чекали на зустріч і бабусі маленької крихітки Софійки, яка народилась у понеділок, 13 травня.
- Дуже щасливі, будем бавити онучку, - говорить Наталія Махотя, мама Тетяни. – Це моя друга радість, перша – від старшої доньки.
На жаль, пані Наталія не зможе часто бачити маленьку Софійку, адже вона живе на Сході. Але обов’язково буде на відеозв’язку з нею.
- Добре, що є Інтернет. Діти ще були в пологовому, а ми вже бачили маленьке сонечко на фотографіях, які вони відправляли. Молилися, щоб пологи минули успішно. Дякувати Богу так і сталося!
Бабуся новонародженої – вдруге у Тернополі. Місто їй, каже, сподобалося.
- Усе дуже гарно, люди чудові, доброзичливі, я в захваті, - говорить пані Наталія. – Далеко, але будем намагатися приїжджати частіше.
До слова, пані Наталія гарно говорить українською.
Ділиться радістю і друга бабуся – мама татуся – Валентина Андрієшин.
- Щаслива, це моя перша онучка, хай росте здоровою, - говорить вона.
На питання, кого більше чекали – хлопчика чи дівчинку, жартома відповідає: «Та кого сказали, того й чекали. Неважлива стать, ми просто дуже хотіли онуків. Два роки дітям нагадували, тепер будем допомагати виховувати, але втручатися та наполягати на своєму не збираємось – вони розумні, є Інтернет, що потрібно – підкажемо.
У залі для виписки молодих батьків традиційно привітали працівники Перинатального центру. Згодом до вітань приєдналися рідні та друзі.
- Дякуємо усім за увагу, для нас – це особливий день, - говорить Тетяна Андрієшин. – Ми з чоловіком дуже хочемо поїхати з донечкою додому.
У розмові жінка зізнається, що хотіла саме дівчинку, тому нині дуже щаслива. Її чоловік Павло теж тішиться малечі, хоча, каже, спочатку хотів, щоб у них був перший син. Але нічого, наступний точно буде – козак, посміхаючись продовжує він.
- Ім’я ми разом обрали, але спершу то була моя ідея, - каже породілля. – Софійка, Соня – так будемо її кликати.
Наразі жінка – у декретній відпустці, але про службу не забуває. Павло додає, що донечку виховуватимуть у атмосфері патріотизму та національних традиціях.
Родина Андрієшиних покидала стіни медичного закладу під супровід духового оркестру бригади. Аби дівчинка росла здоровою та щасливою, військовослужбовці виконали «Многая літа».
Із кульками, квітами та солодощами, сповнені радісними емоціями молоді батьки разом із донечкою-красунею поїхали додому. Саме сьогодні, 16 травня маленька радість подружжя військовослужбовців уперше прийшла в оселю, де живе любов та щастя її батьків.
Колектив редакції «20 хвилин» щиро вітає Павла і Тетяну з поповненням у родині. Нехай донечка зростає щасливою та здоровою!
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 13 від 27 березня 2024
Читати номер