Восьмеро ангелів, чиї мрії обірвала війна: згадаємо дітей, загиблих у Тернополі

• Життя восьми дітей забрала ракетна атака 19 листопада у Тернополі. Наймолодшому Назарчику було всього рік і два місяці. Найстаршим хлопцям — 17 років. 
• Розслідування ракетної атаки та загибелі 38 дорослих і дітей у Тернополі 19 листопада триває досі, дізналися «20 хвилин».

У День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, тернополяни згадують наймолодших, життя яких забрала російська ракета 19 листопада. 

Того дня загинули шестеро діток. Через кілька днів у лікарні померла 12-річна Андріана Унольт, а тіло чотирирічної Софійки Попик дістали з-під завалів майже через три тижні після ракетного удару. 

За кожним іменем і цифрою у статистиці — дитина зі своїми мріями, улюбленими іграшками, планами на завтра і людьми, які її любили. Сьогодні ми згадуємо їх не лише як жертв війни. Ми згадуємо їхні імена, їхні усмішки та життя, які росія забрала надто рано.

Каміла та Назарчик 

Серед загиблих на вулиці Стуса були 5-річна Каміла та її молодший братик Назарчик, якому за кілька місяців до трагедії виповнився лише рік. Разом із ними загинула їхня мама Марія. Вижити вдалося лише батькові дітей — Камалю, який у момент удару також перебував у квартирі.

Камілу рідні згадують як веселу й допитливу дівчинку, яка мріяла піти до першого класу та побачити світ. 

Її братик Назарчик лише починав своє життя, хлопчику було всього рік і два місяці. 

Його дитинство було надто коротким, щоб назбирати мрій, але в його батьків і рідних, мабуть, його присутність була джерелом неспокійної радості і надії.

На прощання з ними зібралися сотні тернополян — люди принесли квіти, лампадки, молилися і гірко оплакували двох діток і їхню маму, яка працювала в аптеці — її пам’ятають як світлу, добру, чуйну людину. 

Господи, який біль… Тернопіль прощається з Марією та її двома дітками, яких вбила ворожа ракета

Давидко Долиняк 

Серед шести загиблих дітей Тернополя — Давид Долиняк, син родини, яка пережила жахливу втрату. Вранці 19 листопада під час ворожого удару загинув 39-річний батько Віталій Долиняк та його молодший син, чотирирічний Давид. А мама і двоє сестричок опинилися у реанімації. 

Родина Долиняків жила у багатоповерхівці на вулиці 15 Квітня. Того страшного ранку вони були вдома — і удар зруйнував їх життя. Квартира згоріла повністю, а всі матеріальні пожитки сім’ї — зруйновані. 

Для сім’ї відкрили благодійний збір: друзі та небайдужі люди з міста звернулися до громади, щоб підтримати маму Тетяну та її двох донечок — Анну й Катерину — які вижили, але довго перебували в лікарні. 

Одна із заступниць директорки початкової школи № 1, де навчалися старші дівчатка, розповіли, що восени вони збирались віддати до школи й сина Давида. 

— Зруйноване життя, зруйноване житло, зруйноване майно … важко підібрати слова, — написала у соцмережах Олена Філіпова, яка знала родину. 

Тато і молодший братик загинув. Друзі родини відкрили збір на допомогу мамі з двома донечками 

Амелія Гжесько 

Серед загиблих — Амелія Гжесько, яка навчалася в 2-В класі школи № 27 Тернополя. Під час удару вона обіймала свою маму, Оксану, і саме так їх і знайшли — в обіймах. 

Матір і донька згоріли заживо, йдеться в офіційних повідомленнях. 

Амелія мала польське громадянство, і смерть дівчинки прокоментував Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск: «Сім. Польська дитина. Вона загинула … Вона не зможе здійснити жодної своєї мрії». 

На похорон  зібралися рідні, друзі, сусіди. У школі № 27 назвали Амелію «ангелятком», який більше ніколи не сяде за парту й не обійме однокласників. 

Мама і донька загинули під час ракетної атаки, обіймаючи одна одну

Руслан Бобик 

Студента Технічного коледжу ТНТУ імені Івана Пулюя, групи АТ-301 Руслана Бобика викладачі й друзі називали душею коледжу. Він був щирим, доброзичливим, життєрадісним. Кураторка групи згадує: Руслан щодня приходив, запитував, як справи, підтримував інших, був активним волонтером. 

— Руслан дуже любив автомобілі, мотори — він знав про них буквально все. От такий технарь — від і до. Був ініціативним, добрим, щирим, веселим, життєрадісним. Легко знаходив спільну мову з усіма. У нього було багато друзів не лише в групі, а й по всьому коледжу. Він щоранку приходив і завжди запитував, як справи. Це надзвичайно світла дитина. І я тепер не знаю, як прийняти, що його більше немає…

Хлопець знався на техніці, мріяв про майбутнє, яке не судилося. Коледж, друзі та вся громада зараз плачуть — «за ним плаче весь коледж», пишуть у повідомленнях. 

«Він був душею коледжу…» Внаслідок російської атаки загинув 17-річний студент Руслан Бобик

Артем Малюта 

Ще одна юна душа, яка відійшла — Артем Малюта. 17-річний підліток з Тернополя був учнем групи СЕГ-34 Тернопільського фахового коледжу ТНТУ імені Івана Пулюя. 

Хлопець мав стати випускником цього навчального року. Його мрія — здобути професію слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів та електрогазозварника, якій так і не судилося здійснитися. Війна відібрала у нього не лише майбутню професію, а й перші кроки в дорослому житті — плани, надії, можливість жити власним життям. 

Під час удару постраждали також його батьки та сестра — вони перебували у лікарні і втратили житло. 

Внаслідок ворожої атаки обірвалось життя 17-річного тернополянина Артема Малюти

Андріана Унольт

Ще однією дитиною, чиє життя забрала російська ракета, стала 12-річна Адріана Унольт. Дев’ять днів лікарі боролися за її життя після важких травм, отриманих під час удару 19 листопада. Дівчинку спершу рятували в Тернополі, а згодом перевезли до Львова. Та 27 листопада її серце зупинилося.

Того ранку Адріана разом із мамою Оленою та старшою сестрою Євою поспішала до укриття. Родину накрило вибуховою хвилею. Мама загинула на місці, обидві доньки потрапили до реанімації. У школі, де навчалася Адріана, її згадують як щиру, світлу й товариську дитину, яку любили однокласники та вчителі. До останнього дня діти молилися за її одужання і вірили, що вона повернеться до класу.

«Це була дитина-сонечко»… У лікарні померла 12-річна Адріана Унольт, яка постраждала від ворожого удару

Софійка Попик

Чотирирічну Софійку Попик вважали зниклою безвісти майже три тижні після ракетного удару по будинку на вулиці Стуса. Її тіло рятувальники та слідчі виявили лише 8 грудня під час розбору завалів. Разом із дівчинкою знайшли й тіло її мами, 35-річної Тетяни Попик. Особу жінки згодом підтвердили за допомогою ДНК-експертизи.

Коли 25 листопада у Тернополі прощалися з бабусею Софійки — 54-річною Галиною Мацьків, рідні та знайомі молилися також за спокій душі її доньки Тетяни та онучки Софійки. На той момент їх ще сподівалися знайти. Та диво не сталося — мама й донечка назавжди залишилися під уламками будинку, зруйнованого російською ракетою.

Виявили ще два тіла зі Стуса: одне з них належить 4-річній Софійці

Розслідування триває

Внаслідок ракетного обстрілу по Тернополю загинули 38 людей, серед них — восьмеро дітей, — повідомив речник поліції Тернопільщини Сергій Крета. Безвісти зниклими є ще троє дорослих.

Розслідування ракетної атаки та загибелі дорослих і діток у Тернополі 19 листопада триває досі, повідомили «20 хвилин» у Тернопільській обласній прокуратурі. Точний час, коли чекати на завершення, у прокуратурі не називають, проте додали, що триватиме воно доти, доки не будуть зібрані всі докази і проведені всі експертизи у справі. 

Цифри 

Щонайменше 707 дітей загинули, ще понад 2540 поранені: такі цифри російських воєнних злочинів від початку повномасштабного вторгнення наводить державний портал «Діти війни». 

Проте реальна кількість жертв значно вища. Через постійні обстріли, активні бойові дії та тимчасову окупацію територій України, точний підрахунок на місцях неможливий, повідомили в ДСНС України.

 

Редакція висловлює щирі співчуття рідним загиблих дітей і всім, хто втратив дорогих людей. Світлої вічності вам, ангелята...  

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.